Метастази війни. Чи загрожує Україні епідемія раку

Війна і здоров’я цивільних

Відповідно до міжнародної бази даних Global Health, на кожну смерть у війні припадає дев'ять смертей від хронічних захворювань, які, на перший погляд, не пов’язані з бойовими діями. Довгострокова смертність серед цивільних осіб може бути у сотні разів більшою, ніж кількість загиблих безпосередньо на полі бою.

Мало хто під час гуманітарної кризи замислюється про майбутні захворювання, але наслідки війни залишаються з людьми на довгі роки, розповідає Олексій Ковальов, професор, завідувач кафедри онкології і онкохірургії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. За його словами, біологічне старіння організму під час війни прискорюється, що збільшує ризики хронічних хвороб.

Годинник біологічного старіння людського організму сьогодні цокає значно швидше, ніж у мирний час.

Онкологія на тлі війни

Статистика показує, що після війн у В’єтнамі, Шрі-Ланці, Хорватії, Боснії, Іраку онкологічні захворювання значно почастішали. Особливо це стосується тих, хто проживав на території бойових дій. Наприклад, у Іраку через дев’ять років після війни кількість смертей від раку зросла на 50%. У найбільш постраждалих районах рівень захворюваності підвищився вп’ятеро.

Олексій Ковальов каже, що подібні наслідки спостерігалися і після війни на Балканах.

Протягом десяти років після завершення конфлікту захворюваність на рак молочної залози зросла до 80 випадків на 100 тисяч населення.

Досі реєструються злоякісні пухлини серед мешканців сербського міста Панчево, яке зазнало інтенсивних бомбардувань.

Дослідженнями було доведено, що показники гінекологічного раку значно вищі серед сирійських жінок-біженок та іммігрантів, ніж у жінок, які були народжені в США чи Канаді.

Найбільш разюче в районах, які зазнали бойових дій, зросла частота раку молочної залози, шийки матки, легень, бронхів, сечового міхура, шкіри, шлунка, яєчок та лейкемії вже протягом перших трьох повоєнних років.

"Це все слід брати до уваги під час розробки сучасних протипухлинних програм в Україні", — вважає професор Ковальов.

Хронічний стрес як фактор ризику

Війна має серйозні наслідки для психічного здоров'я, що може призводити до розвитку раку. Постійний стрес змінює поведінку людини, сприяючи шкідливим звичкам, таким як куріння, переїдання та зловживання алкоголем, які є доведеними онкологічними факторами ризику.

Науковці також дослідили зв’язок між травматичними переживаннями і психічними, серцево-судинними, цереброваскулярними захворюваннями та раком молочної залози.

До таких переживань відносять життя в блокаді, щоденні обстріли, огляд будинків окупантами, вимагання, арешти, тортури, примусове розлучення, вбивства та насильницькі смерті членів сім’ї, пояснює Олексій Ковальов.

Наприклад, аналіз серед єврейських жінок, які пережили Голокост у 1940–1945 роках, показав значно вищий ризик розвитку раку грудей і товстої кишки, особливо якщо вони зазнали впливу стресу в підлітковому віці.

Діти війни перебувають у групі онкологічного ризику через довгострокові зміни рівня гормонів та порушення репродуктивної сфери.

Це може спричинити розвиток гормонально-асоційованих раків у дорослому віці у жінок та чоловіків. Тому діти війни в першу чергу перебувають у групі онкологічного ризику.

Онкологічні ризики серед військових та рятувальників

Водночас люди військових професій несуть значно вищі ризики онкологічних захворювань, наголошує професор Ковальов.

Дослідження серед ветеранів армії США показали, що за останні 20 років захворюваність на рак печінки та підшлункової залози серед військовослужбовців зросла на 95%, рак сечового міхура – на 60%, рак передміхурової залози – на 25%.

Професор Ковальов із командою дослідили склад ультрадисперсного аерозолю, що утворюється під час горіння окопних свічок, і порівняли його з доведеними канцерогенами за класифікацією IACR.

Виявлено високу концентрацію твердих частинок, навантажених важкими металами, шість із яких є канцерогенними.

"Частинки PM2.5 легко проникають у легені, потрапляють у кровотік і спричиняють хронічне запалення, що підвищує ризик раку легенів та інших органів", — пояснює професор.

Водночас жінки-військовослужбовці, які працюють з радіообладнанням або електронікою, мають на 40% вищий ризик розвитку раку молочної залози.

А втім, рак загрожує не лише військовим. Пожежники та рятувальники регулярно зазнають впливу канцерогенів, які містяться в продуктах горіння. У 2023 році Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) офіційно класифікувало професію пожежника як канцерогенну для людини.

На жаль, не було жодного дослідження про вплив канцерогенів на пожежників та рятувальників із України.

Військові канцерогени та екологічні наслідки

Інтенсивне використання вибухових речовин та руйнування інфраструктури призводять до забруднення ґрунту, води та повітря. Вибухові речовини, такі як тринітротолуол (ТНТ) та динітротолуол (DNT), залишаються в довкіллі роками, впливаючи на здоров’я людей.

Під час бойових дій важкі метали (мідь, свинець, цинк, миш’як) осідають у ґрунті та потрапляють у підземні води, накопичуючись у харчовому ланцюгу. Нафтові забруднення в річках і морях призводять до біологічного накопичення токсинів у живих організмах, підкреслює Олексій Ковальов.

Уявити всі наслідки екологічної катастрофи для людей та довкілля поки що неможливо.

Які загрози приховує руйнування міст?

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от @libkos

Руйнування будівель під час війни створює додаткові онкологічні ризики. Вибухи викидають у повітря канцерогенні частинки, такі як азбест, пил та токсичні гази. Старі будівлі, що обвалюються, виділяють азбестові волокна, які у разі вдихання можуть спричинити рак легенів.

Як стверджує професор Ковальов, через мільйони тонн будівельних уламків, що залишаються після бойових дій, канцерогенний пил буде забруднювати навколишнє середовище десятиліттями.

На які фактори ризику ми можемо вплинути самостійно?

Багато видів раку виникають з причин, які абсолютно не залежать від нас. Війна належить саме до цієї когорти.

"А втім, деякі види раку завжди будуть існувати, навіть якби у нас була найкраща профілактика", — каже доктор Кімрін Ратмелл, колишня директорка американського Національного інституту раку. І профілактика може мати вирішальне значення.

За оцінками епідеміологів, 40% випадків захворювання на рак і така ж частка смертей від раку пояснюються факторами ризику, на які люди можуть впливати.

Найбільшим з них є куріння сигарет, але до списку також входять перебування на сонці, вживання алкоголю і надмірна вага тіла.

Деякі інфекції, зокрема викликані вірусами гепатиту В і С, вірусом папіломи людини і бактеріями H. pylori, також можуть викликати певні види раку. Вакцинація проти ВПЛ та скринінг на гепатит і H. pylori можуть зменшити ризик.

Діагностика та скринінг онкологічних захворювань в Україні під час війни

Попри складні умови, пов’язані з війною, в Україні продовжуються заходи з профілактики та скринінгу онкологічних захворювань. Одним із ключових проєктів у цій сфері став скринінг раку шийки матки (ВПЛ-скринінг), який було ініційовано в прифронтовому місті Запоріжжі, розповідає Олексій Ковальов.

"Цей проєкт реалізується завдяки співпраці Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (ЗДМФУ), фонду "Світ проти раку" та Каролінського інституту (Швеція)", — зазначає професор.

Впровадження ініціативи стало можливим завдяки гранту, наданому Міжнародним протираковим союзом (UICC). У рамках конкурсу було подано 15 дослідницьких заявок із європейських країн, і за результатами оцінки незалежного комітету міжнародних експертів саме український проєкт посів перше місце.

"Про результати ВПЛ-скринінгу в Україні під час війни доповідали на саміті Європейської онкологічної організації (ЕСО) у Брюсселі в 2022 році. Унаслідок цього ЕСО офіційно рекомендувала ВООЗ врахувати досвід ЗДМФУ та фонду "Світ проти раку" щодо використання методики Self-sampling у скринінгу раку шийки матки", – каже професор Ковальов.

Окрім цього українські вчені планують запустити програму одночасного скринінгу раку легень і коронарного атеросклерозу.

Для цього буде використовуватися метод низькодозової комп’ютерної томографії (КТ) з визначенням вмісту солей кальцію за шкалою Агатстона.

Особливу увагу буде приділено представникам воєнних професій, які входять до групи ризику. Такі ініціативи демонструють важливість профілактичних заходів навіть у найскладніші часи.