Пояснення

Наукою по ковіду | Немедичні способи побороти ковід: маски, обмеження, транспорт. Наскільки це справді діє?

7 хвилин
Немедичні способи побороти ковід: маски, обмеження, транспорт. Наскільки це справді діє? - Фото
Колаж LIGA.net
29.10.2021, 07:00

Ми досі носимо маски, діють обмеження в громадському транспорті і не тільки, а частина людей досі вірить у "шведське диво". Що про це каже наука.

Останні випуски "Наукою по ковіду" стосувалися вакцинації. Це може створити враження, що решта заходів для боротьби з ковідом уже не актуальні. Чи справді це так? Розгляньмо декілька протиепідемічних фактів, які не стосуються щеплення. Як-то кажуть, не вакцинами єдиними!

1. Маски все ще мають сенс!

За час проголошення пандемії необхідність носити лицеві захисні маски багато разів обговорювали та у ній сумнівались. 

Ситуація ускладнюється ще й тим, що носіння лицевих масок (які стали одним із символів ковіду) зазвичай часто негативно сприймають люди як очевидний "прояв утиску" свобод з боку регуляторних органів.

У західному світі протести щодо вимог носити маску не є поодинокими, оскільки багато людей не хочуть обмеження своєї свободи, навіть якщо це роблять для порятунку великої кількості людей. За офіційним опитуванням, проведеним у Клівленді, США, 15% опитаних сумніваються, що маски знижують поширення коронавірусу, 5% вірять, що вони неефективні, а непохитний 1% впевнений, що носіння масок збільшує шанси захворіти ковідом.

В Україні лише 36% громадян впевнені, що правильне носіння маски є ефективним методом профілактики ковіду.

Ба більше, в медичних колах неодноразово з’являлися публікації, що наводили "докази" неефективності масок. Наприклад, доволі гучне "Стенфордське дослідження" в журналі Medical Hypotheses. У ньому зокрема стверджували, що маски не лише не попереджають поширення коронавірусу, а ще й можуть бути шкідливими для фізичного та психологічного здоров’я громадян.

За більш наближеного розгляду виявляється, що автор не має жодного стосунку до Стенфорда, попри свої заяви. Сам університет від цього дослідження відхрещується.

На сьогодні згадана публікація автора в журналі Medical Hypotheses скасована. Її відкликали через виявлення низки проблем: у своїх посиланнях автор невірно цитував декілька джерел, деякі з наведених даних взагалі вигадані автором і їх неможливо перевірити, висновки статті протирічать більшості наявних наукових даних. Ну, і брехня про зв’язок зі Стенфордом не додає публікації авторитетності.

Втім, це не завадило деяким маскозаперечувачам широко посилатися на це так зване дослідження. 

Нещодавно в мережі опублікували результати дослідження, де масковий режим показав свою ефективність, і з цими результатами важко сперечатись. Це рандомізоване дослідження охопило понад 350 000 учасників. У населених пунктах, де запровадили носіння хірургічних масок, частота зареєстрованих випадків ковіду знизилась на 11,2%.

Найбільший ефект спостерігали у групі людей 60+ років, де частота захворювання коронавірусом скоротилася більше ніж на третину.

Звісно, наукові докази часто відступають у свідомості під натиском емоцій. І органи влади повинні йти на компроміс. Так, американський CDC допускає неносіння масок людьми, які отримали дві повні дози вакцини. Однак в офіційних рекомендаціях каже, що в умовах поширення дельта-варіанту маски дають додатковий захист. І що в регіонах, де є багато випадків ковіду, бажано маски носити. 

Чи варто нагадувати, що в Україні кількість випадків коронавірусної інфекції зростає? Наразі жоден регіон не є в зеленій зоні, ми вже перевалили за 20 000 нових випадків за добу, і щодоби від ковіду помирають сотні українців. У таких умовах продовжувати носити маску в громадських місцях (а для декого – таки почати її носити) здається не такою вже й безглуздою ідеєю.

2. Повністю від обмежувальних заходів ніхто не відмовляється.

Наприклад, в багатьох землях Німеччини навчальні заклади закрили для очного відвідування.

В Ірландії діють обмеження за кількістю учасників заходів у закритих приміщеннях (та і то вхід обмежено, можна лише вакцинованим або тим, хто перехворів не більше шести місяців тому).

В Італії наявність вакцинального ковідного сертифікату є обов’язковою умовою для працівників як приватного, так і державного сектору.

Разом з тим, зняття обмежень практично завжди посилює несприятливу епідемситуацію.

Наприклад, у Великій Британії, попри високий рівень вакцинації серед дорослих, зняття багатьох обмежувальних заборон всередині літа призвело до зростання захворюваності.

"Ага! – Закричать антивакцинатори. – Тобто вакцини не захищають від ковіду!". Ні, захищають. Для доказів не потрібно далеко ходити: в Україні за останні тижні 98% пацієнтів, які потрапили з ковідом у лікарні, – не вакциновані.

Британські дані ефективності вакцинації вказують на її більш ніж 90% ефективність у запобіганні тяжкого перебігу та смерті.

У тій же Британії осінній спалах виник через масову захворюваність серед учнів середньої школи, які саме були нещеплені. А вони посприяли новому витку поширення ковіду у країні.

Протиепідемічні заходи відрізняються в різних країнах через культурні, географічні, політичні та безліч інших факторів. Але базове правило безпеки лишається: що з меншою кількістю осіб ви контактуєте, то менше шансів захворіти. 

Наприклад, відвідування великих супермаркетів у кілька разів більш ризиковане порівняно з маленькими магазинами, коли йдеться про інфікування ковідом. 

Навіть країни, значно краще імунізовані ніж ми, не дозволяють собі повного ігнору інших протиепідемічних заходів. Пересвідчитись у цьому можна на офіційному сайті Єврокомісії.

А всім, хто хоче попередити нові локдауни в Україні, можна порадити лише одне – вакцинуватися.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

 

3. Поїздка в транспорті – ризикована

Громадський транспорт, як і раніше, залишається місцем з більшою ймовірністю підхопити коронавірусну інфекцію. Наприклад, у країнах південно-східної Азії серед усіх випадків зараження ковідом на роботі майже кожен п’ятий відбувався у водіїв громадського транспорту. 

Дослідники встановили, що мандрівка потягом достовірно корелює зі збільшенням шансів підхопити ковід.

Аналіз даних з Китаю показав, що після зараження в домашніх умовах від співмешканців, громадський транспорт є другою за важливістю рушійною силою пандемії: близько третини всіх ковідних спалахів пов’язано саме з інфікуванням у транспорті.

Навіть не в умовах локдауну, поки транспорт все ще працює, необхідно користуватися ним особливо обережно. Наприклад, уряд Австралії рекомендує, якщо можливо, їздити між десятою ранку та третьою дня, коли кількість пасажирів мінімальна, не заходити в заповнені салони, максимально часто користуватися безконтактною оплатою, а під час проїзду в таксі сідати на заднє місце.

Важко сказати, чи дослухаються цих порад австралійці, а от переповнений громадський транспорт в пандемічній Україні – видовище доволі тривіальне. Ба більше, велика частина пасажирів не вважає потрібним носити маску. Але ми не єдині. 

У Великій Британії більшість пасажирів громадського транспорту перестала носити маски ще у вересні, що непокоїть урядовців. Яку роль така недбалість зіграла у збільшенні захворюваності у Британії восени, поки що точно сказати важко. Але за таких умов важливо пам’ятати, що носіння масок у громадському транспорті дозволяє знизити частоту передачі коронавірусу. 

Тому просто закликаємо бути обережними там, де це можливо.

4. Шведського дива не існує!

Звісно, багато хто пам’ятає про "шведське диво" – коли на початку пандемії шведи, на відміну від своїх сусідів, спокійно поставилися до коронавірусу, практично не вводили обмежувальних заходів та покладалися на формування природного імунітету. Подібним шляхом пішла Британія, але отямилася набагато швидше. 

Кількість померлих на мільйон жителів у Швеції та Британії перевищують показники Німеччини, де до ковіду поставилися одразу уважно. Так, переважна більшість померлих у Швеції — старші за 70 років.

І це викликає багато маніпулятивних тверджень. Наприклад, те, що люди старечого віку померли не внаслідок коронавірусу, а з інших причин (вік та супутні захворювання).

Але самі шведські дослідники запевняють, що надлишкові смерті пояснюються саме ковідом. Ба быльше, за кількістю померлих це найстрашніший інфекційний спалах у Швеції з часів Іспанки на початку 20 століття.

Водночас, не можна відкидати важливий факт, що старше населення в Швеції має набагато кращий стан здоров’я (менше хронічних захворювань), ніж в середньому по ЄС (не говоримо вже про Україну). А система охорони здоров’я Швеції має одні з найкращих показників у світі.

Ці два фактори також дозволили шведам не побачити того весняного жаху, який відбувався, наприклад, в Італії. Натомість жорсткі ранні протиепідемічні заходи, коли кількість випадків ковіду ще низька, - ефективна стратегія зменшення шкоди від пандемії.

Знаєте, яка країна пішла таким шляхом? Україна. Локдаун з офіційними кількома сотнями хворих в усій країні свого часу викликав та продовжує викликати багато сміху. Ви можете сміятися ще більше, але в Україні відносна кількість померлих внаслідок ковіду менша за шведську.

Тут для ковідоскептиків є два шляхи: визнати, що статистика правильна і шведського дива не існує (тобто дотримуватися протиепідемічних заходів таки треба). Або сказати, що в Україні статистика занижена, але тоді щоденна кількість хворих у нас перевищує і так невтішні 20000, заявлені МОЗом. Тобто ситуація така тяжка, що… треба дотримуватися протиепідемічних заходів. Можна обирати.

Немедицинские способы борьбы с ковидом: маски, ограничения, транспорт. Работает? Разбор
Андрій Сем'янків (MedGoblin)
науковий редактор проєкту LIGA.Life Наукою по ковіду, анестезіолог, , к.м.н
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини