RU
Пояснення

Розбір | "Відпочинок — це необхідність". Як змінилась сфера туризму за рік війни

9 хвилин
Куди поїхати відпочити та відновитись в Україні у 2023 році. Розпитали турагентів - Фото
Український відпочивальник у Карпатах. Фото: unsplash
03.03.2023, 18:00

Як виживала сфера туризму в Україні — запитали в турагентів про виклики під час війни та перші кроки після вторгнення

Туризм — одна з галузей, що найбільше постраждали під час війни. Зі зрозумілих причин в Україні заборонені авіаперельоти, понад рік діє заборона на транскордонні валютні операції — два чинники, які найбільше б’ють по туристичній галузі, ускладнюючи передусім розвиток зовнішнього туризму. Подорожувати всередині країни теж не найкраща ідея — обстріли й ракетні удари відкладають туристичні плани українців на безрік. Розвитку туризму перешкоджає ще одне упередження — мовляв, який відпочинок під час війни? 

Всі ці фактори призвели до того, що багато туристичних агентств закрилися, надходження до держбюджету від галузі скоротилися на 34%. Попри це, туризм не помер. На ринку досі залишаються "акули туризму", які допомагають сфері оживати. LIGA.Life розпитала представників галузі, як змінилась турсфера за рік війни, у якому стані вона зараз та чому туризм — це важливо?

Що пережила сфера за рік війни: від обвалу до перших ознак життя

З початком повномасштабного вторгнення сфера туризму стала на паузу — туроператори або переносили подорожі українців, або повертали кошти, розповідає LIGA.Life Ігор Захаренко, власник туристичної компанії "Феєрія мандрів", гід та громадський діяч, який понад 28 років у туризмі.

З лютого 2022-го Ігор працює як військовий журналіст та допомагає військовим, втім паралельно займається й основною роботою.

"Перші тижні — нічого не було. Люди рятувались від війни, а туроператори робили перенесення. Багато компаній почали організовувати евакуаційні рейси до Польщі, Болгарії, Румунії та інших країн", — пояснює Ігор.

На початку війни туркомпанії також допомагали повернутись до України туристам, що були закордоном. Для тих, хто повертатись не планував, шукали житло й допомагали з розміщенням у Європі чи інших країнах, розповідає Захаренко.

Оживати сфера туризму почала у травні й на початку літа 2022 року. "Особливо, коли окупантів з-під Києва прогнали, то люди заспокоїлись, видихнули й зрозуміли, що можна спробувати десь відпочити. Ми [туркомпанія "Феєрія мандрів"] почали відновлюватись в липні — 17 числа відправили першу групу туристів до Хорватії. І це ще досить пізно, визнаю свою помилку", — розповідає експерт.

Під час літнього сезону популярним залишався відпочинок на морі, найчастіше туристи обирали Єгипет, Туреччину, Іспанію та Грецію. "У нас основною була Хорватія. Але у порівнянні з минулими роками, вона стала набагато дорожчою. Ціни на готелі зросли на 20%", — каже Ігор Захаренко.

"Феєрія мандрів" минулого року почала організовувати автобусні тури до Європи або ж тури до теплих країв з перельотами із сусідніх країн. Здебільшого обирали ті напрямки, куди були чартери авіакомпаній. Запустили також кілька автобусних турів до Франції та Італії, каже Ігор й додає, що торік був дуже великий запит на відпочинок без російських туристів. Зберігається такий запит і донині.

"Туризм упав на 95% — це те, що я бачу по своїй компанії загалом за останній рік. Це якщо говорити про кількість туристів. Але треба зважати, що окрім туристів, поменшала й кількість туркомпаній, які працюють — тобто і конкуренція менша", — констатує Захаренко. 

Водночас додає, що у багатьох готелів, які не закрились, справи зараз набагато кращі, ніж до війни. До України приїжджають багато міжнародних журналістів, експертів та активістів, які переважно користуються готелями. "Готельний бум" також спостерігався на початку війни у Закарпатті та загалом у Західній Україні.

Як змінились цінності, напрямки та бюджет відпочивальників

За рік війни українці змінили свої вподобання та смаки, напротивагу помпезному стали частіше обирати спокійний або екскурсійний відпочинок. Про це для LIGA.Life розповіла Любов Паламарчук, власниця франчайзингового офісу туроператора Coral Travel у Нетішині, що на Хмельниччині. Любов працює у сфері туризму понад 17 років.

"Відбулась тотальна переоцінка. Якщо раніше людям було важливіше купити додому новий диван, плазму чи зекономити — то зараз відчувається, що матеріальне стало менш важливим, а на перший план вийшли емоції та досвід. Інколи приходять люди, які ніколи не подорожували й кажуть: "Дайте світ побачити", — розповідає Паламарчук.

Другий момент — це рівень відпочинку, на який люди можуть розраховувати. Падіння доходів та інфляція теж вплинули на те, де обирають відпочити українці. "Зараз не всі можуть собі дозволити те, що до війни. Той самий Занзібар із квитками з Європи на 30-40% дорожчий, аніж до війни. Будемо відверті, в Україні люди за рік стали біднішими, тож активність на такі напрями значно знизилась. Якщо люди обирають між Домініканою за 100 000 на одного чи Єгиптом на трьох за ті самі гроші, то вибір очевидний", — коментує Любов.

За її словами, туризм за цей час із розряду розваг та розкоші перейшов у статус "необхідність і реабілітація". Люди, які відпочивали минулого року за кордоном, кажуть, що почувалися "наче під час подорожі до іншого світу".

"Це дозволяє людям остаточно не поїхати дахом".

Клієнти туроператорів зараз — це жінки та діти, але послугами теж користуються чоловіки, що мають право виїжджати або не підпадають під призов за віком. Дуже часто звертаються бабусі з дідусями, які подорожують зі своїми внуками. "Вікова категорія людей різна, але основний вік зараз — це від 35 років та вище. Молодь є, але не дуже багато", — відзначає турагентка.

Починаючи з середини літа 2022 року стали популярними автобусні тури до Європи, хоча до війни їх ніхто не любив, каже Паламарчук. Водночас і вибір таких турів зараз менший, аніж до війни, але люди обирають їх через низькі ціни — наприклад у 3-денний тур до Угорщини чи Словаччини можна поїхати за 45-50 євро на одного (включно зі сніданком та екскурсіями).

"Є ті, хто так і залишились фанатами Туреччини та Єгипту. Єгипет — ціни від 17 000 грн на людину, якщо виліт буде з Молдови. З Польщі — ціни вищі. Туреччина, якщо говорити про зараз, то можна знайти тур від 15 000 грн. Відповідно на літній сезон ціни будуть вищими", — коментує Любов цінову політику популярних напрямків.

Втім є туристи, які заздалегідь планують відпочинок й цікавляться раннім бронюванням. Одна з клієнток Паламарчук запланувала подорож на вересень 2023 року: "Такі люди вселяють у мене віру, що все буде добре". 

Бронювати подорож за кілька місяців — це не тільки про оптимізм, це ще й вигідно, каже Любов. Авіаквитки у такому разі будуть у кілька разів дешевшими, аніж якщо їх купувати одразу.  

За рік війни сфера туризму оговталась, а туристи й туристичні компанії адаптувались до нових реалій. Втім, доходи туроператорів знизились. "Клієнти є. Але немає уже того прибутку. Якщо рахувати те, що я зараз заробляю — я працюю на ентузіазмі, бо дуже люблю свою роботу", — каже Любов.

Попри кризу у сфері залишились лише "акули туризму", які не могли покинути справу життя: "У мене є колеги, у яких фактично все життя зав’язане на туризмі. І вони продовжили працювати, щоб вижити. Але якщо говорити про ринок загалом — то сферу покинули 7 із 10 людей".

Туризм в Україні: куди зараз поїхати відпочивати й перезавантажитись

Любов Паламарчук прогнозує зростання внутрішнього туризму цьогоріч, адже подорожі Україною — це передусім можливість відпочити всією сім’єю. Усвідомивши тренд, туроператори активізувались й почали частіше пропонувати відпочинок в Україні, а бази та готелі почали співпрацювати з агентами.

Найпопулярнішими напрямами були та залишаються Карпати, зокрема, Буковель. Обираючи відпочинок у горах, люди зазвичай їдуть туди, куди можна дістатись поїздом — Закарпаття, Славське, Трускавець. З Буковелем прямого залізничного сполучення немає, до того ж ціни на відпочинок там вищі, тому Буковель обирають рідше. 

"Я помітила таку тенденцію — до війни усі хотіли шуму, веселощів, щоб було пафосно, Зараз люди хочуть чогось більш камерного, тож за минулий рік в Україні стали популярні так звані "бабл-готелі" — напівкулі з прозорим покриттям, крізь які можна насолоджуватись природою", — розповідає Паламарчук.

Набирає популярності мережа готелів "Ілюзій". Фасад готелів оздоблений дзеркальною поверхнею, тож коли ти поряд, виникає враження, ніби будівлі немає і ти посеред природи. Такі готелі почали з’являтись на Західній Україні, каже Паламарчук, розташовані вони на схилах гір чи інших мальовничих куточках.

Альтернативою гірському відпочинку Любов радить "швидкий туризм" чи "туризм поруч" — локальні бази відпочинку, звідки за 1-2 години можна повернутися додому. Як приклад наводить популярну на Рівненщині "Надслучанську Швейцарію" — це два невеличкі котеджі біля річки, на території яких є чани з гарячою водою та барбекю. Такий відпочинок зазвичай обирають компанії або пари.  

Ще один варіант — база відпочинку "Сокіл" на Рівненщині, розташована на території заповідника, де живуть олені, дикі кабани та кози. Туристи можуть поселятись у будиночки, які розташовані на території заповідника, й гуляти його територією, годуючи тварин. 

Чому важливо розвивати туризм навіть під час війни?

Туризм — це не тільки відпочинок, а й важлива галузь економіки, яка допомагає іншим сферам розвиватись, пояснює власник туркомпанії "Феєрія мандрів" Ігор Захаренко.

"Туризм — це ще 48 галузей господарства, які розвиваються, якщо з туризмом все гаразд. Це готелі, ресторани, транспорт, театри, магазини, сувеніри, шопінг — все це складові туризму. Туристи зазвичай витрачають великі кошти — а ці кошти потім потрапляють в економіку того чи іншого регіону", — констатує експерт.

Тому навіть в умовах війни треба знаходити можливості та шляхи, щоб допомагати туристичній сфері функціонувати. А влада водночас не повинна заважати, а навпаки — сприяти розвитку туризму.

"Зараз важливо акцентувати на тому, що туризм — це ще й реабілітація. Це величезна потреба, з якою ми уже зіткнулись, а після перемоги з цим буде ще більше проблем, адже повернеться багато поранених воїнів. Ми з цим працюємо з 2014 року й запровадили програму з реабілітації військових, яка допомагає їм повертатись до нормального життя", — наголошує експерт.

Зараз в Україні слід створювати програми з підтримки подорожей й відпочинку під час війни, бо людям потрібно відновлюватись морально. Коментуючи упередження про те, що "туризм — не на часі у розпал війни", Захаренко розповів про випадок з передової: 

"Під час запеклих боїв десь між Ізюмом та Барвінковим бійці в окопі почали розпитувати мене про відпочинок. Я спочатку сприйняв це як жарт. Але ні, боєць пояснив мені, що хоче відправити на море дружину та дітей. Я допоміг організувати поїздку для його сім'ї, а потім мені почали телефонувати інші військові з таким самими проханнями. Тоді ми [у "Феєрії мандрів"] вирішили, що слід відновлювати роботу. Бо відпочинок — це необхідність".

"Нам усім треба відпочивати, щоб краще працювати, щоб захищати країну, щоб бути сильними й здоровими — перш за все емоційно. Відпочинок — це відновлення. А нам усім треба відновитися".

Захаренко має більш оптимістичні прогнози на 2023 рік щодо розвитку туризму. "Гадаю, 2023 рік буде значно кращим для туризму, аніж 2022-й. Але перспективи все-таки дуже залежатимуть від ситуації на фронті. Що швидше ми переможемо — то швидше буде відновлення, а тоді розмінування. А коли звільнять Крим, то звісно й у Крим захочуть поїхати люди".

"Відпочинок — це необхідність". Як змінилась сфера туризму за рік війни
Саша Дмитрук
Журналіст розділу Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини