RU
Пояснення

Розбір | Звідки береться паніка через ядерний удар і як не поїхати дахом через можливу небезпеку

6 хвилин
Фото: depositphotos.com
26.09.2022, 19:00

Пояснюємо, чому обговорення ядерної загрози не вщухають, як побороти свій страх небезпеки та допомогти іншим.

21 вересня під час звернення до громадян РФ диктатор Володимир Путін натякнув на використання ядерної зброї. Цю новину підхопили українські ЗМІ та соцмережі. Обговорення не вщухають через майже тиждень після заяви. Одних це змушує готуватися до можливого ядерного удару, а у інших провокує тривогу та паніку.

LIGA.Life розпитала засновницю ініціативи з інформаційної гігієни "Як не стати овочем" Оксану Мороз про те, чому обговорення заяви Путіна не вщухають, і поговорила з психологинями Юлією Ворман та Анастасією Ратушною про межу між панікою та підготовкою до можливої небезпеки.

Чому обговорення ядерної загрози не вщухають

"Якщо якась тема, навіть дуже важлива, тримається в інфополі більш як три дні – її тримають свідомо", – стверджує Оксана Мороз. 

Який вигляд це має на практиці:

  1. Путін зробив заяву.

  2. Її прокоментували західні політики, що викликало додаткові обговорення та цитування у медіа. Так формується інформаційне поле.

  3. На прохання журналістів експерти коментують ситуацію. Виникають статті в ЗМІ.

  4. Реакція на події в соцмережах.

"Проте реакція в соцмережах буває різною. Наприклад, тема повернення полонених захисників Азовсталі, яка виникла ввечері того ж таки 21 вересня, поступово зникла з інфопростору. Натомість тема ядерного удару та мобілізації в Росії досі є", – пояснює експертка з інформаційної гігієни.

Але як цим темам вдається втриматися? Стандартна логіка російської пропаганди – закинути мільйон версій розвитку подій, які максимально поширюються в інфопросторі. Люди заплутуються, уявляють себе експертами з теми й активно її обговорюють. До цього процесу приєднуються так звані "корисні ідіоти" (боти, рухи на кшталт "антиковідного"). 

"Тему ядерної небезпеки підживлює лише одна країна, якій це вигідно, – Росія", – стверджує експертка.

Писати про ядерну зброю в соцмережах – розводити паніку?

"Це питання, на яке неможливо відповісти. Соцмережі створені для обміну думками. Але будь-який матеріал може впливати на інших. Можливо, саме ваші слова занадто емоційні та провокують паніку", – пояснює психологиня Анастасія Ратушна.

Для декого висловлення думок та почуттів у соцмережах – засіб психотерапії. Людина формулює думки під час написання, а після прочитання розуміє, що відчуває всередині. Також так можна знайти однодумців. Відчуття "я не один" підтримує.

"Проте емоційний тягар можна зняти не тільки в соцмережах. Ви також можете прописати свої страхи в нотатнику, не на загал. Можливо, це вам допоможе впоратися з емоціями", – додає психологиня та волонтерка психологічної платформи "Розкажи мені" Юлія Ворман.

Боюсь ядерного удару. Що робити?

Відчувати страх та тривогу стосовно можливої загрози життю – нормально й природно. До цих почуттів додаються невизначеність та безпорадність. Адже ніхто не може гарантувати, коли, куди й чи дійсно відбудеться ця ядерна атака. 

Визнання неможливості на щось вплинути також посилює тривогу. Тож в цей час важливо подбати про себе.

Якщо тривога накриває раптово, то впоратися допоможуть:

  • Дихальні техніки. "Займіть зручне положення в місці, де ніхто вас не турбуватиме. Закрийте очі та намагайтеся зосередитись на диханні. Корисною буде техніка за прямокутником: вдих на три рахунки й видих – на шість. Ви навіть можете уявляти перед собою цю фігуру. Пам’ятайте: дихання – це перше, що вам під силу контролювати в безконтрольній ситуації", – радить Анастасія.

  • Техніка стабілізації за сенсорними відчуттями. "Давайте собі завдання. Наприклад, знайдіть очима п'ять предметів синього кольору. Доторкніться до чотирьох речей, які мають різну текстуру. Назвіть три звуки, які чуєте прямо зараз. Якщо поруч парфум або кава, понюхайте їх. Або спробуйте уявити запах, який вас заспокоює. З’їжте щось яскраве на смак, наприклад цукерку. Це допоможе перемкнути увагу", – радить Юлія.

  • Змініть діяльність. Подивіться фільм, позаймайтеся спортом або помалюйте. Зробіть щось приємне для себе тут і зараз. Але не придушуйте в собі емоцію, наголошує Юлія: "Ви маєте чітко розуміти її, але ви обираєте не тонути в ній, а зайнятися чимось корисним та ефективним".

Якщо тривога виникає час від часу, але доволі часто:

  • Постарайтеся прибрати її тригер. Зазвичай це джерела інформації, звідки черпаєте новини та обговорення потенційної небезпеки. Виділіть 1-2 достовірні джерела для читання новин. Все інше – приберіть зі свого інфопростору.

  • Дотримуйтесь корисних звичок: збалансований раціон, регулярна фізактивність та сон. Також корисним буде повна відмова від алкоголю та зменшення споживання кофеїновмісних напоїв.

  • Вчіться відслідковувати емоції. "У цьому може допомогти щоденник самоспостережень. На аркуші паперу зробіть чотири колонки: "Думки, які виникли стосовно ситуації", "Яку емоцію відчуваю?", "Що мені хочеться зробити?", "А що вже зробив для цього?", – радить Юлія. Наприклад, ви прочитали новину про ядерну небезпеку. У думках паніка та розгубленість. Емоція – тривога та страх. Вам хочеться бігти в магазин та аптеку, купуючи все, що підпадає під руку. Але що ви вже зробили? Можливо, у вас уже зібрана тривожна валізка. Тож бігти зараз за продуктами – імпульсивна думка.

  • Знаходьте те, на що можете вплинути. Це антидот до безсилля, каже Анастасія. "Ви не можете вплинути на рішення Росії та ймовірність застосування ядерної зброї. Проте можете зараз потурбуватися про себе та родину. Приготувати теплий чай або вечерю, обійняти дитину, вигуляти собаку тощо", – додає Ратушна.

Читайте також: Боюсь війни: аж біль у грудях, задишка й нудить. Що робити у разі панічних атак

І головне – підготуйтеся до можливої небезпеки. Адже це також крок до заспокоєння. Щоразу після виникнення тривожних думок зупиніть себе і подумайте, що ви вже зробили для власної безпеки. Юлія додатково радить прописати алгоритм дій у разі виникнення ядерного ризику.

"Але важливо не втрачати зв’язок з реальністю та відчуття міри. Не потрібно запасатися водою та їжею на десять років вперед. Це має бути раціонально продумана схема дій та потрібних речей", – додає Анастасія.

МОЗ України рекомендує у разі ядерної небезпеки мати вдома:

  • Скотч, плівку, щільну тканину тощо, якщо ви будете залишатися у будинку, а не в укритті. Радіоактивний пил осідатиме на усіх можливих поверхнях, тому слід ущільнити вікна та двері.

  • Засоби гігієни – мило та шампунь, щоб змити з себе пил та бруд.

  • Пластикові герметичні пакети, змінний одяг та взуття. Змили пил – переодяглись у чистий одяг. А брудний – зберіть у пластикові пакети.

  • Їжу та воду. Пам’ятайте про зберігання у герметичних контейнерах!

  • Ліки.

  • Засоби зв’язку. Влада сповіщатиме про ситуацію та даватиме вказівки, які потрібно виконувати. Подбайте про мобільний інтернет, телебачення та радіоприймач, який може працювати від батарейок у разі аварії на електромережах.

Як допомогти людині, яка тривожиться з цього приводу

"Головне – підтримайте її. Спробуйте озвучити емоцію цієї людини: "Я розумію, ти боїшся, у тебе пришвидшені пульс та дихання". Ваш опис почуттів полегшить її стан та допоможе усвідомити його", – радить Анастасія.

Можете запропонувати подихати, виконати техніку стабілізації за сенсорними відчуттями або перемкнути увагу на іншу діяльність. Також допоможе спільне виконання звичних справ: перегляд фільмів, читання книги, прогулянка. 

Читайте також: Що буде після ядерної війни? Як світ після катастрофи зображали в фільмах, іграх та книгах
Звідки береться паніка через ядерний удар і як не поїхати дахом через можливу небезпеку
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини