Чому школи не отримають обіцяних ноутбуків до 1 вересня – пояснює Олена Фіданян
Ілюстрація: depositphotos.com

Чому так – пояснила LIGA.Life директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

 

Ноутбуки вчителям для дистанційки

 

У квітні 2021 року Кабмін вирішив виділити з Держбюджету 1 млрд грн субвенції на боротьбу з COVID-19 та його наслідками під час навчання в школах. Із них 980 млн грн виділили на придбання ноутбуків для дистанційного навчання та подальшої цифровізації освіти. 

Вирішили, техніку купуватимуть на основі співфінансування, тобто частину платить держбюджет, частину – місцева влада (обласні, місцеві громади). 

Визначили також черговість шкіл для розподілу придбаних ноутбуків. Насамперед це школи, де не менше 250 учнів і опорні заклади, де не менше 200 школярів, без урахування їхньої кількості у філіях. Далі йдуть школи, де не менше 100 учнів. Останні в черзі – всі інші. Розподіляти будуть обласні та Київська міська адміністрації. 

Комп’ютери планують закупити у 24 області та Київ. Вже є прописані вимоги до техніки. Хочуть закупити 60 000 комп’ютерів, очікувана вартість кожного 20 000 грн. 

"Лише забули додати, що влітку вносили зміни до постанови КМУ. І що основна сума кошторисних призначень (виділених коштів) стоїть на листопад-грудень. Отже, до 1 вересня компів для вчителів не буде. Водночас Мінфін, який поставив кошти на кінець календарного року, розказує про залишки коштів на рахунках регіонів, а Мінцифра, яка вносила зміни до своєї постанови посеред літа, звітує про майбутні компи. Очевидно, для цих двох міністерств немає значення, що навчальний рік починається (як не дивно) 1 вересня", – днями написала у себе в фейсбуці директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

У коментарі LIGA.Life Фіданян пояснила детальніше, якою бачить ситуацію та її можливі наслідки.

Чому до 1 вересня обіцяних ноутбуків вчителі не отримають

 

На мій погляд, затягнули. Як можна до 1 вересня щось придбати, якщо призначені на реалізацію програми гроші дадуть лише в листопаді-грудні?

Влітку вносили коригування до постанови Кабміну про цю програму. Ці корективи затягнули процедури проведення тендерів, відшліфовували вимоги до ноутбуків, які мають придбати регіони. Тобто, ще не отримавши грошей, регіони вже отримали рамки, в яких ці комп'ютери бачить центральна влада. 

Розуміючи, що до 1 вересня нічого купити не вдасться, було б краще центральній владі просто зробити це самій.

Придбати комп’ютери та розвести у регіони, як вона привозить книжки, з певними вимогами до розподілу. А регіони б доставили техніку до шкіл.

Прочитавши бравурну заяву про плани закупити 60 000 комп'ютерів, я провела елементарні математичні дії. В Україні – 14 500 шкіл. Якщо поділити 60 000 комп'ютерів на цю кількість, вийде трохи понад чотири комп'ютери, нехай п'ять, на школу.

Звичайно, не всі школи такі великі, як в Києві чи інших містах-мільйонниках. Є школи з меншою кількістю педпрацівників. І добре, що таку програму вперше впроваджують. Але прикро, що до 1 вересня ми не можемо придбати цю техніку держкоштом. За міські гроші – так. 

Наприклад, Київ придбає комп'ютери за міські кошти, райони вже проводять певну роботу. За чотири роки місто Київ забезпечило практично кожного вчителя початкових класів ноутбуком або комп'ютером. Але це робив Київ, з огляду на власні можливості.

Тому 60 000 ноутбуків – не так багато. Чекаємо на більше. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

 

Чому зараз немає сенсу оголошувати тендер на придбання ноутбуків

 

Ми можемо оголосити тендер на очікувану суму. Але навіть якби його провели, грошей немає. Все одно будемо очікувати листопада або грудня. 

Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев швидко відреагував на мій пост, написав, якби чув про проблему, вони б розібралися, наблизили б кошти. Приємна швидка реакція, водночас якось дивно. Адже "1 вересня" в Україні завжди починається першого вересня.

Така ситуація принижує гідність управлінців системи освіти. А я є управлінцем. Бо всі багато розказали, відзвітувалися, що будуть комп’ютери… Але зараз на це немає коштів. Це також налаштовує громаду міст, селищ проти людей, які сьогодні є управлінцями.

І люди думають: "Ліниві чиновники знову щось зробили несвоєчасно". Так само про нас думає вчительство: "Невже їм було три місяці мало, щоб закупити для нас комп'ютери до початку навчального року?!". 

Але це не вся історія. Думаю, багато хто у маленьких містах і селищах не знає, що придбані ноутбуки розподілятимуть лише між школами з певною кількістю учнів. 

Якщо школа розташована у маленькому містечку або сільській місцевості та не відповідає цьому параметру, вона не підпадає під програму.

Тому величезний відсоток сільських шкіл не отримають жодного комп'ютера, бо не проходять за параметрами під держсубвенцію.

Це несправедливо. З 14 500 шкіл у нас  60% розміщені у сільській місцевості.

Також питання, звідки у когось є впевненість, що придбають саме 60 000 ноутбуків за такою-то ціною? За тендерною процедурою, ціна може впасти чи вирости, комп’ютерів може стати більше або менше. 

Я ні на кого не нападаю. Це перші потрібні кроки. Але треба бути справедливими. Треба, щоб центральна влада чесно сказала: "Цього року запроваджуємо такий проєкт. Але, шановні вчителі, не всі зможуть отримати ноутбуки до 1 вересня, бо є процедури. Громадо, ви отримаєте техніку згодом". Треба припинити "перерізати червоні стрічки".