"Пів року Мінкульт має не відсвічувати". Чому Зеленський попросив Ткаченка на вихід

Наступного тижня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко може втратити свою посаду, яку він обіймає з червня 2020 року. Офіційна причина: нецільове фінансування культурних проєктів під час війни. Як наслідок, президент Володимир Зеленський вирішив погасити інформаційну пожежу. 

"Він змушений був як лідер держави зробити певні кроки, які б заспокоїли цю суспільну бурю. Він має думати про стійкість країни", — каже LIGA.net Микита Потураєв, голова парламентського комітету з питань гуманітарної політики (Слуга народу).

Що відомо про відставку Ткаченка і що робити з фінансуванням української культури під час війни: короткий огляд LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ

20 липня у вечірньому відеозверненні Зеленський запропонував прем'єру Денису Шмигалю розглянути заміну Ткаченка. На думку президента, під час війни максимум уваги держави та ресурсів має бути спрямовано на оборонні потреби. А на культурні проєкти потрібно знаходити позабюджетні кошти.

Ткаченко пізніше написав, що приніс заяву про відставку Шмигалю і лише потім здивувався заяві Зеленського.

"І приватні, і бюджетні кошти під час війни на культуру не менш важливі, ніж на дрони, тому що культура це щит нашої ідентичності і наших кордонів. І це принципова моя позиція проти інших", — заявив міністр культури, фактично не погодившись з думкою президента.

Співрозмовники LIGA.net в керівництві фракції "Слуга народу" називають рішення президента емоційним, але єдино можливим.

"У президента не було іншого варіанта, бо склалася ситуація ідеального політичного штурму", — каже у коментарі LIGA.net Микита Потураєв.

"Вчора (20 липня. — Ред.) Ткаченко мав дурість від свого центру (Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Мінкульті. — Ред.) заявити, що атака на герб інспірована росіянами. Так, росіяни тут теж є, але це обурило і велику частину нашого суспільства", — пояснює мотиви рішення президента співрозмовник LIGA.net в керівництві фракції СН.

Потураєв погоджується, що президент вирішив погасити інформаційну пожежу, але не вважає це рішення популістським.

Ткаченко не дослухався до регулярних рекомендацій ОП, за що і поплатився, каже LIGA.net один із керівників Офісу президента.

"Протягом всієї каденції Ткаченка президент завжди ставив йому претензію, що він недостатньо пояснює, що міністр культури та інформації має бути більше міністром інформації. Має бути прессекретарем влади, зрозумілим для народу, — каже співрозмовник LIGA.net в керівництві ОП. — А Ткаченко навпаки: "Ми знаємо як краще". В нього був шанс комунікувати все по-іншому, але він не захотів".

Ексзаступниця міністра культури та інформаційної політики (2019-2020 рр.) Ірина Подоляк стверджує: Ткаченка звільнили не через музей Голодомору чи щит Батьківщини-матері.

"Його звільнили за те, що впродовж усього терміну перебування на посаді міністра своїми заявами та політикою він набрав на себе стільки негативу, що Офісу президента було просто зручно його прибрати", — каже вона у коментарі LIGA.net.

Так, упродовж трьох років на посаді глави Мінкульту Ткаченко неодноразово потрапляв у скандали і зазнавав суспільної критики: 

• за недекларування будинку в природоохоронній зоні на Трухановому острові — міністр стверджував, що лише орендує будівлю;
• за спробу захоплення контрольного пакета акцій Одеської кіностудії — за словами Ткаченка, йому "нічого не потрібно було захоплювати", бо це був його бізнес. У 2019 році він передав свою частку банкіру Олександру Морозову, однак журналісти припускають, що реальний контроль все ще належав Ткаченку;
• за втрату історичних пам’яток Києва. Після знищення садиби Барбана кінця XIX ст. КМДА звинуватила Мінкульт у тому, що будівлю не внесли до Реєстру об’єктів культурної спадщини. Однак МКІП переклав відповідальність на місцеву владу;
• за бездіяльність під час спроби ліквідації Довженко-Центру. У 2021 році Ткаченко не підписав контракт із Оленою Гончарук, а надалі не реагував на наміри Держкіно реорганізувати центр;
• за провал евакуації музейних фондів під час повномасштабного вторгнення. Керівники низки музеїв заявили, що міністерство не прокомунікувало з ними і не організувало належну евакуацію. Натомість Ткаченко стверджував, що МКІП вдалося врятувати понад 200 тисяч музейних об’єктів;
• за відмову відсторонити експрацівників каналів Медведчука від участі у національному телемарафоні. У відповіді на звернення медійників глава Мінкульту відповів, що "сьогодні не час для публічних люстрацій та розпалювання конфліктів всередині країни". 
  
  

У 2021 році Олександр Ткаченко вперше написав заяву про відставку. Причина — вилучення Держкіно з-під сфери управління Мінкульту та скорочення бюджету на культуру на 2022 рік. Однак тоді звільнення не відбулося. У червні 2023 році петиція з проханням змінити главу МКІП набрала необхідну кількість голосів, але також не дала результату — прем’єр-міністр не побачив чітких підстав для звільнення. 

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО 

Результатом цієї історії буде те, що держава припинить фінансування культури взагалі, говорить радикально налаштований Потураєв.

"Бо переміг абсолютно популістський наратив, що не треба фінансувати культуру, а треба фінансувати інші речі", — додає він.

Співрозмовник в гуманітарному комітеті Ради вказує LIGA.net, що рішення про гроші на музей зроблено на виконання указу Зеленського за листопад 2021 року. А серіали потрібні для того, щоб "канали не повтікали з марафону".

На думку Потураєва, з позабюджетним фінансуванням культурних проєктів можуть виникнути проблеми, адже "український бізнес зараз, м'яко кажучи, не в найкращому стані, а на міжнародних донорів потрібно багато часу".

Водночас в керівництві Слуги народу більше думають про репутаційні ризики, ніж про майбутнє культури.

"Культура завжди буде в силу історичних причин сферою атаки на президента з боку опозиції. Що б ми не робили, — пояснює співрозмовник в керівництві монобільшості. — Якщо ми повністю знищимо фінансування — будуть атакувати, що ми знищили фінансування. Якщо дамо трохи фінансування — будуть атакувати, що ми не так його використовуємо. Підтримуємо не ті серіали, не ті книжки. Це все, тому що президент сам зі сфери культури. Це природно завжди його критикувати".

Тому співрозмовник радить робити максимум, щоб культура не привертала зараз уваги: "Десь пів року, щоб Мінкульт не відсвічував і шукав зовнішніх інвесторів на музей".

В опозиції не погоджуються з таким підходом.

"Культура є надзвичайно важливою складовою інформаційної боротьби, — каже LIGA.net Микола Княжицький, член профільного комітету (Євросолідарність). — Але вона може бути як складовою інформаційної боротьби, пропаганди, цінностей і підтримки культурного простору, так і розтринькуванням корупційних грошей".

На його думку, Зеленський припустився великої помилки, коли сказав, що культурні проєкти мають фінансуватись поза бюджетом.

"Пам'ятаю, колись на врученні Шевченківської премії Зеленський сказав фразу, яку приписують Черчиллю, про те, що якщо ми не фінансуємо культуру, то за що ми воюємо. А сьогодні Зеленський каже, що не потрібно фінансувати культуру. То якому Зеленському вірити?" — додає Княжицький.

ЩО ДАЛІ

Звільнення Ткаченка парламент планує розглянути наступного тижня (24-28 липня), повідомив LIGA.net співрозмовник в керівництві Ради. За його словами, проблем з голосами не повинно бути, адже "депутати хочуть відмазатись від цієї історії". Про призначення нового міністра культури поки мова не йде, додає він.

"Найімовірніше, виконувачем обов'язків призначать Ростислава Карандєєва (перший заступник Ткаченка. — Ред.), — каже співрозмовник. — Він працював в Мінкульті на дуже високих посадах при Порошенкові. Дуже професійний чиновник. Бюрократ із бюрократів. Тому з погляду ризиків він як в.о. — це ідеальна історія".

Натомість Ірина Подоляк вважає Карандєєва відповідальним за провал мовної політики Мінкульту. На її думку, сьогодні сфера культури та інформації перебуває у такій кризі, що охочих очолювати МКІП небагато. Тому обирати нову людину будуть не з-поміж достойних, а серед тих, хто погодиться. 

"У такій кризовій ситуації потрібно буде переглядати всі функції та процеси, відновлювати інституції і збирати людей, які будуть це робити. Треба буде зробити облік: людський, фінансовий, інституційний. І підготувати звіт до моменту формування бюджету на 2024 рік: яка ситуація, скільки грошей є, як раціонально ними розпорядитися", — додає Подоляк.

В умовах повномасштабної війни міністерству потрібна прозора комунікація. Тому, вважає Подоляк, відомству варто спробувати залучити кошти міжнародних партнерів, які ще готові допомагати та фінансувати українські проєкти. А використання грошей необхідно буде обговорити із суспільством.