Шкарлета призначили повноцінним міністром освіти. Що він встиг зробити поки був в.о.
Фото пресслужби МОН

17 грудня Верховна Рада призначила  Сергія Шкарлета повноцінним міністром освіти.  До цього він майже пів року був у статусі тимчасового виконувача обов’язків. Адже на початку червня нардепи та освітній комітет не підтримали його кандидатуру. Голосів не було, тому кандидатуру Шкарлета навіть не виносили на голосування в зал Ради. Аби він таки очолив МОН, уряд його призначив в.о. 25 червня 2020 року. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

За призначення Шкарлета проголосували 226 нардепів. Це рівно стільки, щоб рішення вважалося ухваленим. Поки він зачитував присягу, йому кричали: "Ганьба".

До приходу в міністерство Сергій Шкарлет був ректором Чернігівського державного технологічного університету. Його кандидатура як міністра викликала обурення значної частини суспільства та експертного середовища тим, що він ексрегіонал, якому міністр освіти та науки при Вікторі Януковичі Дмитро Табачник особисто вручав нагрудний знак та посвідчення "Заслужений діяч науки і техніки". Наукова спільнота виступає проти Шкарлета тому, що в його наукових роботах знайшли плагіат, який підтвердило Національне агентство з питань забезпечення якості освіти.

Заклики проти Шкарлета

Розмови про те, що Рада вдруге збирається призначити Шкарлета повноцінним міністром, тривали останні декілька тижнів. Як повідомляв 11 грудня у своєму Telegram-каналі народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, голоси за його призначення нібито ретельно збирали у фракціях.

"Наріжним каменем ми поставили інклюзивність та діджиталізацію. Доступність до шкільної освіти є для мене пріоритетом. Саме тому сформовано більше 7000 місць у садках. Якість шкільної освіти – теж пріоритет. Коли дитина йде до школи, важливо, як вона буде розвиватись. В пріоритеті – розвиток НУШ, затвердили базовий компонент 5-9 класів. У період карантинних обмежень провели ЗНО і є 4 варіанти проведення ЗНО наступного року.  У проєкті розвитку профтехосвіти створили концепцію, створили 53 навчально-реабілітаційні центри. Стосовно вищої освіти зробили положення про дистанційне навчання. У пілотному проєкті щодо дуальної освіті 44 навчальні заклади", – сказав з трибуни Ради Сергій Шкарлет.

"Я доцент кафедри міжнародних відносин, курую магістерські, бакалаврські роботи, і перше питання – відсутність плагіату, власна аналітична робота. І навіть на третьому курсі кожен мій студент про це знає. Ще в червні оприлюднили інформацію про так звані наукові праці Шкарлета. 40 провідних науковців та освітян звернулися не підтримувати його, і так само Науковий комітет з питань науки та технологій. Також були прояви системних фактів академічної недоброчесності, де пан Шкарлет був ректором упродовж багатьох років. Так само інформація про згортання держслужби, через що отримали два попередження від наших партнерів від Євросоюзу.

Невже на 40 млн немає достойної людини, яка зможе стати якісним міністром? Ганьба для Ради, якщо цей міністр буде призначений", – заявила з трибуни депутатка Софія Федина.

"Як ви голосуватимете за міністра освіти, який на 1 вересня не забезпечив школи масками? Освітяни і науковці звернулися з проханням не голосувати за цю кандидатуру", – додав Ярослав Железняк.

15 грудня проти призначення Шкарлета виступили 7 освітніх організацій. Звернення підписали ГО "Смарт освіта", "БАТЬКИ SOS", "Батьківський контроль", "Центр Інноваційної освіти "Про.Світ", "Ре:Освіта", Благодійний фонд "ГОФ", ГС "Міжнародний інститут інтегрального розвитку".

Представники громадських організацій перелічували такі недоліки Міносвіти під керівництвом Шкарлета:

  • Провалена підготовка до початку нового навчального року 2020-2021;
  • Педагоги не отримали жодної допомоги для закупівлі необхідних засобів індивідуального захисту для безпечного проведення занять у школах. З антиковідного фонду не дали нічого на маски та антисептики в школи, на доплати вчителям в умовах пандемії, але кожен директор школи отримав роз’яснення від МОН, що кожного директора, який не забезпечить безпечне навчання, може чекати кримінальна відповідальність; лише в листопаді дозволили використовувати субвенцію на ці потреби;
  • Сфера освіти найбільше постраждала під час підготовки Державного бюджету 2021 після першого читання; у проєкті бюджету 2021 з субвенції на зарплати вчителям заберуть 4 млрд грн (17 грудня з трибуни Ради Шкарлет сказав, що дані некоректні: "На сьогодні 34 млрд більше отримав бюджет на освіту. У другому читанні зменшили на 4 млрд і це все одно найбільший бюджет з 2012 року на сферу освіти. В цілому зростання на зарплати вчителів буде на 30%");
  • Підходи до фінансування освітньої сфери, що запропоновані проєктом Державного бюджету 2021, зменшують фінансування освіти;
  • Т.в.о. міністра освіти і науки має підтверджений академічний плагіат у наукових роботах.

Пів року "випробної" роботи у МОН

За пів року роботи на посаді очільника МОН Шкарлета неодноразово критикували, зокрема за те, що він не тільки не має чіткої позиції щодо освітньої реформи, а й ставить її під загрозу. Наприклад, незрозумілою була його позиція щодо продовження реформи Нової української школи. То він говорив, що підтримує її, через деякий час уже висловлюється за те, що діти повинні були навчатися з 5 років.

"У деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Звучала така пропозиція і на сьогоднішній (10 листопада. – Ред.) нараді в МОН із керівниками облуправлінь. Це варто обдумати, враховуючи стандарти Нової української школи, та обговорити на педрадах, в інститутах підвищення кваліфікації, з батьками. МОН розглядає всі пропозиції "за" і "проти", – написав Шкарлет у своєму Telegram-каналі.

Читайте також: Якою буде освіта наших дітей, або Що загрожує реформі Нової української школи

Також він пропонував збільшити вагу атестата при вступі до вищих навчальних закладів (як раніше зробив Табачник), а також обговорював ідею скасувати ЗНО для заочників. Експерти пояснювали, що це загрожує поверненням корупційних схем при вступі. Натомість Шкарлет вважав, що збільшення ваги атестату при вступі до вишів нібито допоможе з мотивованістю до навчання учнів в середній школі.

Проти призначення Сергія Шкарлета міністром виступила і Києво-Могилянська академія: "На наше глибоке переконання, Міністерство, яке формує політику в цілій освітній галузі, повинно визначати високі стандарти академічної доброчесності і дотримуватися їх у першу чергу. Призначення на найвищу посаду людини, чия репутація як науковця є небездоганною, а факти вживання плагіату у наукових працях загальновідомі, може завдати великої шкоди цілій освітній галузі, від якої залежить розвиток нашої країни".

Мова про плагіат у наукових роботах Сергія Шкарлета, який підтвердило й Національне агентство з питань якості вищої освіти. Утім, сам Шкарлет заперечує, що у його роботах є плагіат.

Через плагіат наукова спільнота теж виступала проти призначення Сергія Шкарлета. Під ним уже масові підписи як академіків і професорів, так і студентів. Проти не всі. 

Частина освітян виступили за призначення Шкарлета. Серед підписантів листа "за" призначення Шкарлета міністром – ексректор Київського національного університету імені Шевченка Леонід Губерський, ексочільник МОН Станіслав Ніколаєнко, ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський та інші.

На думку освітян, відсутність уже протягом пів року повноправного очільника профільного міністерства негативно позначається на авторитеті як самого міністерства, так і керованої ним галузі.

Крім того, т.в.о. міністра звинувачували у спробі зриву реформи держслужби. 29 жовтня стало відомо, що Євросоюз листом попередив Шкарлета, щоб той не руйнував реформи в Міносвіти. Він хотів скоротити директорати, де працювали експерти з реформ, які фінансувалися за підтримки ЄС. 

Читайте також: "Дев'ять друзів Шкарлета" керуватимуть чотирма департаментами МОН – депутат

Після цього Верховна Рада обмежила повноваження тимчасових міністрів. МОН зреагувало миттєво, створивши наказ про зміну штатної структури міністерства.

З ЄС надіслали другий лист із застереженнями щодо зміни структури МОН, скорочення експертів та директоратів. Оскільки це повертає Міносвіти до структури та принципу набору людей на посади в часи ексміністра освіти Дмитра Табачника.

21 жовтня очільник МОН Сергій Шкарлет заявив, що міністерство спільно з МОЗ забезпечуватиме навчання 1-4 класів в класах після канікул, а 5-11 класів – залежно від епідемічного рівня. Утім, перевірка цих слів LIGA.Life показала, що на практиці сталося інакше. У Міносвіти на наш запит заявили, що переважна більшість закладів освіти в Україні є комунальними, тому вони прямо підпорядковані засновникам – сільським, селищним, міським та обласним радам. Отже, й відповідальність за організацію навчання – на директорах шкіл та місцевій владі.

В ефірі одного з телеканалів т.в.о. міністра освіти, коментуючи підготовку шкіл до дистанційного навчання, сказав, що "організація дистанційного навчання у більшості випадків не потребує грошей – лише бажання директорів шкіл і вчителів".

За даними Кабміну, 16 млрд грн з фонду боротьби з коронавірусом виділили на медицину, ще 7 млрд скерували на фонд безробіття, 1,2 млрд – на підтримку фізичних осіб-підприємців, і ще 35 млрд – на реконструкцію та ремонт доріг. З цього ж фонду знайшли гроші й на доплати співробітникам Міністерства внутрішніх справ. Але на підготовку шкіл до навчального року в умовах пандемії не виділили ні копійки.

Третього вересня в ефірі "Права на владу" Сергій Шкарлет заявив, що звертався до Мінфіну з проханням виділити кошти, але йому відмовили. Проте, на його думку,  не слід драматизувати.

"Україна строката, є багато різних шкіл. Є деякі приклади, де дуже гармонійно, яскраво і красиво організований освітній процес, є школи, у яких бракує масок і засобів захисту. Школи, як і люди, різні за своїм достатком.

Що з ковідним фондом? Освіті не виділили. У нас є завдання раціонально використовувати ті кошти, які є", – сказав він.

За його словами, в умовах децентралізації всі фінансові й організаційні питання мають вирішуватися на місцях, а МОН лише дає рекомендації.

Ексрадниця міністрів освіти Лілії Гриневич та Ганни Новосад, співзасновниця ГО "Смарт освіта" Іванна Коберник відповіла, що складно уявити, якби якийсь попередній міністр освіти вийшов від прем'єр-міністра, не відстоявши необхідність фінансування у такий складний час, що говорить про повну байдужість Шкарлета до питань освіти.

Врешті, аж у листопаді Кабмін дозволив місцевим радам витрачати залишки субвенції на маски та антисептики для шкіл.

Читайте також: Грошей немає, але живіть на позитиві: як школи в пандемію залишились без підтримки держави

Перед другим і остаточним голосуванням за бюджет-2021, з'явилася інформація, що в освіти забрали 4 млрд гривень.

Голова освітнього комітету Сергій Бабак повідомляв, що Шкарлет навіть не з’явився на засідання бюджетного комітету, де ухвалювали остаточне рішення щодо фінансування освіти наступного року перед голосуванням у Раді.  

Частину грошей на закупівлю шкільних автобусів, грантове фінансування науки через Національний фонд досліджень тощо, відстояли депутати з освітнього комітету й відповідні суми були враховані у документі.

Читайте також: Шкарлет обіцяв безпечно повернути 1-4 класи до школи після канікул: що вийшло насправді

16 грудня парламентський комітет з питань освіти не підтримав призначення Шкарлета повноцінним міністром. З 11 депутатів, тільки 5 підтримали його кандидатуру.

За законом, тимчасовий міністр має лише три місяці на виконання обов'язків, і цей термін давно минув. 

Шкарлета "горить" призначити міністром, оскільки за нещодавно ухваленим законом він уже не може повноцінно керувати міністерством у статусі в.о., а фактично "лише роздавати грамоти", розповіли LIGA.net співрозмовники у керівництві фракції "Слуга народу". Повні повноваження йому і надав парламент попри протести громадськості.

Чому влада так тримає Шкарлета на посаді?

"Він знайшов спільну мову з багатьма депутатами, зокрема допомагав мажоритарникам щодо питань освіти в їх округах", – додали LIGA.net співрозмовники з керівництва фракції "Слуга народу".