"Свято наближається": чому виникає стрес від фінансових витрат та як його уникнути

Перед Новим роком гроші зникають швидше, ніж з’являється святковий настрій. Хочеться всього й одразу: подарунків, затишку, "щоб було на рівні". Реклама й соцмережі тільки підливають олії у вогонь. У результаті замість радості – напруження і тривога.Разом із психологинею, PhD, доценткою Оксаною Зінько LIGA.net розбирає, чому так відбувається і як не загнати себе у фінансовий стрес перед святами.Чому період перед Новим роком посилює фінансовий стресПерш за все, передсвятковий період поєднує реальні фінансові витрати – подарунки, поїздки, святковий стіл, підготовку – з надмірним психологічним тиском очікувань від себе та з боку оточення, каже Оксана Зінько:– Є негласне відчуття, що Новий рік потрібно зустріти в новій сукні, з дорогими подарунками, новою скатертиною – і все це автоматично збільшує витрати. До цього додається реклама "ідеального свята", яка ніби підштовхує оновити все навколо, а також постійне порівняння себе з іншими. У когось виглядає "краще", і з’являється бажання встигнути, дотягнутися, відповідати.У результаті формується відчуття, що потрібно більше, ніж насправді необхідно. Такий неусвідомлений спосіб взаємодії з передсвятковими витратами створює змішаний стрес – і про гроші, і про відповідальність, і насамперед про відповідність соціальному сценарію свята: що має бути на столі, у що всі мають бути одягнені, які подарунки "правильні" тощо.Тому важливо створювати власні сценарії свят – відповідно до своїх можливостей, бажань і реального рівня комфорту, а не нав’язаних очікувань.Тривожні сигнали: як зрозуміти, що витрати виходять за межі комфортуЄ кілька тривожних сигналів, за якими можна зрозуміти, що витрати виходять за межі як фінансового, так і психологічного комфорту, пояснює психологиня.Перший сигнал – імпульсивні покупки, які не приносять радості. "Куплю, бо всі купують".Другий – уникнення перевірки балансу чи рахунків. Коли немає контролю, коли витрати йдуть "до останньої копійки", без усвідомлення, скільки й на що витрачається.Наступний сигнал – думки у форматі "я мушу", а не "я хочу". "Я мушу це зробити, бо ми так робимо щороку", "Я мушу, бо всі так роблять".Для свідомої дорослої людини індикатором є саме "я хочу", а не внутрішній примус "я мушу".Ще один тривожний сигнал – відчуття провини після витрат. Неважливо, це велика покупка чи дрібниця, але з’являється думка: "Навіщо я це купив(ла)?"Також варто звернути увагу на внутрішнє напруження перед кожною покупкою і загальний дискомфорт, пов’язаний із шопінгом.Здорові стосунки з фінансами – це коли покупки не забирають енергію.Якщо ж витрати починають виснажувати й викликати напруження, це вже не про свято – це про стрес. А стресу в українців сьогодні і так достатньо, навіть без свят.Чому ми часто витрачаємо більше саме на свята– У першу чергу, з огляду на реалії сьогодення, я б поставила на перше місце емоційну компенсацію.Складний період життя, напружений соціальний контекст, новини – усе це виснажує. І з’являється бажання подарувати собі й близьким трохи радості, особливо після важкого року або складного періоду. Саме ця емоційна компенсація часто й призводить до легковажнішого ставлення до витрат, – каже психологиня.Друга причина – потреба "правильно" завершити рік. Ніби щедрість і масштабність свят мають підсумувати всі зусилля за рік, стати винагородою для себе. Але таке "балування" нерідко створює додаткове напруження і замість підтримки розхитує фінансову стабільність.Як упоратися з провиною або соромом через скромніші подарунки чи святкуванняУ різні періоди життя або в різному соціальному оточенні можуть виникати відчуття сорому чи провини через більш скромні подарунки або святкування. Але варто почати з головного – з визнання того, що ваша цінність як людини не вимірюється сумою чека чи вартістю подарунка, каже Оксана Зінько:– Що допомагає в такій ситуації? У першу чергу – чесно зізнатися собі у своїх фінансових можливостях, а потім м’яко й спокійно проговорити це з близькими. Наприклад: "Цього року я можу дозволити собі ось такий формат".Важливо нагадувати собі, що обмеження – це не провина, а реалії життя, з якими так чи інакше стикається кожен.Також корисно змістити фокус з "вартості" на зміст, адже увага, час і спільні моменти також є цінним подарунком. Саме це запам’ятовується, не ламається, не знецінюється з часом і стає по-справжньому надцінним.І, звісно, варто працювати з переконанням "дороге = добре". Це не завжди правда. Подарунок, підібраний з урахуванням індивідуальності людини, її цінностей і ваших стосунків, може бути скромним за ціною, але дуже значущим за змістом.Стратегії, які допомагають зменшити фінансовий стрес і зберегти відчуття святаПо-перше, варто заздалегідь визначити бюджет або розподілити його на кілька місяців і чітко розкласти за категоріями витрат.По-друге, корисно наперед погодити формат святкування з близькими: спільний стіл, символічні подарунки, мінімізація додаткових витрат. Це знімає частину напруження ще до початку підготовки.Дуже важливо створювати власні традиції, які не потребують значних коштів. Це може бути спільний перегляд фільму, підбиття підсумків року у фото чи нотатках, щоденник вдячності – речі, які мають глибокий сенс, але не вимагають великих витрат.Також важливо обмежувати інформаційний шум: менше порівнянь із іншими, менше тиску реклами й нав’язаних сценаріїв. Натомість – більше фокусу на тому, як хочу я.Іноді проста прогулянка з горнятком какао біля дому або похід у гості з власноруч спеченим печивом може дати значно більше відчуття свята, ніж дорогі покупки.– І найголовніше – пам’ятайте: ідея свята не в грошах, а в контексті, теплі та відчутті близькості. Найцінніші речі в житті – це не речі, – нагадує Оксана Зінько.Читайте такожРіздво по-особливому: три святкові звичаї, які демонструють культурні традиції світу