Толерантніші, проте агресивніші: як змінились цінності українців у 2020 році

Питання толерантності часто найбільше поляризує. Не існує відповіді, яка була б єдиновірною для всієї країни. Водночас частка тих, хто не визначився – незначна.
Отже, у людей достатньо визначена позиція щодо певних практик.
Результати дослідження свідчать, здебільшого, на користь українців: за останні два десятиріччя суттєво зменшилась частка тих, які не готові сприймати як сусідів тих, які вживають наркотики, алкоголь, гомосексуалів, людей з ВІЛ.
Дослідники допускають фактор зміни поколінь, а також вплив адвокаційних, просвітницьких, кампаній.
Проте під впливом соціально-економічних процесів в Україні зросло небажання людей мати по сусідству іммігрантів, іноземних працівників, людей, які розмовляють іншою мовою, людей іншої національності, іншої релігії.
Також збільшилось негативне сприйняття офіційно неодружених пар, які живуть разом.

Більш терпимо в Україні почали ставитися до абортів (виправданими аборти вважає 21,0% у 2020, у порівнянні з 15,1% у 2011) і до гомосексуальності (виправданим вважали 5,2% у 2011, і 8,4% у 2020).
Однак більшість мешканців досі не підтримують ці практики.
Аборти не вважає виправданими понад половина населення (53,8%), а три чверті у тій чи іншій мірі не сприймають гомосексуальність (75,2%).
У порівнянні з країнами ЄС у (не)підтримці абортів показники для України є схожими із Польщею (вважають виправданим 19,8% і невиправданим 57,2%) та Хорватією (виправданим – 24,9% і невиправданим – 52,2%).
Найвищу нетерпимість стосовно абортів демонструють Кіпр і Румунія (вважають невиправданим 68,4% та 67,7%, відповідно), а найвищу толерантність – Данія і Швеція (вважають виправданим 81,9% та 79,4%, відповідно).
У сприйнятті гомосексуальності українці хоч і наприкінці списку, та все ж обганяють три країни ЄС, які показують найвищий рівень неприйняття гомосексуальності: Румунію (82,3%), Литву (75,8%)та Болгарію (75,7%).
Традиційно найвищий рівень толерантності до гомосексуальності демонструють Данія (86,0%), Нідерланди (83,9%) і Швеція (83,4%).
Понад половина опитаних в Україні не вважають прийнятними випадкові статеві стосунки (59,3%), але майже кожен шостий (17,4%) вважає таку поведінку виправданою.
Тільки в трьох країнах ЄС, включених до порівняння, толерування такої поведінки перевищує осуд – в Данії (58,3%), Іспанії (54,2%) і Швеції (45,4%). Показники по Україні з цього питання майже однакові з показниками у Естонії та Італії.
При цьому побільшало тих, хто вважає виправданою проституцію (з 6,6% у 2011 році до 9,6%у 2020), однак троє з чотирьох продовжують її засуджувати (73,4%).
У жодній з 21 країни ЄС, включених до порівняння, частка тих, хто вважає, що проституцію можна виправдати, не перевищує частку тих, хто з цим не згоден.
Наприклад, у Нідерландах 34,3% готові толерувати проституцію, а 39,2% – ні.
85,1% засуджують самогубство в Україні і 5,5% готові його виправдати, такі результати подібні до Хорватії та Естонії.
Загалом таку поведінку в країнах ЄС не підтримує більше чверті-третини населення – найвищий рівень підтримки є в Нідерландах (33,8%), у Франції (25,2%) і Німеччині (24,4%). Однак рівень осуду перевищує рівень прийняття у всіх країнах ЄС, включених до порівняння.
Підтримка евтаназії в Україні на рівні Угорщини (30,8%) та Польщі (29,5%), хоча в майже половині країн ЄС, включених до порівняння, цей показник перевищує 50% – наприклад, в Австрії (51,3%), Іспанії (51,3%) та Словенії (53,7%).
За рівнем готовності виправдати смертну кару Україну (27,7%) випереджають Болгарія (29,5%) і Угорщина (30,4%), однак у переважній більшості країн ЄС підтримка цієї практики є нижчою, ніж в Україні, а рівень осуду перевищує дві третини.
Наприклад, у Хорватії таку практику не схильні виправдати 64,6% населення, в Іспанії 66,0%, а найвищі показники в Греції (83,4%) і Австрії (83,0%).
Ріст агресії і прийняття домашнього насилля
Українці стали більше відкритими до агресії. Етичні норми стали менше стримувати від насильства щодо інших, в тому числі сім’ї. В Україні насильство проти інших людей схильні виправдати 3,6% опитаних, тоді як у більшості країн ЄС цей показник не перевищує 1,5%.
Для більшості українців досі неприйнятне побиття дружини чоловіком, однак частка тих, хто вважає таку поведінку недопустимою, знизилася з 92,2% в 2011 до 89,5% в 2020. Також поменшало тих, які вважають недопустимим насильство щодо інших людей (93% в 2011 та 88,2% в 2020).
В оцінках щодо допустимості побиття дружини чоловіком Україна у порівнянні з чотирма країнами ЄС демонструє нижчу упевненість, що таку поведінку не можна толерувати. Наприклад, у Греції та в Німеччині вважають це невиправданим 98,9%, на Кіпрі – 97,1%, а в Румунії – 94,8%. Водночас, 4,1% в Україні вважають це виправданим, у порівнянні з 1,6% в Румунії.
Оцінка ситуації, коли батьки б’ють дітей, залишається стабільною: в 2020 році 5,6% опитаних вважають, що це можна виправдати, і 83,1% – що не можна, це майже не відрізняється від показників попередньої хвилі опитування у 2011 році. Проте середня оцінка за цим питанням для України є значно вищою за середні оцінки інших країн ЄС: від 91,8% до 98% населення вважають, що побиття батьками дітей не можна виправдати.
Використання ж насильства у політичній боротьбі в Україні вважають виправданим 5,1% (невиправданим – 87,5%). Вищі значення щодо підтримки ідеї насильства в політичній боротьбі мають Іспанія (14,2%), Словаччина (6,8%) і Франція (5,7%). Найменше серед європейських країн використання насильства у політичній боротьбі толерують жителі Кіпру.
Тероризм як політичний, ідеологічний та релігійний засіб в Україні схильні виправдати 3,1% (не вважають виправданим 91,9%). В окремих країнах ЄС осуд тероризму є значно вищим, ніж в Україні – від 96,8% в Румунії до 99,1% в Німеччині не вважають, що це можна виправдати.

Загалом, результати дослідження дозволяють зробити висновок щодо того, що чим розвинутіша у країні соціальна політика, тим нижчий рівень толерування будь-якого насилля, і водночас вищий рівень прийняття "інакшостей".
Зокрема, далеко вперед у порівнянні з іншими країнами ЄС у цих питаннях вирвалися північні країни – Данія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди.
"Європейські цінності" є, по суті, гуманістичними ідеалами, досягнути які наразі не вдалося сповна мірі жодній з країн ЄС.
Результати цьогорічного Світового дослідження цінностей демонструють, як позитивні зрушення, так і напрями у яких Україна має простір для самовдосконалення. Зниження рівня агресії, та підвищення толерування щодо різних форм соціальної поведінки – це вектори, яких має дотримуватись українське суспільство не для того, аби стати частиною будь-якого об’єднання держав, а насамперед для того, щоб Україна була комфортною країною для життя.
Катерина Потапенко, ГО "Український центр європейської політики", на основі Світового дослідження цінностей 2020 року, для LIGA.Life