Три проблеми дистанційки, які можна було давно вирішити, а вони досі є

Кілька тижнів тому з розширенням "червоної" зони карантину в регіонах почали переводити школи на дистанційне навчання, всупереч рішенню Уряду, яке дозволяло звичайний формат роботи за умови 100% щепленого від COVID колективу. 

Після того як з 8 листопада невакцинованих працівників шкіл почали відсторонювати від роботи, Кабмін став наполягати на поверненні учнів за парти. 

В Міносвіти також звернулися до засновників та керівників шкіл з проханням не створювати нових перепон і відновити освітній процес у звичайному режимі. 

Поступово очне навчання відновлюють. З 15 листопада за шкільні парти повернулися львівські "першачки", учні Чернігівської області. З понеділка, 22 листопада, до звичайного формату роботи мають повернутися всі учні Львівщини та шкіл Києва: з 1 до 11 класу. 

Схоже на те, що "на місцях" почули голоси освітніх експертів, батьків та вчителів. Але, зважаючи на досвід з ігноруванням райадміністраціями урядової постанови, виключати незаплановану дистанційку в котромусь із регіонів все ж не варто. 

LIGA.life запитали учасників освітянських груп і батьківських спільнот, які проблеми дистанційного навчання, на їхню думку, можна було би розв’язати давно. Прочитавши отримані відповіді, ми обрали три, які згадували найчастіше.

Затягнули з технікою для вчителів

Найбільше коментарів та відгуків, які ми отримали, стосуються забезпечення вчителів обіцяними ноутбуками за кошти державної субвенції. Учасники спільнот говорять про нагальну потребу забезпечити вчителів та учнів технікою, без розв’язання якої нічого навіть говорити про якісне дистанційне навчання. 

"За умов переведення на дистанційну форму роботи працівника повинні забезпечити засобами праці. Це вже третій карантин, а жодне питання так і не розв’язане", – пише Наталія Матвієнко.

"Вкрай потрібні ноутбуки і вчителям, і дітям. Я вчитель. У мене немає особистого комп'ютера. Телефон відключається через перегрів хвилини через три. Доводиться бігати по всій молодшій школі і просити дати ноутбук на декілька уроків. Іноді ніхто не може дати – тоді доводиться йти у кабінет інформатики і давати бодай завдання. Деякі діти так само не забезпечені технікою (батьки телефонують і просять продиктувати завдання, бо навіть смартфону немає, а тільки телефон з кнопками)", – написала Elizaveta Stepanishina.

Нагадаємо, що у квітні 2021 року Кабмін виділив з Держбюджету 980 млн грн на придбання 60 000 ноутбуків для дистанційного навчання та подальшої цифровізації освіти. Техніку вирішили закуповувати у 24 області та Київ на основі співфінансування, тобто частину платить держбюджет, частину – місцева влада (обласні, місцеві громади). 

Читайте також: Чому школи не отримають обіцяних ноутбуків до 1 вересня – пояснює Олена Фіданян

13 вересня представники Міністерства цифрової трансформації, Міносвіти та СБУ заявили про організацію "великої корупційної схеми" на закупівлях ноутбуків для вчителів, що мало не коштувало державі 300 млн грн збитків, повідомляв "Бізнес. Цензор".

І врешті на чергову дистанційку у "червоній" зоні вчителі пішли без ноутбуків. 

Про перші постачання обіцяної техніки – ноутбуки для 4 000 вчителів у п’яти областях (Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Чернівецька, Чернігівська) – МОН відзвітувало лише 12 листопада. 

На даний час у школи доставлено 14 642 ноутбуків. На публічному дашборді кожен може контролювати, як ОДА використовують кошти та за яку ціну закуповують техніку. Тут так само можна побачити, в яких областях досі не відбулися тендери для закупівлі техніки (Запорізька, Херсонська).

Затягнули зі створенням відеоуроків 

Співголова громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко насамперед пише про призупинення виробництва навчального контенту для Всеукраїнської школи онлайн (ВШО). 

"Ударно створили певну кількість відеоуроків під час попередніх карантинів, далі призупинили виробництво (за моїми даними)", – каже вона. 

На цій проблемі також наголошує директорка столичної школи № 5 Світлана Олексюк: "Потрібна ВШО за всією програмою, за весь навчальний рік".

За інформацією Міносвіти, цьогоріч наприкінці жовтня затвердили Порядок наповнення платформи "Всеукраїнська школа онлайн", її адміністратором став Український інститут розвитку освіти. На базі цієї установи вже створили експертну раду, яка має організовувати експертизи освітніх матеріалів для  розміщення на платформі. 

Черговий етап проєкту зі створення відеоуроків для вебплатформи розпочався лише цього понеділка, 15 листопада. Протягом листопада – грудня 2021 року буде відзнято та розміщено на платформі ВШО 399 уроків з української мови (7-11 класи), алгебри (7-9 класи), алгебри і початків аналізу (10-11 класи), геометрії (8-11 класи), повідомляє Український інститут розвитку освіти.

Отже, у відповідь на інформаційний запит LIGA.life в Українському інституті розвитку освіти повідомили, що на наступний рік було подано пропозиції до проекту держбюджету на розроблення, проведення експертизи, придбання, супроводження та розміщення на платформі ВШО п’яти онлайн курсів для учнів початкової школи (мовно-літературної галузі (350 уроків); математичної галузі (280 уроків); для учнів 5-11 класів — 1301 урок. 

Після ухвалення держбюджету буде відомо, яка кількість уроків буде розроблена та розміщена на платформі "Всеукраїнська школа онлайн" у 2022 році. 

Крім того, згідно з затвердженим Порядком наповнення вебплатформи ВШО, будь-яка юридична чи фізична особа може звернутися до УІРО з пропозицією щодо розміщення на платформі освітніх матеріалів. Всі матеріали проходитимуть експертизу відповідно до критеріїв, затверджених Експертною радою УІРО.

Онлайн-платформа "Всеукраїнська школа онлайн" – це ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів 5-11 класів з матеріалами, що відповідають державній програмі. Платформу запустило Міносвітиспільно з Міністерством цифрової трансформації та громадською спілкою "Освіторія" у грудні 2020 року. 

Актуальність створення освітньої платформи в МОН пояснювали не тільки поширенням ковіду, але стратегічною необхідністю забезпечувати сталий та якісний навчальний процес, а також рівний доступ до знань для всіх учнів України.

ВШО дійсно стала якісною допомогою для вчителів, учнів та їхніх батьків під час дистанційного навчання. Вже в січні 2021 року на платформі зареєструвалися понад 120 000 користувачів, причому не тільки з України. Навчальним контентом Всеукраїнської школи онлайн користувалися в США, Нідерландах, Німеччині, Великій Британії та Польщі, пише МОН.

Так і не створили електронні підручники

Співголова "Батьки SOS" Олена Парфьонова наголошує: потрібно нарешті почати створювати електронні підручники. 

"PDF-версії паперових (які можна завантажити на сайті Інституту модернізації змісту. – Ред.) – це не електронний підручник. Це величезна різниця", – підкреслює вона.

Директорка столичної школи № 5 Світлана Олексюк погоджується з цим – "потрібні електронні, інтерактивні версії всіх підручників".

Зауважимо, що тема впровадження електронних підручників в освітній процес не нова і не пов’язана суто з пандемією ковіду та, як наслідок, регулярною дистанційкою.

Ще у 2018 році наказом МОН №957 стартував експеримент "Електронний підручник для загальної середньої школи". Він мав тривати до серпня 2021 року та реалізовуватися коштом держбюджету. 

Тоді МОН зібрало потенційних розробників електронних підручників та запропонувало їм власним коштом розробити їх та взяти з ними участь у державному конкурсі. Переможцям конкурсу витрати обіцяли компенсувати, розповідає LIGA.life директор студії Bristar Євген Дубовик. 

Студія Євгена вигравала державний конкурс електронних підручників двічі, у 2018 та 2019 роках, розробивши підручники  "Мистецтво 1 клас" та "Мистецтво 2 клас".

"Наш підручник з мистецтва вміє вчити грати на інтерактивному фортепіано. Проста комп'ютерна іграшка, в якій натискаєш клавіші, нотки падають зверху на клавіші, грає мелодія. Плюс, у наш електронний підручник вбудовані системи інтерактивного опитування для перевірки", – пояснює Дубовик.

Витрати за створення цих підручників держава збиралася компенсувати студії та використати розробку для широкого загалу. Зрештою, цього не сталося.

"Але ми тримаємо все в робочому стані, якщо комусь спаде на думку повернутися до цього питання. Сам підручник також не ховаємо. Будь-яка школа може ознайомитися з ним на сайті студії", – каже Євген Дубовик. 

Розробник нагадує, що нові підручники з кожного предмета друкуються раз на п’ять років. Якщо в паперовій книзі зроблена помилка, що не рідкість, – наступні п’ять років учні так і працюватимуть. 

"Інтерактивні підручники можна відразу виправляти. Плюс, легше та зручніше носити планшет, куди завантажити кілька підручників, ніж кілограми паперових книг", – підкреслює Дубовик. 

Генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов зауважує: звичайні паперові підручники дітям вже не цікаві. 

"Ранок" теж готував електронні підручники у межах експерименту МОН кілька років тому. "На жаль, щось сталося з фінансуванням проєкту. Далі це нікуди не пішло", – каже LIGA.life Круглов. 

Відсутність електронних підручників в освітньому процесі широкого загалу в умовах дистанційки він пояснює питанням пріоритетів: "На словах, освіта – пріоритет. Де-факто, – ні".

Він зауважив, що освітній комітет Верховної Ради розглядає правки, імплементування яких в законодавство зробить електронні застосунки обов'язковими для кожного паперового підручника. 

"Сподіваюся, норма буде імплементована. Електронний застосунок – це можливість дистанційно пройти тест, відео подивитися, використовувати додаткові інтерактивні функції, які можуть бути корисні в навчанні навіть тоді, коли пандемія закінчиться", – додає генеральний директор видавництва "Ранок".

Членкиня освітнього комітету Наталія Піпа уточнила LIGA.life, що законопроєкт про підручники проголосовано в першому читанні, він вже пройшов Комітет і виноситиметься в сесійний зал на друге читання: "Це буде або наступний пленарний тиждень, або навіть пізніше. В залі голосуватимемо стосовно правок. Думаю,  законопроєкт матиме підтримку в залі".

За словами депутатки, даний законопроєкт розглядали довго, обговорювали, чи варто запроваджувати обов’язкові електронні елементи для здобувачів освіти всіх рівнів, починаючи з першачків. 

"Після дискусій ми затвердили: до кожного підручника має бути створена не просто електронна PDF-версія, а поєднання з електронними елементами, як електронний застосунок", – підкреслила вона. 

В Міносвіти зауважили, що відповідь готується. Вона буде опублікована, щойно ми її отримаємо.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин