Зміст:
  1. Про дослідження
  2. Що показали результати дослідження
  3. Відмінності між показниками учнів
  4. Інші результати дослідження

У вівторок, 5 грудня, Міністерство освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) презентували результати міжнародного дослідження PISA-2022. Україна долучилася до нього вдруге, тож одержані результати дозволили не лише оцінити рівень математичної, читацької і природничо-наукової грамотності українських підлітків, а й порівняти їх із результатами 2018 року. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

LIGA.Life вивчила дослідження і переповідає найцікавіше зі звіту. Як змінився рівень грамотності українських підлітків у 2022 році порівняно з допандемічними показниками та іншими країнами? Що означають ці результати та які чинники могли на них вплинути? Про все це розповімо далі. 

Про дослідження

Міжнародне дослідження якості освіти PISA у 1997 році започаткувала Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Вона оцінює успішність 15-річних підлітків з читання, математики та природничо-наукових дисциплін. Результати дослідження в той чи інший час допомагали урядовцям різних країн ухвалювати політичні рішення в галузі освіти. 

Україна вперше долучилася до проєкту у 2018 році. Наступний цикл дослідження мали провести через три роки, однак через пандемію COVID-19 його перенесли на 2022-й. У більшості країн основний етап PISA-2022 відбувся у квітні-травні минулого року, та через повномасштабне вторгнення провести його в Україні вдалося лише восени — у період з 3 до 26 жовтня. 

У дослідженні взяли участь 3876 учнів зі 164 навчальних закладів із 18 регіонів України. Через безпекову ситуацію анкетування й тестування підлітків не проводили в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях, АР Крим та місті Севастополь. Дані трьох закладів із Дніпропетровщини виявилися нерепрезентативними, тому їх не взяли до аналізу.

Що показали результати дослідження

Для кожної з освітніх галузей дослідники розробили шкалу з тестовими балами, яку розділили на шість рівнів: 

  • рівень 1, низький (математика — 233-419 балів; читання — 189-406 балів; природничо-наукові дисципліни — 261-409 балів);
  • рівень 2, базовий (математика — 420-481 бал; читання — 407-479 балів; природничо-наукові дисципліни — 410-483 бали);
  • рівні 3 і 4, середній (математика — 482-544-606 балів; читання — 480-553-625 балів; природничо-наукові дисципліни — 484-559-632 бали);
  • рівні 5 і 6, високий (математика — 607-669 і більше балів; читання — 626-698 і більше балів; природничо-наукові дисципліни — 633-708 і більше балів). 
Всупереч пандемії та війні. Як змінилася успішність учнів-підлітків за чотири роки
Фото: Pexels

Середній показник успішності українських підлітків: 441 бал із математики, 428 балів із читання та 450 балів із природничо-наукових дисциплін. Усе — в межах базового рівня. У порівнянні з результатами дослідження за 2018 рік ці показники знизилися на: 

  • математика — 12 балів;
  • читання — 37 балів;
  • природничо-наукові дисципліни — 19 балів. 
Довідка
Кожні 20 балів еквівалентні одному року навчання. Тобто освітні втрати українських підлітків із читацької грамотності за чотири роки можна оцінити в майже два роки навчання.

У порівнянні з середніми показниками у країнах ОЕСР успішність українських підлітків "просідає" на 31 бал із математики, 48 балів з читання та 35 балів із природничо-наукових дисциплін. Тобто з читання українські школярі відстають від своїх однолітків з інших країн майже на два з половиною роки навчання, із математики та природничо-наукових дисциплін — на півтора року. 

"Лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% — базового рівня читацької грамотності та 66% — природничо-наукової грамотності. Ці показники є гіршими за середні значення у країнах ОЕСР, де базового рівня сформованості математичної грамотності досягли 69% підлітків, читацької — 74% та природничо-наукової — 76%", — йдеться в національному звіті PISA-2022.

Відмінності між показниками учнів

Середні бали українських підлітків з читання, математики і природничо-наукових дисциплін відрізняються залежно від статі, соціально-економічного статусу, місця проживання та закладів освіти. Так, наприклад, хлопці випереджають дівчат на 10 балів з математики, натомість мають на 23 бали гірші показники з читання. 

У порівнянні з даними PISA-2018 розрив у читацькій грамотності між хлопцями та дівчатами скоротився. Однак не тому, що хлопці показали кращі результати, а, навпаки, успішність дівчат погіршилася. За чотири роки вона знизилася на 44 бали, тоді як у хлопців цей показник зменшився на 34 бали. У галузі математики освітні втрати за чотири роки трохи менші: 11 балів для хлопців і 14 — для дівчат. 

Всупереч пандемії та війні. Як змінилася успішність учнів-підлітків за чотири роки
Фото: Pexels

Наступний фактор — соціально-економічний. Українські учні, які мають найнижчий соціально-економічний статус, у 2,8 раза частіше показують низький рівень успішності з математики в порівнянні зі своїми однолітками.

Суттєвим є розрив в успішності учнів у великих містах та інших типах населених пунктів. Підлітки, що проживають у сільській місцевості, відстають від своїх однолітків у великих містах: 

  • математика — 92 бали, або понад два з половиною роки навчання;
  • читання — 98 балів, або майже три роки;
  • природничо-наукові дисципліни — 87 балів, або майже два з половиною роки.

Що стосується різних типів закладів освіти, то у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах учні мають суттєво вищі середні бали з математики порівняно з учнями загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних комплексів, технікумів, коледжів і професійно-технічних закладів. Останні приблизно на три роки відстають від учнів із ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Ця тенденція простежується і щодо читання та природничо-наукових дисциплін. 

Однак результати дослідження дають і привід пишатися: низка українських закладів освіти мають найкращі у світі показники, які можна побачити лише в Сінгапурі, Фінляндії, Естонії та невеликій групі розвинених країн. 

Інші результати дослідження

Окрім показників успішності, дослідження дало змогу визначити рівень задоволеності життям серед українських підлітків. Однак варто зауважити, що висновки базуються на словах учнів та їхніх відчуттях. Загалом українські підлітки відповіли, що вони дуже задоволені (38%), задоволені (32%) або більшою чи меншою мірою задоволені (18%) життям. Лише 13% учнів заявили, що вони зовсім незадоволені. 

Порівняно з 2018 роком задоволених або дуже задоволених життям підлітків стало на 12 відсоткових пунктів менше (70% у 2022 році проти 82% у 2018-му). За ці чотири роки майже вдвічі збільшилася частка учнів, які дуже незадоволені своїм життям (із 7,3% у 2018 році до 13% у 2022-му). Водночас дівчата частіше за хлопців повідомляли про незадоволеність.

Всупереч пандемії та війні. Як змінилася успішність учнів-підлітків за чотири роки
Фото: Pexels

Також у 2022 році менше учнів повідомляли, що зазнавали булінгу у школі. У порівнянні з 2018 роком цей показник впав на 7,6 відсоткового пункту. Це пов’язують із дистанційним навчанням і тимчасовим закриттям шкіл під час пандемії коронавірусу, а згодом — повномасштабної війни, що унеможливило безпосередній контакт між учнями у приміщеннях навчальних закладів.

Майже половина українських підлітків заявила, що вони планують здобувати ступінь магістра або кандидата наук. Частіше про такий намір розповідали дівчата та учні з вищим соціально-економічним статусом. Водночас 34% учнів заявили, що їх задовольнить здобуття середньої, професійно-технічної освіти або ступеня молодшого бакалавра.