"Я не знала, з чого почати": як "ярмарки можливостей" допомагають ВПО знайти роботу в новій громаді

Переїзд у нове місто часто означає не лише втрату дому, а й втрату орієнтирів: контактів, розуміння місцевого ринку праці, відчуття, що тебе тут чекають. Для внутрішньо переміщених осіб пошук роботи нерідко перетворюється на хаотичний процес – без чіткого плану й відповіді на запитання "куди йти далі".

Саме в таких умовах з’являються формати, які збирають можливості в одному місці й дають людям шанс не просто почути про вакансії, а напряму поговорити з роботодавцями, фахівцями та тими, хто вже пройшов шлях адаптації.

Чому це важливо

Для ВПО проблема працевлаштування часто полягає не у відсутності навичок, а у відсутності доступу до інформації та контактів. Люди не знають, які бізнеси працюють у громаді, хто готовий наймати, де можна перенавчитися або отримати підтримку для старту власної справи.

Важливим стає не лише фінансова допомога, а й живий контакт – можливість поставити запитання, пояснити свій досвід, отримати зворотний зв’язок і підтримку тут і зараз.

Саме таку роль відіграють "ярмарки можливостей" – як точка входу в ринок праці та життя громади.

Як працюють "ярмарки можливостей"

Щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам знайти роботу, перекваліфікуватися або започаткувати власну справу, програма "Єднання заради дії", яку впроваджує міжнародна організація IREX in Ukraine спільно з українським благодійним фондом "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" за підтримки Державного департаменту США, провели серію "ярмарків можливостей" для ВПО – дев'ять регіональних подій, що об’єднали 750 переселенців, роботодавців, релокований бізнес, центри зайнятості, громадські організації та органи місцевої влади.

Формат побудований так, щоб учасники могли не лише отримати інформацію, а й одразу скористатися нею: поспілкуватися з роботодавцями, уточнити вимоги, зрозуміти, як адаптувати свій досвід до потреб місцевого ринку.

"Я зрозуміла, що мені є куди рухатися"

Олена Стеценко – внутрішньо переміщена особа з Костянтинівки Донецької області. Через активні бойові дії вона разом із родиною – чоловіком, трьома дітьми та бабусею – була змушена переїхати до Рівного.

За освітою Олена – технологиня харчової промисловості. Кулінарія була для неї не просто роботою, а багаторічним захопленням і способом самореалізації. Та після переїзду вона, як і багато інших ВПО, опинилася в ситуації невизначеності: нове місто, незнайомий ринок праці, відсутність контактів і розуміння, де шукати роботу за фахом.

Про "ярмарок можливостей" Олена дізналася випадково й вирішила прийти, не маючи чіткого плану – радше з надією знайти хоча б якусь зачіпку.

Під час заходу вона дізналася, що одна з місцевих пекарень шукає працівника, який уміє працювати з тістом. Команда організаторів допомогла їй розібратися з вимогами роботодавця, налагодити комунікацію та підготуватися до розмови.

Пекарня запропонувала Олені не лише роботу, а й навчання – з можливістю професійного зростання.

"Я давно не відчувала такого піднесення. Здавалося, що після переїзду треба починати все з нуля, і я не знала, чи зможу. Але на ярмарку я зрозуміла – мені є куди рухатися. А коли мене запросили працювати, я повернула собі віру в те, що можу створювати майбутнє для своїх дітей", – ділиться вона.

Сьогодні Олена працює за фахом, навчається нового й поступово інтегрується в життя громади. Для її родини це означає фінансову стабільність, а для неї самої – повернення до справи, яка є частиною її професійної ідентичності.

"Я змогла обрати роботу, а не просто погодитися"

Ганна Білоіваненко – внутрішньо переміщена особа з Луганської області. Справжнім покликанням Ганни завжди була робота з дітьми. Тож на новому місці для неї було важливо знайти не будь-яку роботу, а ту, що відповідала б її досвіду й внутрішній мотивації. Втім, без розуміння локального ринку праці та без чіткої стратегії пошуку, це здавалося складним завданням.

Про "ярмарок можливостей" для ВПО в Київській області, який відбувся у грудні 2025 року, Ганна дізналася як про простір, де можна не лише почути про вакансії, а й отримати практичну допомогу. Саме це і стало для неї вирішальним.

Під час заходу вона прослухала презентації про можливості працевлаштування, а згодом звернулася по індивідуальну консультацію до представниці платформи з пошуку роботи. Разом вони допрацювали її резюме, адаптували його до сучасних вимог, розмістили на профільних ресурсах і проговорили, як ефективно реагувати на вакансії.

"Для мене важливо було не просто знайти роботу, а зрозуміти, як правильно себе презентувати й на що звертати увагу, обираючи вакансію", – пояснює Ганна.

У результаті вона отримала кілька пропозицій від роботодавців і змогла обрати ту, яка відповідала її навичкам і очікуванням. Сьогодні Ганна працює нянею – у професії, яка для неї є не випадковою, а усвідомленою.

"Відвідавши ярмарок, я отримала таку кількість пропозицій, що змогла обрати саме ту роботу, яка для мене найпривабливіша, і працевлаштуватися за покликанням", – ділиться вона.

Для Ганни участь у ярмарку стала не просто кроком до працевлаштування, а важливим етапом адаптації: поверненням упевненості, відчуттям опори та розумінням, що в новій громаді є простір для професійного розвитку.

Коли можливості стають реальними

Історія Олени та Ганни доводять, що "ярмарки можливостей" працюють не як разові події, а як інструмент реальних змін. Коли в одному просторі поєднуються роботодавці, фахова підтримка й практичні консультації, рішення про працевлаштування ухвалюються швидше, а інтеграція ВПО в життя громади відбувається менш болісно.

Живий контакт із роботодавцями, супровід і підтримка часто стають тим самим поштовхом, без якого людина ще довго не наважилася б зробити перший крок. Іноді для цього достатньо одного заходу – і одного шансу, який виявляється вирішальним.

Де шукати можливості

Знайти програми, стипендії та навчальні ініціативи для ВПО можна:

• на офіційних сторінках програми IREX "Єднання заради дії";
• на офіційних сторінках Державної служби зайнятості.

Пошук можливостей – це вже дія.

Іноді все починається з одного кроку: поданої заявки, першої розмови, участі в тренінгу – і відчуття, що шлях уперед можливий.