Як радянська влада змінювала українську мову: добірка слів, які викорінили зі вжитку

Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із новим тижнем і новим випуском нашої рубрики! Перш ніж узятися до сьогоднішньої теми, нагадаю вам, що можливість писати всі свої зауваги, коментарі, причинки й дошкульні шпикачки на нашу редакційну адресу досі існує, — і закличу нею таки користуватися. Адже для нас значно цікавіше реагувати на ваші прямі запити, ніж вигадувати теми самим. Тож пишіть без вагань!

Зміна української мови

А тепер — до української мови. Вона мінлива й тому цікава. Зміни в мові (й не лише там) бувають двох великих типів: природні й штучні. Природні стаються самі по собі, під впливом сукупності зовнішніх і внутрішніх чинників. Зробилась англійська мовою міжнародного спілкування — і в українській з’явилося більше англіцизмів, які вже навіть нікого не бентежать (від факапу й чілу до крінджу й апруву).

Почалась повномасштабна війна — і в медіа, як і в повсякденні, суттєво збільшилася частка воєнної лексики (ракети, балістика, шахеди, прильоти, трьохсоті, фронт, турнікети, тепловізори — цей ряд можна продовжувати до нескінченності). Тривають вибори в США — і ми згадуємо про кокуси, праймеріз та інші тамтешні реалії. Журналісти знай тільки встигають дивуватися, що майже нічого з вищезгаданого немає в словниках і правописах. Не дивно — бо як воно там так швидко з’явиться? Словники укладаються повільно, а правописи — мегаповільно. Поки укладуть словник, де будуть нинішні новинки, ми про них давно й успішно забудемо (але в словнику вони однаково ризикують стати неологізмами).