RU
Пояснення

Розбір | Зеленський досі не підписав заборону книг з Росії та Білорусі. Українська книга виживе?

10 хвилин
 - Фото
Фото / depositphotos.com
20.07.2022, 17:58

Понад місяць президент не підписує так званий книжковий закон, хоча видавці про це просять. Що буде з українською книжкою, якщо не підпише?

18 липня українські видавництва опублікували відкрите звернення до Володимира Зеленського, закликавши підписати закон, ухвалений Радою ще 19 червня.

Він обмежує ввезення та поширення видавничої продукції з Росії, Білорусі та тимчасово окупованої території України.

"За" проголосували 306 нардепів. 20 червня документ скерували на підпис президенту. Він досі не підписаний. Що це означає для українського книговидання в умовах великої війни, і що буде, якщо закон так і не підпише Володимир Зеленський – у розборі LIGA.Life.

Що передбачає закон

Він дозволяє не лише перекрити ввезення книг з Росії та Білорусі, а й припинити поширення вже ввезених з РФ книг, щоб зокрема зупинити антиукраїнську пропаганду в літературі.

Продовжувати продаж книг, виданих у РФ чи "піратами" в умовах війни – це забирати гроші в українських видавців і позбавляти їх можливості працювати, підкреслює президент Української асоціації видавців Олександр Афонін

До того ж закон ширше відкриває двері українським видавцям купувати світові бестселлери напряму і видавати їх українською, додає Іван Богдан, СЕО Національної книжкової платформи Yakaboo. Адже існувала практика, коли Росія викуповувала права на друк та розповсюдження книжок відомих іноземних авторів російською мовою одразу й на території України і це звужувало можливості українських видавництв.

Бо ринок книговидання працює на мовах, а не на територіях. Це означає, що купується ліцензія на видання, наприклад, Стівена Кові "7 навичок високоефективних людей" на території всього світу, але українською чи російською мовою, пояснює засновник "Лабораторії" Антон Мартинов

Тому цей закон, підкреслює він, убезпечує нас від розділення російської мови на кілька зон копірайту. Він передбачає, що тільки росіяни зможуть видавати переклади російською, а українські видавці, відповідно – переклади українською.

"Якби ми купували ліцензію на переклад у росіян і використовували Україну як принтер для цих книжок – доданої вартості тут би не залишалося. Ми б не розвивали власне книговидання. Бо навіщо книжку перекладати заново, якщо можеш взяти російський переклад і надрукувати його тут? За цим законом, не зможеш надрукувати у нас російський переклад. Тому видавництвам треба буде будувати власну галузь або читати англійською", – підкреслює Мартинов. 

Водночас закон не обмежує видання і поширення книг з оригінальними творами російською чи будь-якою іншою мовою. А от перекладну літературу видаватимуть і поширюватимуть українською або будь-якою з мов ЄС чи корінних народів України.

"У законі немає заборони на книги, які виходять в Україні навіть російською мовою", – каже Мар'яна Савка.

Редакторка "Видавництва Старого Лева" уточнює, що є заборона на ввезення книжок з Росії в Україну: "Тобто заборона на російський продукт, а не на мову".

"Російська класика, видана російською мовою в Україні, буде з нами", – додає директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

Українські видавництва зможуть друкувати російську класику і українською мовою також, додає Мартинов. Щоб надрукувати умовного Пушкіна, не треба ліцензію купувати в Росії. Адже авторське право більшості авторів діє протягом життя автора та 70 років після його смерті. 

"Тому авторські права на російську, українську, англійську класику тощо не потрібні. Питання, чи буде хтось купувати ці книжки", – зауважує Мартинов. 

Мову, зауважує Савка, може регулювати другий "книжковий" закон № 6287, вже підписаний президентом. Він передбачає державну підтримку в оплаті оренди книгарень, що продають книжки українською, а також державні сертифікати на купівлю книг для дітей. "Ці закони мали б працювати в парі. В умовах війни повинні захищати від російської навали не тільки наші кордони, але й наш ринок", – переконана редакторка "ВСЛ".

За словами Богдана, український ринок може та готовий за умови підтримки держави інвестувати в талановитих українських авторів, а також задовольнити попит на якісну іноземну літератури в українському перекладі. 

Як велика війна руйнує книжковий ринок України 

Найпотужніші видавництва країни – Vivat, "Ранок", "Фоліо", "Клуб сімейного дозвілля", а також найбільші друкарні – фабрика "Глобус", Фактор-друк, Юнісофт, – розташовані в Харкові й Харківській області та працюють у надскладних умовах, розповідає Афонін. 

За його словами, ці друкарні виробляли левову частку видань, а зараз завантажені на 15-25%. Замовлень у них мало, та й друкують у проміжках "між прильотами". Друкарні на заході та в центральній України завантажені на 40-50%. 

"Видавці мають багато електронних макетів, але не мають коштів на виробництво та тиражування продукції. Вони намагаються хоч якось засвітити асортимент, але наклад новинок – від 150 до 500 примірників", – підкреслює Афонін. 

Довідка: Станом на 15 липня, за даними Книжкової палати, в Україні надрукували на 40% менше назв книжкових видань, у порівнянні з таким самим періодом 2021-го. Наклади – 33% у порівнянні з тим, що було торік.

Видавництво "Фоліо" після 24 лютого мусило відмовитися від власної друкарні та офісу. В офіс було вже три "прильоти". 

"Друкарня – в місті Дергачі, яке було окуповане через 2 години після вторгнення. Після деокупації росіяни поцілили в підстанцію, електрики досі немає", – розповідає директор видавництва Олександр Красовицький. Наприкінці травня вдалося вивезти папір, у червні вивезли надруковані аркуші до книжок, які доробляли і доробляють в інших друкарнях. 

Щоб втриматися на плаву, видавництву довелося погіршити якість паперу на деякі книжки. Для частини книжок, які видавали у твердій обкладинці, зробили м’яку палітурку. Для деяких зменшили формат, спростили макети. 

У харківському видавництві Vivat мусили відмовитися від купівлі авторських прав за кордоном на нові книги, від дорожчих перекладачів і дорожчих редакторів. "Ми стали робити набагато менше книг", – розповідає генеральна директорка видавництва Юлія Орлова

За її словами, цьогоріч кількість новинок видавництва буде приблизно на 50% менше, ніж планували: "Можемо робити більш тонкий папір. Хоча це пов'язано не з ціною, а тому, що змушені друкувати на папері, який є в країні". 

"Видавництво Старого Лева" відмовилося від деяких дизайнерських паперів, бо доставлення з-за кордону стало тривалим, і це гальмувало роботу. Мали проблеми з друкарнями. Харківські партнери довго були зачинені, тому переорієнтували роботу на Білу Церкву і Тернопіль, трохи на Київ. 

"Ми пригальмували з виданням запланованих книжок, якісь досі не вийшли, якісь відклали на 2023 рік", – розповідає Савка. 

Видавництво Yakaboo Publishing через війну почало видавати більше електронних книг, зараз вони з’являються до появи паперової версії, розповідає СЕО Національної книжкової платформи Yakaboo Іван Богдан. Раніше, каже він, все було навпаки – електронна книжка виходила у видавництві лише через два місяці після друкованого видання:"Е-формат дешевший з огляду створення, і не треба чекати на доставлення".

В січні-лютому "Лабораторія" друкувала багато накладів, бо завдяки програмі "Є-підтримка" попит на книжки виріс у 4-5 разів, розповідає Мартинов.

"Після вторгнення все заморозилося. Торгівля книжками зупинилася, відновлення почалося у травні-червні. Це сформувало величезні борги перед типографіями в усіх видавництв", – каже Мартинов. 

Після 24 лютого "Лабораторія" відмовилася від 99% нових перекладних проєктів. Тільки зараз, наприкінці липня, вийде друком перша за цей час нова книжка, хоча планували її вихід у березні разом із міжнародним релізом.

У роботі видавництва загалом все сильно відтермінувалося. Довелося домовлятися з правовласниками за кордоном про перенесення оплат, авансів, роялті. Хоч і продовжили роботу над кожним запущеним проєктом і зараз готують до друку зарубіжні книжки. Паралельно, каже Мартинов, запустили напрямок української редакції, залучили до роботи українських авторів. Ці книжки почнуть видавати з осені цього року. 

В "Лабораторії" принципово не економлять на послугах дизайнерів, перекладачах, редакторах, коректорах – бо це робочі місця реальних людей. "Економія була в тому, що на період війни відмовилися від твердої палітурки майже на всіх книжках – бо вартість висока, тираж маленький", – пояснює Мартинов.

Видавництво має домовленості з друкарнями на заході країни та у Києві, які працюють десь з квітня. Але тиражі книжок, які відправляли в друкарні на Харківщину в січні-лютому, тільки зараз поступово приходять з Харкова. Логістика з харківських друкарень, зауважує Мартинов, складна – вартість виросла в 2-3 рази. Це робить книжку з харківських друкарень ще дорожчою: "Проблема погіршиться до кінця року, коли закінчаться залишки тиражів і треба буде знову друкувати". 

Якщо президент підпише закон 

Тоді з’являться можливості для українських видавців розширити асортимент видань, зокрема й на жанрові ніші, які досі заповнювали російськомовною перекладною літературою (наукова література, медична тощо).

"Це складна робота, яка вимагає коштів і часу. Закон дає карт-бланш українському видавничому бізнесу стати на ноги на рівні з іншими європейськими видавничими галузями. Продукувати світові новинки української мовою і доносити до людей", – переконаний Афонін.

З позиції бізнесу, зауважує Орлова, якщо не буде російських книг – їх місце займуть українські. Більше книг – більше доходів, а отже стабільне зростання сфери. 

"Через відсутність цих книг стануть більше продавати україномовні книги, українські видавництва більше зароблятимуть. Діятимуть класичні закони бізнесу: що більша пропозиція, то більше продажів, тоді ще більше пропозицій", – додає вона.

Закон може покращити стан українського книжкового ринку навіть попри війну. Але це лише частина від необхідного, наголошує Красовицький. Для розвитку ринку важливі також інші закони – щодо бібліотек, контрафакту, електронного піратства. А ще – інвестиції, пояснює Мартинов. Якщо залишити книжкову індустрію без інвестицій, вона буксуватиме. І замість 5-10 років потребуватиме 30-50 років, щоб стати на ноги.

Тому важливо відкривати кредитні програми, напівдержавні або європейські. А для специфічної нішевої літератури, яка не може жити за ринковим принципом, запускати грантові механізми. Мартинов каже, що ринкові книги можуть заробляти самі на себе. Але для них треба відкрити доступну кредитну лінію, як це зробили для аграріїв. 

Якщо президент не підпише закон

Президент підписав закон № 6287 про підтримку книгарень, який потребує державних капіталовкладень, нагадує Антон Мартинов. Тому було б дивно не підписати інший закон, який не потребує додаткого фінансування і може зробити український ринок майже незалежним від російського впливу. Утім, навіть без підпису президента цього закону ринок вже змінився, зауважує Мартинов. Всі відвернулися від російської книжки, продавці, аудиторія. Це майже ніким не обговорювалося.

"Але це треба закріпити законодавчо. Якщо не зробити правила гри однаковими для всіх, після стабілізації ситуації на фронті знову почнеться повзуча ситуація. Повернемося до паритету української і російської книжки в Україні".

Якщо закон таки не підпишуть, українська україномовна книжка муситиме й далі ділитися з "піратською" зоною та контрабандою, яка йтиме через європейські країни, вважає президент Асоціації видавців Афонін: "Це буде продовження фінансування російської агресії коштом українського споживача. Бо у нас достатньо людей, які віддають перевагу читанню російської книги російською мовою, незалежно від змісту".

Україномовна література не вмиратиме, але темпи розвитку ринку залишаться такими як є, вважає Орлова: "З 2014 року було 8 років, аби зрозуміти цінність українського і відразу від окупантського. Зараз остаточно маємо вирішити для себе, що для російської культури – бан, для російської музики – бан, російська книга – в бан".

Чим швидше позбудемося російської літератури, тим легше буде "розкрутити маховик", щоб українських книг було дедалі більше, підкреслює директорка Vivat.

Якщо закону про заборону імпорту не буде, українські видавці, не маючи коштів і можливостей купувати права на нові книжки, програють цю боротьбу російським, додає Красовицький.

"На українському книжковому ринку залишаться книжки, які будуть ввозити через треті країни з РФ, або друкувати в нашій країні квазіфіліями російських видавництв", – пояснює він. 

LIGA.Life надіслала запит до пресслужби Офісу президента і запитала, чому він досі не підписав закон. Тільки-но отримаємо відповідь, додамо в матеріал.

Олександра Коваль вважає, що найближчим часом президент закон таки не підпише. "Ймовірно, не стільки через заборону імпорту книжок з РФ та Білорусі, а насамперед через заборону видання в Україні книжок російських авторів. Це, на думку Мін’юсту, суперечить статті 10 Конституції України, нібито "ущемляє" права російськомовного населення України у сфері розвитку російської мови".

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у коментарі LIGA.Life підтвердив позицію Мін'юсту. Він каже, що текст закону скерували Володимиру Зеленському разом із листом від Мін'юсту із застереженнями, які стосувались порушення в законі положень щодо прав нацменшин. 

"Мін'юст пропонував застосувати до нього (закону. – Авт.) право вето. Міністерство культури та інформаційної політики, зважаючи на застереження Мін'юсту, запропонувало доопрацювати закон. Ми пропонуємо заборонити ввезення на митну територію України та розповсюдження територією України видавничої продукції будь-якою мовою (зокрема англійською та українською), що має походження або виготовлена та/або випущена у світ та/або ввозиться з території держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України", – сказав Ткаченко.

Міністр вважає, що "Ми маємо дивитись ширше і не обмежуватись лише забороною ввезення російської літератури, а заборонити ввезення будь-якої друкованої продукції з території держави-агресора та республіки Білорусь".

Зеленський досі не підписав заборону книг з Росії та Білорусі. Українська книга виживе?
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини