Зміст:
  1. Які права і обмеження дає статус біженця
  2. Які права та обмеження дає тимчасовий захист
  3. "Статус біженця" і "тимчасовий захист". Хто може отримати
  4. Які документи потрібні для оформлення біженства і "тимчасового захисту"
  5. Які терміни оформлення та куди звертатися
  6. Право на роботу в обох статусах
  7. Про право на житло в обох статусах
  8. Що з дитячими садками та школами

Через російське вторгнення вже понад 3 млн українських громадян виїхали до країн Європейського Союзу. Вони можуть залишатися там 90 днів як туристи, тобто повністю забезпечувати своє перебування без права працювати, або звернутися за захистом в ЄС. 

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Ви можете оформити собі статус біженця або "тимчасовий захист" у європейських країнах, повідомляє МЗС. Запуск "тимчасового захисту" для громадян України, які залишають країну через війну, Єврокомісія схвалила 4 березня. 

"Тимчасовий захист" надає широкий перелік прав і можливостей для кожного українця і особи, яка була вимушена тікати з території України, пояснює юристка Громадського холдингу "Група впливу" Красненко Марія. І цей механізм не тягне за собою певні обмеження на відміну від "статусу біженця", підкреслює вона.

В інтерв’ю для LIGA.Life Красненко розповіла, як отримати статус біженця і тимчасовий захист в ЄС, які права і обмеження дає кожен статус. А наша колега із LIGA.net Катерина Кістол поділилася досвідом отримання тимчасового захисту в Словаччині. 

Які права і обмеження дає статус біженця

Гарантії, які надає статус біженця: 

  • право на проживання, зокрема, але не виключно в таборі біженців;

  • медична допомога;

  • освіта для дітей;

  • тимчасове працевлаштування. 

У разі оформлення статусу біженця людина може бути зобов’язана здати свій паспорт відповідним установам, поки не отримає рішення щодо свого статусу.

Якщо вирішила виїхати з країни, де щодо неї розглядають питання біженства або вже має цей статус, країна може застосувати до цієї людини санкції. 

"Умовно, ви отримали статус біженця, а потім вирішили повернусь в Україну. В країні, де отримували статус, можуть накласти на вас санкції, аж до заборони в’їзду в ЄС. Це потрібно брати до уваги ", – пояснює юристка.

"Якщо людина вже подала документи саме на біженство, завжди можна відкликати заявку", – зауважує юристка. 

Красненко рекомендує українцям йти за процедурою тимчасового захисту. Такий механізм не тягне за собою жодних обмежень щодо повернення на територію України, а також передбачає певні права, які можуть бути застосовані з моменту звернення за тимчасовим захистом.

Статус біженця/біженки надається лише у першій країні, кордон якої перетнула людина. А "тимчасовий захист" можна отримати в будь-якій країні ЄС. 

Які права та обмеження дає тимчасовий захист

Гарантії, які надає механізм "тимчасового захисту": 

  • право на освіту,
  • медичне страхування,
  • право на постійне проживання на території ЄС терміном на 1 рік,
  • доступ до ринку праці,
  • соціальна допомога,
  • діти, які прибули без батьків або інших родичів, отримують право на опікуна та доступ до шкільної освіти.

Обсяг та характер гарантій залежить від країни перебування. 

"Статус біженця" і "тимчасовий захист". Хто може отримати

За Конвенцією про статус біженця 1951 року, це – особа, яка "внаслідок обґрунтованих побоювань стала жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності і не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань".

"Статус біженця – індивідуальне право, яке надається після спеціального процесу, який визначає, чи обґрунтовані ваші побоювання", – пояснює юристка.

Водночас механізм "тимчасового захисту" розроблений, щоб забезпечити негайний захист людей, які втекли з зон збройного конфлікту. Без необхідності проходити довгі процедури надання притулку.

Механізмом "тимчасового захисту" можуть скористатися: 

  • громадяни України, які проживали в Україні та були вимушені покинути її території 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
  • громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на  підставі дійсного дозволу на постійне проживання та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни;
  • біженці або особи, які мали інший еквівалентний статус на території України.

На розсуд держав-членів тимчасовий захист може застосовуватись до громадян України, які виїхали до 24 лютого 2022 року, зокрема з метою туризму чи відрядження. 

Тобто тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця. Однак, отримавши тимчасовий захист в ЄС, людина може потім подати заявку на отримання статусу біженця.

Спочатку тимчасовий захист діятиме один рік. Далі Європейська комісія може рекомендувати Раді ЄС продовжити його на шість місяців (це можна зробити двічі), а потім ще на один рік. Тобто максимальний строк тимчасового захисту наразі становить три роки. 

Тимчасовий захист також можна достроково припинити, якщо ситуація в Україні дозволятиме безпечне та тривале повернення.

Важливо, не в усіх країнах ЄС вже ухвалене регулювання механізму "тимчасовий захист". Законодавство в деяких країнах тільки оновлюється та розробляється. Тому багато хто із громадян України поки перебувають в європейських країнах як туристи, чекаючи на визначення, каже юристка.

Які документи потрібні для оформлення біженства і "тимчасового захисту"

Це дві різні процедури, для яких потрібний різний перелік документів, підкреслює Красненко.

Процедура оформлення "тимчасового захисту" зараз в ЄС спирається на надання винятково документа, який підтверджує громадянство України або документа, що підтверджує особу іноземця та підстави його перебування в Україні, наприклад посвідка на тимчасове проживання, документ біженця тощо.

"Тобто надаєте паспорт громадянина України або документ, який підтверджує статус біженця чи еквівалентний захист, посвідку на постійне проживання в Україні тощо", – пояснює юристка.

Українського ідентифікаційного коду не вимагають. Інші документи можуть просити залежно від ситуації. Наприклад, документи про освіту можуть просити як додатковий документ для подальшого навчання або працевлаштування в ЄС. Але не в контексті надання тимчасового захисту, каже Марія.

Статус біженця – складніший механізм. Коли людина подає заявку на цей статус, то надає документ, який підтверджує особу, і всі супровідні документи, які можуть підтвердити обґрунтованість отримання цього статусу. Тобто чому людина звертається за захистом до конкретної держави. 

"Зараз є пом’якшення. Для оформлення "тимчасового захисту", наприклад, в певних країнах можна подавати не тільки біометричний паспорт, але й закордонний паспорт старого зразка чи навіть внутрішній. Оскільки частина українців виїздили саме на підставі цих документів", – розповідає юристка.

Важливо насамперед зважати на правове регулювання країни, куди ви прибули. МЗС наразі намагається акумулювати актуальну інформацію за всіма країнами

Юристка радить шукати актуальну інформацію про механізм "тимчасовий захист" в тій чи тій країні ЄС насамперед на офіційних сайтах органів державної влади, у профільних спільнотах в соцмережах. "Українці-волонтери на місцях активно працюють, щоб спростити цей процес для тих, хто прибуває в ЄС", – пояснює Красненко. 

Якщо людина хоче податися на біженство, а паспорта немає, їй слід повідомити про відсутність документа ще на держкордоні. "Далі може надати копії, якщо має, або ж вмикаються механізми для визнання особи", – пояснює експертка.

Які терміни оформлення та куди звертатися

Отримання статусу біженця – тривалий процес, який розпочинається з подання заявок, розгляду багатьох документів, проводиться кілька співбесід. Це займає в середньому шість місяців. У кожній країні це робить свій орган. 

У Польщі, наприклад, заяву про міжнародний захист для оформлення статусу біженця треба подавати через прикордонну службу. 

За розгляд заяв та ухвалення рішення про надання захисту та отримання статусу біженця відповідає Польське управління у справах іноземців, розповідає Марія Красненко.

"І не можна говорити, що за шість місяців точно отримаєте документ про статус біженця. Може бути ухвалене негативне рішення", – зауважує юристка.

Оформлення "тимчасового захисту" в країнах ЄС – це зараз один-три дні: "На практиці все залежить від країни і чи великі черги в установі, відповідальній за процедуру. Багато країн вже розробили або в процесі розробки електронної черги". 

Питанням тимчасового захисту займаються різні установи. У Польщі треба звертатися до органу місцевого самоврядування. В Італії – в поліцію. Після в’їзду на територію Словацької Республіки – у відділенні міграційної поліції за місцем перебування.

Важливо не плутати і чітко пояснити, на який статус ви хочете оформити документи, наголошує юристка. 

"Вам не видадуть папірець, де написано "ви під тимчасовим захистом ЄС". Умовно це все називається тимчасовий захист, але кожна країна має своє врегулювання та називає механізм по-різному. Десь це будуть документи на постійне проживання, десь – інший статус", – пояснює вона. 

У Словаччині, наприклад, механізм має назву "тимчасовий притулок". Катерина Кістол оформила його в Братиславі. Цей статус їй був потрібен насамперед, щоб відкрити рахунок в банку.

Коли Катя оформлювала свій статус, черги у відділі поліції у справах іноземців були величезні: "Спостерігала картинки "табори біженців в лайт-формі". Людей багато, в чергах добу. І це на вулиці. З дітьми. Звісно, якась їжа пропонується, чай є, Червоний Хрест чимось на місці займається, але умови складні", – пригадує вона. 

Свій документ про "тимчасовий притулок" отримала того самого дня, коли й подала заявку. Для оформлення знадобився лише український паспорт. "Якщо людина виїхала без паспорту, її все одно приймуть. Просто розглядатимуть заявку не відразу, а це триватиме до 30 днів", – каже вона. 

Документ про "тимчасовий притулок" – це чорно-білий папірець А-4 з фотографією. "Він діє до 31 грудня 2022 року. Словаччина ухвалила таке рішення. В поліції мені зауважили, що цей термін може бути або скорочено, або продовжено", – розповідає Катя. В паспорті не ставлять жодних позначок, підкреслює вона.

Відкрити рахунок в банку Каті вдалося: "Прийшла до них з цією формою про "тимчасовий притулок" і своїм паспортом – це єдині два документи, які знадобилися". 

Кістол зауважує: обрала механізм "тимчасового захисту", бо їй було важливо, щоб статус не створював проблем у майбутньому, дозволяв їхати в сусідні країни та повернутися до Києва. 

В Словаччині "тимчасовий притулок" надає право на безкоштовне житло, харчування, медичне страхування, можливість працевлаштування. "Жінки тут шукають будь-яку роботу", – зауважує Катя.

Право на роботу в обох статусах

Після того, як людина подає заяву на статус біженця, вона не може працювати протягом шести місяців з дати подання. Так відбувається у Польщі, наприклад. Це правило діє, навіть якщо ви жили в Польщі до подання заяви.

Подібні обмеження на період розгляду існують у більшості європейських країн, питання лише в термінах, каже юристка. 

З тимчасовим захистом можна працювати, немає ніяких обмежень. "З моменту звернення за отриманням тимчасового захисту можна в той самий день звертатися і отримувати робоче місце", – пояснює Красненко. 

Вже багато країн створили свої інфоресурси, де є зведені дані про робочі місця для евакуйованих із України.

Про право на житло в обох статусах

У багатьох країнах статус біженця передбачає право на проживання в таборі біженців. Але не завжди, підкреслює юристка. Будь-які соціальні гарантії залежать від можливостей країни. Вона закликає утримуватися від подібного досвіду і шукати варіанти самостійного забезпечення себе якомога швидше. 

"Не потрібно уявляти жахливу картинку "таборів для біженців", де умовні намети. Часто, це повноцінні центри типу гуртожитку, де людина має окрему кімнату або навіть мініквартиру і може спокійно проживати. Це залежить від країни і системи, яка працює в контексті біженства", – розповідає вона.

Питання забезпечення людей житлом за механізмом "тимчасового захисту" в ряді країн розв’язують по-різному. Десь діє компенсаційний механізм на витрати, виплачують кошти на оренду житла. 

Частина країн передбачає програми надання житлової площі, підселення, як в окремі центри, так і звичайні квартири. В інших країнах питання забезпечення житлом взагалі може не вирішуватися. Людина має самостійно шукати фінансування, працевлаштуватися, щоб покривати оренду, розповідає Красненко. 

Минули тільки перші тижні масового переміщення. Тому питання влаштування людей вирішувалося в трохи хаотичному порядку: "Багато людей в країнах, до яких українці були вимушені тікати, приймали українців у своїх домівках".

З часом питання буде систематизуватися.

"Найближчим часом інформація буде однозначною і зрозумілою. Та сама Польща на днях ухвалила правове регулювання надання тимчасового захисту українцям. Багато країн ще в процесі, тому станом на 16 березня складно однозначно говорити, що і як виглядатиме", – додає вона.

Що з дитячими садками та школами

Статус біженця дає право на освіту для дітей: "Я впевнена, що дітей влаштовують. Проте не можу сказати, про який порядок йде мова". 

У контексті тимчасового захисту дітей у дитсадки та школи влаштовують оперативно. 

"Знайомі за кілька днів після виїзду в країні свого прибуття вже повела дитину в садок. Польща, зокрема, влаштовує дітей у навчальні заклади приватного характеру (проте це більше про їх власну ініціативу), готова приймати діточок до навчальних закладів Австрія", – розповідає Красненко.

Єдиний складний аспект – мова. Адже в європейських країнах українською не викладають, а більшість дітей не знають мов країн, куди слідують. Водночас, кожна країна намагається розв'язувати це питання. В Люксембурзі, наприклад, вже проводять мовні курси для дітей і дорослих. В Німеччині також у певних громадах.

"Єдиної бази курсів немає. Але в багатьох країнах муніципалітети, органи самоврядування роблять багато для українців", – каже юристка.

Крім того, є можливість навчатися за українською освітньою системою. З понеділка, 14 березня, в деяких областях України відновилося навчання, нагадує Красненко. На її думку, незабаром можуть ухвалити рішення на національному рівні щодо дистанційного навчання дітей, які зокрема перебувають поза межами України. 

"Думаю, це питання з української сторони буде вирішуватися з розумінням того, що багато вчителів так само були вимушені опинитися за межами України або переміститися в межах України", – вважає вона.

Зауважимо, освітній омбудсмен Сергій Горбачов уточнює, що вчителі та викладачі можуть працювати дистанційно поза межами України. Адже закон, зокрема ст. 60-2 Кодексу законів про працю України не містить жодних обмежень щодо фізичного місцеперебування  працівника під час дистанційної роботи.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное