Пояснення

Наукою по ковіду | Задишка, КТ, пневмонія, антибіотики, кисень в лікарні: що слід знати про COVID-19 і легені

11 хвилин
Задишка, КТ, пневмонія, антибіотики, кисень в лікарні: що слід знати про COVID-19 і легені - Фото
Олександр Лінчевський. Фото: клініка Оберіг
09.06.2021, 07:53

"Одразу домовимося: все, про що розповідаю, дуже спрощене", – каже Олександр Лінчевський, заступник гендиректора клініки "Оберіг", торакальний хірург.

Адже науково-медичні пояснення та "для нашого розуміння" – це різні світи. І, щоб не провокувати зайві страхи та призначення у нас, пацієнтів, Лінчевський уникав деталізацій тих чи інших процесів всередині організму. 

Ми прийшли розпитати його базові речі про те, як ковід впливає на наші легені, чому нас досі невиправдано можуть лікувати антибіотиками, чи має нас лякати навіть маленький відсоток ураження легень та чи здатні вони відновитися. 

 

Про війну з вірусом у легенях

 

– Як вірус SARS-COV-2 опиняється в наших легенях і що відбувається там далі?

– Через повітря, краплинки слини, рідини, які ми викашлюємо, чхаємо, під час розмови, дихаючи. У краплинках є вірус, який потрапляє до нас в рот, ніс і, зрештою, в легені. Тут немає жодного дива, якщо порівняти з тим самим грипом.

Вірус потрапляє передусім в клітини слизової, тканини, яка вистилає дихальні шляхи зсередини, потрапляє в клітинки самої легені, пошкоджуючи їх.

У людини є багато механізмів, які борються з вірусними частинками і не лише з ними. В імунної системи є дюжина інструментів. З бактеріями вона бореться одним способом, з вірусами – іншим, і так далі.

Потрапляючи в організм людини, відбувається битва між організмом (нашою імунною системою) і вірусом та його можливостями. Буває, що імунна система реагує занадто сильно на потрапляння вірусу всередину, і ця надмірна реакція імунної системи також шкодить.

Коли тривають реальні бойові дії, дії обох сторін шкодять сільському господарству. Полем і пани скачуть на перепелиних ловах, і козаки, які цих панів проганяють. Козаки теж змушені скакати цим полем (відсилка до фільму "Пропала грамота". – Ред.). І оскільки битва розгортається на полі легень, вони страждають від процесів боротьби імунної системи проти вірусу. 

– От є легка форма ковіду, є середня і важка. Лікарі кажуть, що ковід так чи інакше легені пошкоджує у всіх. Що означають ці 10, 30, 50% ураження легень? Яка між ними різниця?

– Медицина дуже мало знає про цей вірус як порівняти з іншими. Ми продовжуємо цю хворобу і її наслідки вивчати. Тому те, що ми, експерти, говорили рік тому, вже має корективи. І ті знання, які сьогодні публікують в медичних оглядах, ще коригуватимуться. 

Якщо говорити про медичні кваліфікації – тяжка, не тяжка форма – вони певною мірою умовні. Я б з великою обережністю підходив до інтерпретації медичних слів для немедичного середовища. 

Якщо говорити про ураження, користі від цього знання дуже мало.

Лікарі люблять щось рахувати – який % легень таким-то чином уражений на КТ – хоча з практичної точки зору, щоб цей відсоток стовідсотково впливали на рішення лікарів – ні. 

Загалом, це радіологічна ознака. Радіолог обчислює, дивиться, яка частина легені виглядає зміненою на КТ, і робить висновок. Але значимість цих відсотків є зазвичай перебільшеною і невірно інтерпретується.

Вірогідніше, це непотрібне знання. Воно не впливає на наші дії. Можливо, з часом лікарі зважатимуть на це. Може, в майбутньому ці відсотки братимуть до уваги, ухвалюючи медичні рішення, але поки ця цифра суттєво не впливає.

Істерія навколо відсотків ураження і комп’ютерної томографії призвела до того, що в Україні невиправдано часто роблять КТ легень.

Кількість КТ зросла в рази, якщо не в десятки. Пацієнти самі приходять не за направленням лікаря до радіологів, і радіологи обчислюють ці цифри. А вони не мають значення для прийняття рішення про госпіталізацію, ізоляцію, не впливають на призначення лікування. Лікарі можуть це брати до уваги, може, для публікацій, статистики, великих цифр це матиме значення. 

Але для конкретного пацієнта 60% ураження легень чи 90% – це не завжди корелює навіть із його самопочуттям, і не завжди визначає тактику лікування.

У більшості випадків КТ не потрібна у разі коронавірусної хвороби і таких пацієнтів можна лікувати без неї і не знати відсотків взагалі. 

– Хіба не має значення, чи в мене пошкоджень на 10% чи на 90%, для того, як я почуваюся, чи є задишка, чи важко ходити..?

– Кореляція (зв’язок між. – Ред.) не є достовірно встановленою. 

Ці відсотки, які є ураженими, не означають, що ця легеня не дихає. 

Це значить, що ця легеня радіологу на КТ має інший вигляд. Але що там відбувається всередині, як "почувається" ця ділянка легені, радіолог може думати лише за непрямими ознаками. Те, що вона відрізняється від нормальної на рентгенівському зображенні, – так. Чи це значить, що вона не працює? О ні, далеко не завжди.

Але є український жах, сором, ноу-хау, коли через брак тестування (на ковід. – Ред.) ми, медики, дуже часто виявляли коронавірус саме на КТ, а не на тестуванні, як це роблять цивілізовані країни. Це дивна річ, коли непотрібний метод дослідження без жодних призначень застосовувався, дозволяючи в окремих категоріях пацієнтів на КТ виявляти зміни, характерні для коронавірусної хвороби. І так пацієнт отримував КТ раніше, ніж тест на коронавірус. Такий український покруч.

Читайте також: Пандемія – все? Про що свідчить падіння кількості хворих на COVID-19 в Україні та світі

 

Про задишку у разі ковіду

 

– Умовно кажучи, у мене ковід, я відчуваю задишку. Це означає, що з легенями щось негаразд?

– Є різні причини задишки у разі коронавірусної хвороби. Якщо дуже спрощено, то причина задишки – менше кисню потрапляє в кров. 

Цими причинами можуть бути: 

1. Менше кисню потрапляє в легені через проблеми з бронхами – трубками, які доносять повітря в легені. Є хвороби, стани, за яких менше повітря потрапляє до легень. Відповідно, менше кисню потрапляє в кров, відповідно, пацієнт відчуває задишку.

2. Може бути погіршення газообміну в самій легені. Легеня уражена запаленням чи цією вірусною пневмонією, легенева тканина та її якість змінилася, відповідно, газообмін потрапляння кисню в кров і вуглекислоти назовні погіршився, і пацієнт у підсумку відчуває задишку. 

3. Ну і задишка може бути пов’язана з погіршенням транспортування вже крові до легень і від них. Скажімо, якщо легеневі судини забиваються тромбами, згортками крові, то нібито і повітря потрапляє в легені, і газообмін суттєво не порушений, але через те, що кров погано проходить крізь легені, не насичується киснем як слід, виникає задишка.

Це три великі групи причин, а вже лікарі встановлюють, котра з них у конкретного пацієнта. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Коронавірусна пневмонія та антибіотики

 

– Яка різниця між ковідною пневмонією (запаленням легень) і пневмоковою, до якої ми звикли, і яку зазвичай медики наші лікують антибіотиками?

– Радянська система охорони здоров’я мала багато вад, і одна з них – ставлення до сімейного лікаря. Стереотипна ситуація: тодішній дільничний терапевт мав справу з пацієнтом, у якого діагностував ГРВІ. Через деякий час пацієнту не ставало легше, і він міг іти до іншого спеціаліста, до лікарні, казав: "Мені кепсько". Лікар дивився і казав: "Та що ж за дурак вас лікував, як він міг пропустити пневмонію".  

У масштабах країни лікарів часто несправедливо сварили і адміністративно, і пацієнти несправедливо ображалися.

Це оцінка, яку не можна порахувати, але кількість пневмоній, яку лікарі діагностували, є більшою, ніж їх було насправді. Лікар-терапевт, який не має інструментів діагностики, який прийшов додому до пацієнта з ГРВІ, слухає його, але думає про наступні дні. 

На жаль, дільничні терапевти часто призначали антибіотики наперед, для "профілактики пневмонії", і це потім "підстрахує". 

"Іноді напиши "пневмонія" навіть якщо її не чуєш, застрахуєшся від доган, якихось усних речей, якщо пацієнту буде кепсько" – коли це існувало десятиліттями, традиція закріпилася.

Завжди, коли людина захворіла і кашляє, радянська людина зве радянського лікаря послухати, чи немає пневмонії. Та ні, 90% кашлю взагалі позалегеневий, пов’язаний із запаленням носа, горла, стравоходу, не потребує антибіотикотерапії. 

Але в радянській медицині цього було дуже багато, і ця традиція нікуди не поділася дотепер. І оце "Ой, а чи не пневмонія?", "Ой, чи не призначити антибіотик" дивним чином захопило і практики лікування коронавірусної інфекції.

Лікар стикається з новою хворобою, знає, що стандартна звична бактеріальна пневмонія лікується антибіотиком, а вірусна не лікується геть нічим. Відтак, лікар (з радянським типом мислення – Ред.) думає: "Може, й справді приєднається?". Ні часу, ні інструментів здавати спеціальні аналізи немає. Тому й призначає за завченим сценарієм.

Ми не можемо антибіотиком лікувати страх.

Навіть якщо в якомусь відсотку у разі ковіду приєднується бактеріальна пневмонія, це треба підтверджувати, такі тести існують і мають бути чітко призначені за показами, що ось цьому пацієнту він потрібен, а цьому – ні.

Знаю точно, що за 9 місяців 2020 року використання антибіотиків певних зросло на третину у всій країні. Це ще до осінньої хвилі пандемії. Українці закупили одного і другого антибіотика, які найчастіше хибно застосовують за коронавірусної хвороби, на третину більше. У масштабах країни – це колосальні цифри. А цифри за рік, з урахуванням осені, будуть набагато гірші. 

Західні культури цього мають менше, там інший підхід до лікування вірусних захворювань.

У жодному з протоколів ВООЗ не був вказаний гідроксихлорохін і його поєднання з антибіотиком. Дослідження проводили. Пацієнтам з дослідницькою метою пропонували ці два препарати по одному або разом: або лише гідроксихлорохін, або лише антибіотик, або два у поєднанні. 

Влітку, коли ці дослідження вже були опубліковані, зараз я дуже спрощую, стало зрозуміло, що пацієнти, які приймали два препарати, в підсумку помирали частіше на відміну від порівнюваних груп. Тобто неправильне застосування антибіотика у разі ковіду призводило до збільшення ймовірності загинути через це. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

 

Як допомагають легеням у лікарні

 

– Якщо говоримо про ковід, не ділитиму зараз на легкий-середній-важкий, а який лікується вдома і в лікарні. Яка різниця в легенях у цих станах?

– Ми зараз оминаємо випадки, коли пацієнта госпіталізують, щоб його ізолювати. Бувають такі випадки, коли пацієнта не можуть ізолювати і він сам собіою стає ризиком для оточення. 

Лікарня дає пацієнту декілька речей. Перше – спостереження. У лікарні ми можемо забезпечити цілодобову присутність лікаря, анестезіолога, медсестер. Це важливо, бо пацієнти з груп ризику, із супутніми захорюваннями, можуть мати ускладнення легеневі і нелегеневі, пов’язані з тромбозом, погіршенням стану їхнього і без того хворого серця, погіршенням діяльності легень. 

Лікарня дає можливість спостерігати і вчасно на це реагувати. Згадайте, наскільки проблемно було викликати швидку на піку пандемії, знайти місце, коли людей клали в непристосовані відділення і так далі. Якщо такий пацієнт лишиться вдома, втрата часу може відіграти роль. І це ми ще легень не торкаємось.

Лікарня дає пацієнту можливість отримати кисень, компенсувати неспроможність легень виводити вуглекислоту назовні і виводити кисень до клітин організму. Лікарня дає кисень у правильній концентрації достатнім потоком. 

– Коли ми говоримо, що госпіталізувати пацієнта треба, коли сатурація нижча 92, що це означає? Що легені не виконують свою функцію, і що? А якщо сатурація 40, 50?

– Краще хай вона не буде 40. Сатурація – це не вичерпна характеристика роботи легень, але доступна. Пульсоксиметр є у кожній аптеці. Це показник насичення крові киснем. Або, дуже спрощуючи, це відсоток гемоглобіну, який приєднав до себе кисень.

Ми часто зустрічаємо похибки вимірювання сатурації. Лак на нігтях, холодні руки, захворювання судин, за яких показники сатурації у разі домашнього вимірювання будуть нижчими...

Сатурація може свідчити про те, що легені вже не справляються з забезпеченням організму киснем.

Показник сатурації зменшується, і лікарі вирішують пацієнта госпіталізувати. Зазвичай госпіталізують трішки раніше, бо розуміють, що зараз сатурація 92, а через деякий час уже буде 75. 

– Якщо говоримо про роботу легень у цей період, коли ми потрапили до лікарні. От перший етап – підтримка киснем. Як ми допомагаємо легеням?

– Поки іде бійка між вірусом та імунною системою, ми повинні цю бійку перечекати. Ми дуже сподіваємося, що імунна система таки переможе. Але під час бійки можливості легені обмежені. 

Легеня має резерви – ділянки, які ще в бійці не задіяні. Ці резерви треба увімкнути, запустити, щоб під час бійки за рахунок цих резервних ділянок легені забезпечувати організм киснем. 

Щоб це забезпечення було ефективнішим, лікарі збільшують кількість кисню у повітрі, яке пацієнт вдихає. Вони дають йому кисень у масці. Зараз ми дихаємо повітрям, де 21% – це кисень, а решта – азот та сліди інших газів. 

Пацієнту, у якого значно менша кількість легеневої тканини бере участь в газообміні, лікарі таку хитрість застосовують: дають не 21%, а 50%, 70% кисню. Відповідно, газообмін стає ефективнішим.

Вони підключають так звану неінвазивну вентиляцію, (СРАР) – режим постійного позитивного тиску в дихальних шляхах, які дозволяють в підсумку запуститися тим ділянкам легені, які знаходяться в непрацюючому стані, у запасі. Або навіть задіяні у боротьбі ділянки легені, щоб вони стали все-таки трошечки ефективнішими, краще, попри битву імунної системи і вірусу, теж відбувався газоообмін.  Для цього є різні апарати, маски, способи, суміші, додатково збагачені киснем.

– Чи є незворотна точка під час цієї битви, коли якась частина наших легень не відновиться уже, і так, як до хвороби, легені уже не працюватимуть?

– Скажу непопулярну річ, хай медики не кривляться. Ми бачили чудеса. Коли ми бачили кепські аналізи, всі показники змінені, коли раідологічно дивишся і думаєш: "Ну, так не може бути!", ми бачили пацієнтів, котрі потім одужують і виписуються. 

Тому ніколи не скажемо: "Оце точка неповернення". Нема однієї такої точки для всіх. Знаємо, що легені здатні до чудес. 

– Тобто пацієнти, незалежно від умовного відсотка ураження легень, здатні відновити легені до повної потужності, яка була до хвороби?

– Так. Легеня – дуже вдячний орган.

У разі правильної реабілітації усі пацієнти можуть повернутися до повноцінного життя після коронавірусу незважаючи на відсотки уражень легень, про які говорять. 

Реабілітація передбачає, пацієнт, який виписується з лікарні, не завжди може раз – і піти завтра на роботу. Часто буває, коли пацієнти виписані для реабілітації з концентраторами додому, кисневозалежні. 

З часом навіть після тяжких коронавірусних уражень увесь організм адаптується. Є всі шанси і підстави одужати навіть після тяжких коронавірусних захворювань, навіть з постковідним синдромом, як би він не проявлявся. Це – не вирок, катастрофа, яку не повернеш. Легеневі зміни зворотні, погане самопочуття, розбитість, слабкість минуща. 

Легеневі резерви будуть задіяні. Легеневі втрати будуть компенсовані іншою легеневою тканиною. Це прекрасний орган, витривалий. 

Поступова реабілітація, крок за кроком – сісти, перевернутися в ліжку, зробити якісь вправи в ліжку, встати, походити кімнатою, квартирою – це все можна досягнути. Найкраще – коли реабілітація відбувається під наглядом лікарів.

Радимо прочитати також: Головний біль, проблеми зі сном, нюхом, увагою після ковіду: пояснює і радить неврологиня

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Науковий редактор проєкту – кандидат медичних наук Андрій Сем'янків, відомий також як медичний блогер MedGoblin.

Одышка, КТ, пневмония, антибиотики, кислород в больнице: о COVID-19 и легких
Ірина Андрейців
Ірина Андрейців
редакторка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини