RU
Пояснення

Інтерв'ю | Скільки коштує власна колекція на Ukrainian Fashion Week – пояснює дизайнерка Juliya Kros

10 хвилин
 - Фото
Fashion show Juliya KROS SS2022 at Ukrainian Fashion Week. Авторка фото Тетяна Бундзіло
04.02.2022, 08:00

LIGA.Life розпитала дизайнерку бренду Juliya Kros, учасницю UFW, про підготовку до показу, скільки це коштує, що дає бренду та сучасній укрмоді

2022 – рік 25-річчя Ukrainian Fashion Week. Ювілейний 50-й сезон відбуватиметься в Києві з 3 до 6 лютого. Ознайомитися з програмою можна на сайті Українського тижня моди. Трансляція буде доступна на Мегого. 

Як взяти участь у Ukrainian Fashion Week

Усі заявки від молодих дизайнерів на участь в Українському тижні моди проходять добір. Оргкомітет отримує чимало заявок. Коли я була молодим дизайнером і вирішила вперше взяти участь в Ukrainian Fashion Week, у мене попросили ескізи та фотографії відшитого одягу. Оргкомітет контролював процес пошиття колекції, вносив корективи щодо кольору та стилістики. 

Готуючись до третього-четвертого показу, ніяких ескізів оргкомітету ми завчасно не надавали – нам уже довіряли. Але на початковому етапі все контролюють, бо молодий дизайнер потребує кураторства.

Учасникам зі "старої гвардії", в яких впевнені, оргкомітет робить розсилку з питанням: "Шановні дизайнери, чи готові взяти участь…". Хтось відповідає: "Так", хтось відмовляється, бо в планах інше. 

Це платне задоволення, і організувати показ недешево.

Коли йдеться про участь у подібному заході, бренд зважує за і проти, потягне чи ні, наскільки зараз для нього це фінансово доцільно.

Скільки коштує дизайнеру представити колекцію на UFW

Зробити хороший показ, щоб були красиві моделі, які вміють ходити подіумом, гарне взуття на моделях (залучається взуттєвий партнер), щоб команда на бекстейджі була нагодована, були хороші фотографи, логістика, заставка, піар, преса – завжди дорого. 

В середньому сьогодні це бренду обходиться плюс-мінус в $2000.

Але в кожного по-різному, адже якийсь бренд бере моделей із дорогих агенцій. А інший може домовитись, і у нього моделі ходять безкоштовно, бо просто хочуть взяти участь у Тижні моди. 

Основна витратна частина у всіх дизайнерів-учасників Тижня моди – внесок в оргкомітет. Підготовка Українського тижня моди завжди на найвищому рівні. Це вартує вкладень, і дизайнери це розуміють. Починаючи від оренди "Мистецького арсенала" – не найдешевше місце в Україні – де відбуваються покази. Освітлення, підготовлені локації, гримерні. Завжди є б'юті-партнери, які створюють б'юті-образи моделям, і ми за це додатково не платимо. Точна сума внеску – конфіденційна інформація.

Все інше – кожен бренд викручується як може. Якщо бренд має гроші, то може взяти собі заради піару топмодель, яка коштуватиме дорожче за внесок. Або може влаштувати показ не в Арсеналі, а на інших локаціях, наприклад, аеропорт орендувати. 

Наскільки знаю, дизайнерам, які організовують показ поза Арсеналом, це обходиться в рази дорожче. Адже відразу включається така витратна частина, як освітлення (це дуже дорого), розсадка гостей. 

Скільки коштує дизайнеру пошити колекцію до Тижня моди

Якщо брати тканину в Україні, вартість буде одна. Якщо замовляти на фабриці великим метражем (бо меншим не продають) – потрібно вкласти відразу кілька тисяч доларів. Річ від мого бренду, в середньому, коштує $200-300, у мене в колекції може бути до 40 одиниць. Можна помножити та порахувати, скільки обійшлося повністю відшити таку колекцію. Знову-таки, щоразу та у всіх по-різному. Іноді треба більше вкластися, а іноді обходишся "малою кров'ю", беручи тканину в Україні, а потім дозамовляєш на фабриці.

У мене інвесторів немає. Бренд належить мені, і за все плачу я. У мене своя майстерня, лабораторія з розробки моделей, де працює невеликий колектив. Якщо отримуємо оптове замовлення, то робимо лекала та віддаємо відшив на аутсорсинг фабриці, яка відповідає нашим критеріям якості. Це складний процес, бо якісних фабрик в Україні практично немає. 

Ми вже мали кілька випадків, коли нам повністю псували партію одягу. Це великі втрати. Тим більше, ми ще маємо терміни виконання замовлення перед баєрами, коли бренд повинен до певного числа завезти колекцію в магазин. Знаю, це не лише моя проблема, неякісний пошив на аутрсорсингу – спільна біда українських дизайнерів.

Всі мінімальні тиражі та індивідуальний відшив клієнтам повністю покриваємо своїм виробництвом.

Вибір моделей для показу колекції на Тижнях моди

Я люблю показувати одяг на зрілих жінках, бо саме зріла та самодостатня жінка – мій клієнт. Тому саме ті, кому мій одяг носити, і показували його на подіумі в Парижі, наприклад. 

Представляючи проєкт "Її ідентифікація" на Паризькому тижні моди, Juliya Kros запросила моделей 40+ років. 

Мені хотілося показати, що подіумний одяг прет-а-порте доступний для жінок будь-якого зросту і може красиво виглядати на будь-якій фігурі. Адже досі існує стереотип, мовляв, те, що на подіумі, красиво виглядає тільки на моделях із ідеальними параметрами та зростом не нижче 180 см. Хоча в звичайному житті більшість із нас нижчі, ми не ідеальні, але саме нам цей одяг носити. 

Цього сезону на Українському тижні моди з понад 20 моделей, які представлятимуть мою колекцію, у показі братимуть участь п'ять моделей віком 40+.  

Я люблю показувати одяг на споживачах цього одягу. Іноді одяг бренду Juliya Kros набагато краще виглядає на неідеальній фігурі зрілої жінки, ніж на ідеальній фігурі моделі 15 років. Тому що дівчинка у 15 років не вміє її так нести, не доросла до неї ментально. Це моя тенденція, не знаю, наскільки вона поширена у світі. 

Загалом у виборі моделей світ сьогодні прагне відійти від стандартів, всі за бодіпозитив, я підтримую цей тренд.  

Які вимоги висуває оргкомітет UFW до колекції дизайнера

Не менше 12 образів для молодого дизайнера, який робить свій перший показ у категорії New Names. Зазвичай, у такому показі бере участь кілька дизайнерів один за одним, і понад 12 образів ніхто не шиє, бо йде десь про 36 виходів моделей. 

Коли дизайнер робить самостійний показ, 12 образів мало. Ніхто обмежень тут дизайнеру не встановлює, можна створити і 40 образів.

У мене якось був показ, де максимально виходило 48 образів, тому що мій одяг трансформується – одну сукню можна і п'ять разів випустити на подіум, щоб ніхто цього не помітив.

У мене сукня може перетворитися на штани, штани – на кофту. Тому у нас показ може тривати і понад 25 хв.

Але навіть оргкомітет не рекомендує робити довготривалі покази. Якою б цікавою не була колекція, для глядача це виснажливо. Оптимально, щоб показ колекції тривав 10-15 хв. Мій показ, в середньому, триває 13-15 хв, виходить близько 25 образів.

Чи можуть організатори UFW забракувати колекцію дизайнера

Не чула про такі прецеденти і сама не стикалася. Можливо, у молодого дизайнера і може, хоча насправді дизайн – вид самовираження, де складно сказати "це погано" чи "це добре", настільки все відносно. 

Навпаки, нас просять, щоб колекції були цікавими, щоб ми не боялися самовиражатися.

Нехай для когось колекція може здатися дикістю – це мистецтво. Одяг на подіумі не повинен перетворюватися на повсякденне офісне вбрання.

Люди бажають бачити шоу. І оргкомітет хоче його зробити.

Про пошук концепції для колекції

Цей процес називаю "прийшло з космосу". Можу кілька тижнів вигадувати концепцію, мучитися від ступору, бо душа не лежить, може, захворіла чи якісь неприємності.

Загалом, коли сидиш і болісно вигадуєш концепцію, зазвичай, добрі ідеї не приходять. А потім все відбувається в одну мить, як осяяння.

Побачила фільм чи будівлю певної епохи, зустрівся з кимось – і все, це воно, хочу ось таку колекцію, хочу шити для цієї людини.  Ми його "впіймали" і далі рухаємось.

Дизайнер показує повністю готову колекцію оргкомітету перед Тижнем моди? 

Ні, такого не робимо.

Готуватися до наступного Тижня моди дизайнер розпочинає відразу після показу?

Так. Між літнім та зимовим сезонами, тобто між вересневим та лютневим Тижнями моди, часу особливо мало. 

Щоб пошити гідну колекцію, мені потрібно щонайменше чотири місяці.

Якщо тканина є в Україні, легше. Але зазвичай, працюємо з заводами і фабриками, нам роблять тканини на замовлення, а це тривалий процес. Доставляють тканини місяць чи більше. Поки тканина приходить, на відшив залишається півтора місяці, тоді шиємо в авральному режимі.

Коли починаємо працювати з Італією чи Іспанією, де то сієста, то свята, можуть місяць на роботу не виходити, святкуючи Новий рік. Їм все одно, що потрібен час на доставку тканини та пошиття колекції, що у дизайнера незабаром показ. 

Нас часто гальмують саме постачальники тканин, а мені як дизайнеру складно, не побачивши тканину, починати малювати модель. Я маю бачити тканину. Спочатку тканина – потім модель. Іноді побачив тканину, надихнувся, вигадав модель. Іноді побачив модель – шукаєш під неї тканину. 

Звісно, ​​спочатку потрібна концепція. Перш ніж закупити тканину, я повинна розуміти, з чим працюватимемо цього сезону. Виходячи з цього, вибираємо тканину. А потім, виходячи з тканини, визначаємося з моделями. Іноді модель народжується раніше, ніж приходить тканина. Тоді під цю модель підбираємо тканину, бо розумію, що тканина в цій сукні добре ляже. Іноді, отримавши тканину, розумію, що обрана модель з неї не вийде. Доводиться змінювати ледь не всю концепцію колекції. Це складний процес. 

Між виробником та дизайнерами в Україні багато посередників із великим вибором зразків тканин. Іноді, навіть не виходячи з офісу у своєму місті (дизайнерка живе у Сумах. – Ред.), можу зателефонувати посереднику і наступного дня отримати на пошті коробку зі зразками. Іноді виїжджаємо на всесвітню виставку тканин у Парижі, яка зазвичай відбувається одночасно з Тижнями моди, і добираємо там. Але дизайнерам це не обов'язково робити, бо в Україні через посередників набагато легше вирішувати питання логістики, оплати.

Про аналіз продажу попередньої колекції під час роботи над новою

Зазвичай 30% колекції – її рушійна частина, речі, які продаються та постійно перезамовляються. Решту речей замовляють зрідка, тому відшиваємо їх менше. В кожній колекції є речі, які несуть ДНК бренду, і це можуть бути навіть авангардні речі, які щодня не вдягнеш. Речі для "червоної доріжки", наприклад, для особливого випадку. Але також є речі, які можна носити щодня. 

Я завжди орієнтуюся на комерційну складову, відстежую, які речі продавалися минулого сезону і більше подобалися клієнтам. Це сорочки чи сукні? Виходячи з цього, пропорційно створюю нову колекцію, розуміючи, на які речі у мене будуть мінімальні передзамовлення, а які замовлятимуть постійно, які замовлять мої баєри. Я знаю свого клієнта, що він любить. Коли створюю сукню, вже навіть розумію, хто її купить. 

Дизайнер, готуючи колекцію, має вивчати тенденції щодо кольорів, фасонів? 

Здебільшого, мабуть, так. Але я до цього не прив'язуюсь, створюючи одяг поза тимчасовим трендом. Моя колірна гама – це переважно монохром (чорний і білий), завжди актуальний. Іноді у колекціях просто розбавляю якимось додатковим кольором, з огляду не на тенденції, а на те, що подобається мені і любить мій клієнт. 

Якщо розумію, що червоний колір мої клієнти не приймають, тобто мені нікому це продавати, не візьму його до колекції, яким би трендовим не був. Я візьму синій, бо багато моїх клієнтів його люблять. І дарма, що Інститут Pantone не включив синій у кольори року. 

У мене досі замовляють моделі з колекції 2016 року, ці сукні не втратили актуальності і не втратять ще років десять.

Які преференції дає дизайнеру участь у UFW

Це можливість заявити, що бренд існує. Коли ми тільки реєстрували торгову назву, я навіть не очікувала, що в Україні сотні брендів одягу.

Вони талановиті, роблять класний одяг, але хто про них знає?  Український тиждень моди – класний піармайданчик заявити про себе. Приходить багато преси, робляться анонси, після показів – безліч фотосесій із блогерами, стилістами, "зірками".

На показ приходять селебриті, які стають клієнтами. Одяг брендів також використовується для кліпів та фотосесій. Це гарний старт та розвиток для бренду.

Якщо бренд має можливість потрапити на Український тиждень моди, це потрібно використовувати.

Як UFW впливає на сучасну українську моду

Дизайнери формують тренди, а не пливуть за течією.

Після Тижня моди роблять огляди в журналах і на порталах, фотографії з показів йдуть у маси. Всім хочеться бути модними, і те, що ходило подіумом, прагнуть одягнути на себе. Тренди формуються на подіумі. Це працює.

Спочатку нашому дизайнерові прийшла ідея зробити якісь шалені джинси, а потім ці ж джинси копіюють у Китаї. Ми з цим вже стикалися, наші українські бренди копіює потім світ.

У мене в Китаї також вкрали торгову назву бренду – J.Perekriostova (ми так раніше називалися) – зареєстрували такий самий бренд і почали копіювати. Консультувалися щодо цього з юристами. Нам відповіли, що в цій комуністичній країні з іншим менталітетом і законодавством завжди будуть на стороні своїх, ми нічого не доведемо, тому легше було змінити торгову назву. Тому ми вже не могли під цим ім’ям вийти на китайський ринок, і в 2019 році зареєстрували бренд Juliya Kros.

Якщо нас копіюють – значить робимо все правильно і красиво.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Скільки коштує власна колекція на Ukrainian Fashion Week – пояснює дизайнерка Juliya Kros
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини