"Відкат реформи". ВР вдосконалила механізм формування мережі ліцеїв. Але не всі згодні
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4629-1, який вдосконалює механізм формування мережі ліцеїв.
Згідно з законом, виокремлення початкових шкіл, гімназій, ліцеїв включно з приведенням у відповідність статутів, відтерміновується до 2027 року (а не до 2024-го, як планувалося).
Крім того, виконувати функцію засновників ліцеїв зможуть територіальні громади всіх рівнів, а не тільки ті, де проживає понад 50 000 жителів.
В опорних закладах освіти зможуть одночасно працювати початкова, середня та старша школа (раніше їх планували розділити).
"Цей закон вдосконалює правове регулювання функціонування ліцеїв та оптимізує перехідний період для трансформації мережі закладів освіти, що допоможе ефективно розпочати надання трирічної профільної середньої освіти в межах реформи "Нова українська школа". Міністерство підтримує ці зміни", – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Як вже раніше повідомляла Liga.Life, ще у 2018 році в Україні стартувала реформа Нової української школи. Планували, що навчальні заклади поділять на три ступені – початкова школа (з 1 вересня 2018 року), базова середня школа (гімназія, з 1 вересня 2022 року) і старша школа (ліцеї, з 1 вересня 2027 року).
Реформа старшої школи передбачала, що створять ліцеї, де вчитимуться лише учні 10-12 класів. Там вони зможуть отримати професію. А учні, які планують вступати до університету, – якісно підготуватися до ЗНО. Ліцеї матимуть профілі навчання і будуть технічно добре оснащені.
Але до того, як перейти до реформи старшої школи, мали відбутися зміни. А навчальні заклади мали підготувати до трансформації – створити мапу ліцеїв, маршрути, за якими учні зможуть під’їжджати або пансіони, де вони могли би проживати тощо.
Пілотний проєкт у кількох школах планували запустити у 2024 році.
Проте на початку 2021 року батькам дев’ятикласників почали надходити повідомлення про те, що набору до 10 класу цього року у їхніх школах вже не буде. Це посіяло паніку та непорозуміння.
Після цього у Верховній Раді ініціювали законопроєкт, який мав вдосконалити механізм формування мережі ліцеїв.
Як пояснила представниця освітнього комітету парламенту та одна з авторок документу Юлія Гришина, закон дозволяє вирішити низку проблемних моментів.
"Тепер не лише обласна рада або громада з населенням понад 50 000 жителів може заснувати ліцей, а будь-яка громада, здатна це зробити. Мінімальна кількість класів у такому ліцеї – два, кількість профілів – три. Ми зобов'язані надати варіативність вибору для наших дітей", – розповіла депутатка.
За її словами, тепер у складі ліцею дозволено функціонування і початкової, і середньої школи. Крім того, за певних умов вирішується і функціонування дитячого садка при гімназії.
Додає: зобов'язали Кабмін у бюджет закласти кошти на створення якісної старшої профільної школи. Ймовірно, це буде окрема субвенція.
Разом з тим інша членкиня освітнього комітету Наталя Піпа вважає, що новий закон спотворює реформу Нової української школи.
"Я підтримую профільну школу. Але я не готова йти на неякісні компроміси. Діти повинні навчатися у "Школі, яка готує до життя". Яка дає легкий старт для вступу в університет чи дає фахову професійну освіту. Але ухвалений сьогодні закон перекручує суть реформи. У такому вигляді вона буде малоефективною. Це не реформа, а зміна вивісок", – впевнена депутатка.
Зазначає, що два класи та три профілі – це мало для створення повноцінного та ефективного профільного ліцею.
"Крім того, у складі ліцею можуть бути не лише 5-12 класи, а й початкова школа. Це неправильно і взагалі суперечить задуму реформи. Я підтримую профільну школу, але не підтримую відкату реформи", – підсумувала Наталя Піпа.
