Відмова від переведення годинників в Україні – хороша ідея для здоров'я. Але є один нюанс

Сьогодні, 16 липня, Верховна Рада ухвалила закон про відмову від переходу на літній час.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Документ встановлює єдиний київський час, що відповідає другому годинному поясу в шкалі Всесвітнього координованого часу України UTC+2 (зимовий час). Тобто останнє переведення годинників відбудеться восени 2024 року.

Як це вплине на самопочуття та здоровʼя українців, LIGA.Life запитала у кандидатки біологічних наук Ольги Маслової. Популяризаторка науки поділилась тематичним експлейнером зі свого YouTube-проєкту "Наукпопіл".

Осягнути час 

За словами Ольги, щоб осягнути важливість рішення про (не) переведення годинника, слід розібратися з часом. Отже, загалом існує три типи:

• біологічний час (той, що в наших клітинах та організмі). Саме завдяки йому в нашому організмі всі процеси відбуваються з певною циклічністю. Людьми керують циркадні ритми (частина біологічного годинника), які регулюють сон та інші ключові функції організму (апетит, настрій тощо).
• соціальний час (той, що на годиннику). Саме його ми переводимо з зимового на літній і навпаки. 
• астрономічний (той, що за вікном). Визначається сходом/заходом Сонця. 

Щоб усі ці годинники працювали злагоджено, їх слід синхронізувати. А переведення годинників із зимового на літній час спричиняє зворотний ефект.

Чому переведення годинника на літній час – небажане

"Переведення шкідливе. Одна година – звісно не вісім. Це не джетлаг у повноцінному сенсі. Але це те, що зсуває дуже багато процесів", – пояснює Ольга й додає: "Коли ми говоримо про весняне переведення годинників (на літній час. – Ред.), то по суті забираємо годину сну. Близько тижня йде на адаптацію до нового часу. Та це не тільки про сон, але й ритми шлунково-кишкового тракту, нейроморальні аспекти тощо. Будь-які втручання, розсинхронізації – не ок для нас".

Експерти зі сну помітили: під час переведення з зимового на літній час зростають проблеми з серцем, розлади настрою, а також частота ДТП, пишуть The Sleep Foundation.

Це також негативно може вплинути на сон. Річ у тім, що циркадні ритми людини залежать від природного світла. Тобто для здорового сну потрібно, щоб біологічний та астрономічний часи були синхронізовані.

Натомість перехід на літній час, коли ранок стає темнішим, а вечір – світлішим, може затримати цикл сну/неспання. За даними The Sleep Foundation, імовірний результат – ранкова втома і бадьорий вечір. Окрім того, це може призвести до недосипання або інших проблем зі сном.

Саме тому більшість науковців виступають проти переведення часу. Краще залишати один і той самий час протягом усього року. Тим паче, що економічна доцільність цього також уже давно спростована. Суттєвої економії не буде.

Особливості часу в Україні

Україна має велику протяжність – понад 1300 км. Вона охоплює більше ніж один часовий пояс. Умовно в Харкові й Ужгороді схід і захід сонця відбувається з різницею майже в годину. 

Зимовий (соціальний) час, на який Україна перейде восени 2024 року, приблизно відповідає астрономічному часу. Тобто це синхронізація, що так необхідна людині для підтримки гарного самопочуття.

Ідеальний сценарій, за словами Ольги, перейти на зимовий час з урахуванням потреб крайніх західних і східних регіонів України.

Тобто дозволити мешканцям Закарпаття та Харківщини адаптувати свою соціальну активність під астрономічний час. Наприклад, починати шкільні заняття та робочий день раніше/пізніше. Для цього слід орієнтуватися, в першу чергу, на рух Сонця, а не годинника.

"Знайти оптимальний ідеальний соціальний час для всієї України не вдасться. Ми не можемо зробити GMT+2,5, щоб помирити половинки. Для Києва й умовного центру країни просто зимовий час – ідеальна історія, але для інших регіонів слід мати індивідуальне регіональне рішення", – радить Ольга.