Близько третини усіх вироблених у світі продуктів ніколи не потраплять на стіл. Їх викинуть по дорозі до супермаркету, вони "загинуть" на полицях крамниць, або ж у холодильнику покупця.

Попри те, що екологи лякають нас надмірними викидами парникових газів, зайво витраченими мільйонами тон води чи мільйонами голодних жителів Африки, зазвичай мешканців це не надто турбує.

Але це до моменту, поки вони не починають рахувати гроші у власному гаманці. Порахуємо?

Людство викидає третину продуктів. Половина з цього обсягу, зазвичай, "губиться" у домівках. Цифри втрат, переведені у гроші, вражають. Лише в США це, за різними оцінками, не менше $160 млрд на рік. В Євросоюзі цифри співставні – близько 143 млрд євро.

Всього у світі на сміття переводять продуктів на $1 трлн приблизною вагою 1,3 трлн тонн.

Чому викидати зайву їжу – погано? Кажуть: "Це ж органіка, саме перегниє". Саме через це.

Foodwaste (тобто марнування їжі і зрештою її потрапляння у смітник) є джерелом майже 10% всіх викидів парникових газів на планеті.

При цьому на виробництво цієї їжі йде 250 млрд кубометрів води щороку. Це прямо впливає на глобальне потепління з усіма його наслідками.

Але більшість людей це хвилює мало. Згідно даних опитування, яке провели у  Великій Британії, лише третина людей розуміють прямий зв’язок між глобальною зміною клімату і ще придатною викинутою їжею чи потребою краще переробляти відходи.

Під час ковідного нокдауну "змарнованої" їжі було менше.

Дослідники пов’язують це більше з вимушеними обставинами, в які потрапили люди (недоступність транспорту, обмежені гроші, щоб купити більше їжі).

Щойно локдаун послаблюється і люди повертаються до "нормального" споживання – foodwaste знову зростає.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

В іншому дослідженні угорські вчені з’ясовували, чим керуються люди, які намагаються генерувати менше foodwaste.

Виявилось, серед лідерів є виховання ("У дитинстві навчили, що їжу можна викидати лише в крайньому випадку") і цінність їжі ("Я надто багато витрачаю на неї, щоб викидати", "Їжа має нематеріальну цінність"). "Порятунок планети" зібрав суттєво менше відгуків.

Схожі результати показало і міні-дослідження, яке ми провели онлайн в кількох десятках міст Європи і Азії, попросивши потенційних споживачів нашої продукції відповісти, наскільки важливою для них є концепція nowaste (купувати у рибалок рівно стільки риби, скільки збираєтесь з’їсти, уникати "зайвого" вилову, який в рибній промисловості становить до половини всього виробництва).

25-30% опитаних залежно від міста вказали, що саме екоаспект є для них важливим при виборі риби.

Для решти важливою є ціна, свіжість тощо.

В Україні на nowaste як на важливий чинник реагував один респондент з 200.

На жаль, в Україні питання про викидання "зайвої" їжі поки не потрапляє до переліку проблем, пов’язаних із довкіллям – в основному в опитуваннях люди говорять про сміття, забруднення повітря, вирубку лісів.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для українських родин

Попри формальну зацікавленість у екопроблемах (охорона довкілля зазвичай є важливим питанням для понад 90% опитаних), до активних дій схильні небагато. На перші рядки потрапляють сортування сміття, відмова від пластикових пакетів, зменшення споживання води чи електроенергії. На це ж спрямовані і більшість nowaste та zerowaste ініціатив.

Та чи настільки незначною є проблема викидання їжі? Скільки продуктів пускають намарно самі українці? Спробуймо порахувати.

За даними Держстату, в Україні – близько 15 млн сімей, що живуть під одним дахом. В середньому кожна віддає 47% витрат на продукти. Станом на кінець 2019 року, це близько 4500 грн.

Якщо припускати, що третина цих витрат іде в смітник, мова йде про щонайменше 18 тис грн з кожної сім’ї на рік – або про $10 млрд.

Звичайно, це розрахунок "на серветці", зокрема і через усереднений розмір домогосподарства та його витрат. Проте навіть зменшений вдвічі порядок цифр є надто суттєвим, аби його ігнорувати.

Які кроки можна зробити просто зараз кожному?

Заглядати до холодильника і шухляд перед походом в магазин, ходити в супермаркет чи онлайн-магазин зі списком, контролювати дати кінцевого споживання, купувати (оффлайн чи онлайн) рівно стільки, скільки збираєтесь з’їсти з родиною протягом тижня, не накопичувати швидкопсувні продукти "про запас".

Якщо усе ж купили, думайте, як використати продукт так, аби з’їсти повністю і не викинути, або як компостувати, аби не відправити в сміттєвий бак.

Або – передайте зайве волонтерам, які далі знайдуть шлях цим продуктам до тих, хто їх потребує.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net