Зміст:
  1. Хто та як потрапив у фільм про Гаррі Поттера?
  2. Різні фільми, різні режисери, різні атмосфери
  3. Стосунки на знімальному майданчику
  4. Історія, яка припали до душі
  5. Локації були справжніми
  6. Конфлікт з Джоан Роулінг
  7. Чи варто дивитися спецепізод?

Якщо ви чекаєте, що цей спецепізод розкаже, як знімали масштабні битви, чи як будували неймовірні локації Гоґвортсу, то – ні!

Якщо мрієте прогулятися кабінетами, де вчилися факультети, заглянути в усі кімнати, згадати усі місця, то також ні.

Це навряд чи можна назвати екскурсією улюбленими знімальними майданчиками, скоріше, це мандрівка спогадами героїв – як вони прийшли у світ Гаррі Поттера дітьми і як прощалися на останньому фільмі вже дорослими. 

Але в цьому є своя атмосфера, ностальгія, адже більшість їхніх однолітків так само виросла за 8 фільмів – від малечі, яка, затамувавши подих, читала нові книжки про хлопчика, який вижив, до тридцятирічних (і більше), які так і не отримали листа від Гоґвортсу.  

До речі, саме з останніх і розпочинається фільм. Сови Гоґвортсу знову вражають вмінням знаходити адресатів – у букіністичному магазині, кав'ярні в Челсі чи чорному таксі, яке стоїть у пробці.

Читайте також: Чорна Пантера, Бетмен та Аватар – 20 прем’єр 2022 року, які варто не пропустити

Хто та як потрапив у фільм про Гаррі Поттера?

Виявляється, що режисер Кріс Коламбус, який знімав перші фільми про Гаррі Поттера (про філософський камінь та таємну кімнату), чотири рази відмовляв своїй доньці прочитати для неї книги Джоан Роулінг. І нарешті погодився, коли вийшов "Гаррі Поттер та в'язень Азкабану". Режисер каже, що тоді побачив одразу, яким має бути фільм про чаклунський світ, і запропонував у такому форматі його Джоан Роулінг. Думки збіглися, почали працювати.

На перші кінопроби приходили тисячі дітей. Спочатку їх відбирали на кожну роль, а потім перевіряли вже трійцями – Гаррі, Рон і Герміона.

За словами Коламбуса, найважче було знайти хлопчика, який зіграє Гаррі. І коли він побачив  Денієля Редкліффа у фільмі про Копперфілда, то просив кастинг-директора запросити його на проби. Попри те, що батьки були проти участі Денієля у фільмі, їх вдалося вмовити.

Рейф Файнс, який грав основного Волан-де-Морта, каже, що коли його племінники дізналися, що він гратиме головного злодія, заявили, що він не має права відмовлятися від цієї ролі.

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Рейфа Файнса вмовили племінники. Фото: HBO Max

А ось Джейсон Айзекс не збирався бути Луціусом Мелфоєм, бо на той час грав вже капітана Крюка у фільмі про Пітера Пена, тому не хотів бути двічі злодієм, але його вмовили.

Різні фільми, різні режисери, різні атмосфери

Кріс Коламбус дозволяв дітям-акторам залишатися дітьми. Саме тому на знімальному майданчику після "Стоп! Знято" актори починали грати у "догонялки", "шльопки" долонями, просто сміятися та бавитися. З одного боку – це дозволяло залишати атмосферу їхнього віку у фільмах, з іншого, як згадують Редкліф та Вотсон, додавало купу проблем режисерам та всій команді по той бік камери.

Том Фелтон (Мелфой) згадує: "Ми були на знімальному майданчику з найкращими акторами Британії й зовсім не розуміли, хто ці люди. Я спочатку думав, що Річард Гарріс (Дамблдор) – якийсь екскурсовод".

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Фото: HBO Max

Читайте також: "Не дивіться вгору" з Ді Капріо, Лоренс і Меріл Стріп: комедія та сатира, яка здивує

З історії про в'язня Азкабану розпочиналося дорослішання героїв. Світ Поттера вже не був таким веселим та наївним, додавалися смерті близьких та знайомих. Змінився і режисер. Альфонсо Куарон змусив написати акторів твір про їхніх героїв – які вони. Редкліф написав пів аркуша, Вотсон, як справжня Герміона, творчо підійшла до цього завдання і віддала 12 аркушів, а Руперт…

"А він нічого не написав. І коли я запитав: "Чому?". Він відповів: "Я подумав, що Рон би нічого не зробив. І так воно і є. Руперт – це справжній Рон", – розповідав Альфонсо Куарон.

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Фото: HBO Max

Режисер "Гаррі Поттера і Келих вогню" Майк Ньювел намагався програти кожну сценку з акторами. Тому коли брати Фелпс не змогли реально відіграти бійку постарілих близнюків, то він вирішив показати, як це треба зробити. Але трохи загралися, і як результат, йому зламали два ребра.

Останні три фільми знімав Девід Єйтс, який вже мав перед очима дорослу команду акторів, а тому спілкувався з ними на рівних. Зі спогадів акторів, найважчим був останній день. Тоді вони знімали сцену, як Рон, Герміона та Гаррі стрибають у камін, щоб переміститися на битву. Але відчуття було, що це портал, який переміщує їх в інше життя, у те, де вже немає зйомок, Гоґвортсу, рідної форми та людей, з якими минуло усе дитинство. Це була фінальна крапка в історії про Гаррі Поттера.

Читайте також: Матриця: Воскресіння вийшла в прокат. 7 причин, чому "Матриця" вже не та. Рецензія

Стосунки на знімальному майданчику

Емма Вотсон зізналася, що була закохана у Тома Фелтона. Він про це знав, але завжди ставився до акторки як до молодшої сестри, яку захищав.

А от Деніел Редкліф писав листи Хелені Бонем Картер, яка грала Белатрису Лестрандж. Навіть шкодував, що не народився на десять років раніше, бо так би мав хоча б якийсь шанс бути разом з нею. Найцікавіше дивитися в цей момент на реакцію самого Редкліфа, коли той читав цього листа та засоромився мов маленький хлопчик.

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Фото: HBO Max

"Сімейні стосунки" були й в акторів, які грали Візлі. Кажуть, їм пощастило бути частиною родини світу Гоґвортс, але ще більше, що у них була ще одна своя родина і Барліг, де знімали всі їхні сімейні діалоги.

Цікаво, що Барліг – локація, яка постійно змінювалася, то за розмірами, то за кольорами, то за речами, які там стояли.

Але варто згадати й про стосунки між Редкліффом та Гері Олдменом, який грав Сіріуса Блека, вони дійсно були наче родичі. Про це неодноразово заявили і режисери, і самі актори.

А от Том Фелтон згадував, що його "батько" – Джейсон Айзекс – у житті та в ролі – різні люди. Щоправда, коли Айзекс був в ролі Луціуса, то Фелтон його дійсно боявся.

"Драко чіпав щось (у крамниці Олівандера. – Ред.), а я використав палицю (з головою змії. – Ред.) – бах! Але я не знав, наскільки там гострі зуби. Вони вп'ялися прямо в руки маленького Тома. І він глянув на мене очима, залитими сльозами. Я йому сказав: "Том, вибач, будь ласка. Я не знав, що зуби такі гострі, а тростина – важка". А він відповів: "Я розумію. Все в порядку. Проте сцена вдалася", – згадав Джейсон Айзекс.

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Фото: HBO Max

Читайте також: Номінанти на Оскар-2022: 007 – одразу в п'яти номінаціях, Дюна – в чотирьох

Історія, яка припали до душі

Перший виконавець ролі Дамблдора Річард Гарріс був впевнений, що аніматорна версія Фенікса Фоукса – справжній птах.

"Це такий великий червоний птах, якого не буває в природі. Річард прийшов на майданчик, подивився на фенікса і каже: "Ого, до чого дійшло дресування тварин у наш час". Ми так йому й не сказали. Він до кінця думав, що це справжній птах", – згадує Кріс Коламбус.

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Фото: HBO Max

Локації були справжніми

Актори розповідають: якби фільми про Гаррі Поттера знімали зараз, то більшість моментів просто прописувалася б за допомогою комп'ютерної графіки. Свого часу Гоґвортс "будували" майже з "нуля". Навіть свічки, які були в головній залі і наче висіли у повітрі, насправді були на тонких нитках. Були випадки, коли вони загоралися.

А квідич візуалізували за окремими нотатками Джоан Роулінг. Спеціально для режисерів вона написала ще одну книжку з усіма правилами спорту чарівників, щоб потім художник-постановник Стюарт Крейг створив справжню арену квідича.

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Фото: HBO Max

Читайте також: Хронологія Марвел: в якій послідовності дивитися всі фільми. Список і пояснення

Конфлікт з Джоан Роулінг

За кілька тижнів до виходу спецепізоду фанати Гаррі Поттера написали тисячі повідомлень на сторінках акторів, режисерів та самих фільмів у соцмережах з проханням обов'язково запросити у таке документальне відео авторку книг Джоан Роулінг.  

Джоан Роулінг потрапила у список "небажаних гостей" після того, як у 2018 році її розкритикували за лайк твіту, у якому трансжінки були описані як "чоловіки у сукнях", у 2019-му письменниця висловила невдоволення звільненням співробітниці лондонського Центру глобального розвитку, яка заявила про неможливість чоловіка стати жінкою. Але остаточною крапкою став її вираз "люди, які мають менструацію" – після цього її статус у західній спільноті впав.

Як повідомляли західні ЗМІ, Роулінг не збиралися запрошувати на зйомки спецепізоду, що викликало негативну реакцію серед фанатів, і навіть обіцянку не дивитися фільм взагалі.

Але попри те, що Роулінг не запросили, вона все ж з'явилася, щоправда, кадрами з відеоархівів з 2019 року.

Гаррі Поттер 20 років по тому: повернення до Гоґвортсу: витівка вдалася? Переказуємо фільм
Фото: HBO Max

Читайте також: Як добре ви знаєте "поттеріану"? Тест

Чи варто дивитися спецепізод?

Якщо ви – фанат "Гаррі Поттера", то навряд чи дізнаєтеся багато нового. У деяких сценах більше похвали один одного, ніж якоїсь конкретної інформації.

Але фільм атмосферний: знайомі актори з дитинства, Гоґвортс-експрес та пейзажі, мелодія, яку впізнаєте з перших нот, сам Гоґвортс, але окрема подяка за відеоспогад про всіх акторів, які вже померли.

Хороший фанатський фільм у новорічні свята.