Візуалізували мрію українців – смерть ворогам. Ірина Костюк про новий горор "Конотопська відьма"

Ірина Костюк — продюсерка компанії FILM.UA, найбільшої кіностудії в Україні й однієї з найбільших в Європі. В її творчому доробку низка теле- та кінохітів в плані касових зборів, як от, наприклад, серіал "Черговий лікар", "Скажене весілля" та "Мавка" (мультфільм став найкасовішим проєктом за всю історію незалежної України, зібравши в прокаті понад 156 млн).

Тепер Ірина та її команда вирішили підкорити нові горизонти й створили горор-проєкт "Конотопська відьма", який виходить в прокат цього тижня. Попри знайому для багатьох українців назву, нова стрічка не має нічого спільного з твором Григорія Квітки-Основ'яненка та театральною виставою Івана Уривського. Події фільму "Конотопська відьма" відбуваються у сьогоденні, під час повномасштабної війни Росії проти України. І розказують про давню відьму з Конотопу, яка, закохавшись у звичайного хлопця, зреклася своїх відьомських сил. Втім, коли російські солдати захоплюють місто і жорстоко вбивають її коханого, вона вирішує помститися, повертаючи свої сили. 

Виробники обіцяють багато кривавих сцен. А перед початком фільму глядачам навіть показують дисклеймер про те, що стрічка містить сцени страждань та мученицької смерті окупантів. Фільм жахів для української кіноіндустрії — доволі рідкісне явище. За всю історію незалежності України в прокат вийшло трохи більше десятка таких стрічок. Компанія FILM.UA також раніше не випускала горори. "Конотопська відьма" буде першою спробою. 

Вийшов нестандартний горор-фільм

— Для вас, Ірино, для Film.ua та і загалом для всіх, хто задіяний в проєкті, горор — це новий жанр, з яким ви раніше не працювали. Після завершення зйомок, постпродакшену й підготовки до прем’єри, які уроки ви винесли щодо роботи з цим жанром? Що було найскладніше в роботі з ним? 

— Мабуть, здивую, але головне, що ми винесли в роботі з цим новим жанром, що кіно вийшло не зовсім у цьому жанрі. Принаймні не в чистому і не в шаблонному його втіленні. Вийшов нестандартний горор-фільм внаслідок того, що тема для українського глядача апелює зовсім до інших відчуттів, ніж тих, до яких зазвичай апелює стандартний жанр горору. Тому ми з певного моменту у промокампанії перестали користуватися визначенням "горор" і спозиціонували його як такий собі підвид – "фільм-помста", наш унікальний неймінг нашого унікального жанру. Маємо суміш – там і військова драма, і трилер, і бойовик, і фентезі, і слешер. Хоч я завжди була прихильницею чіткого дотримання жанрів у контенті і їх відповідних законів, але ми зараз проходимо такий унікальний досвід – як в плані створення кіно, так і в плані глядацького сприйняття, що по-іншому цей фільм зробити не можна було. 

Щодо запитання, що було найскладнішим — не буду казати за всю групу, але беручись за цей фільм, здавалося б, буде важко працювати (вперше) з темою сучасної війни (нехай і умовно, адже це фентезі). Адже багато сцен мали зображувати найстрашніші звірства, скоєні окупантами, аби продемонструвати і нашій, і особливо зарубіжній аудиторії, якої лютої смерті й знищення вони заслуговують (на початку фільму є всі необхідні попередження про ці сцени, тож у глядача завжди є вільний вибір, дивитися чи ні). "Здавалося б", але не сталося.  Адже помста – вона священна, а наша лють – праведна. І, так само як і головній героїні, важко було хіба що не перейти межу, і залишатися на боці світла, на якому ми й воюємо. Фільм саме про це.

І продовжуючи тему про найскладніше, тут окремо треба згадати про акторів, що грали окупантів. Кастинг був дуже складним, адже дійсно багато акторів на таке не зважились зі зрозумілих причин. Але актори, що в результаті непростого кастингу зіграли рашистів, впоралися ідеально. І от уявіть, як їм було складно (вони ще й грали в реальних трофейних формах, що колись належали ще живим загарбникам), тож я захоплююсь їх сміливістю, професіоналізмом і талантом.

– Вже заявлено про виробництво ще двох фільмів з всесвіту. Другий буде про Мару та боротьбу із зомбі з бункера Каховського водосховища. А в третьому фільмі героїня боротиметься із фашизмом. Це доволі сміливе поєднання давніх легенд і сучасної історії. Як гадаєте, чи український глядач готовий до такого поєднання? Особливо мене цікавить історія про Каховське водосховище. Адже ця рана ще досить свіжа. 

Насамперед відреагую на останнє ствердження. Всі наші рани, спричинені цією війною, – свіжі. І довго ще не загояться, якщо взагалі загояться. Тож фільм "Конотопська відьма" створювався саме по свіжих ранах з усвідомленням, що вони будуть такими ж свіжими, коли фільм дійде до глядача. Бо це наші реалії. 

Мені завжди важко сказати, до чого готовий глядач, а до чого ні. Я ніколи не можу бути впевнена на всі 100%, і паніка в режимі "це не будуть дивитися" вмикається щоразу перед прокатом нового проєкту. Але я живу з тим глядачем в одній країні, проживаю той самий досвід, проживаю ті самі травми чи перемоги, ходжу по тій самій землі, перебуваю в тому самому просторі, мої сприйняття формуються тими самими подіями в тому самому інфопросторі, тому орієнтуюсь на оточення і на себе та свої відчуття.

Ну і знати зараз достеменно, чого потребує глядач і до чого готовий, а до чого ні, то лукавство. Адже часи (як і емоції населення) зараз – динамічні, турбулентні і тривожні, де сьогодні ти на троні, а завтра можеш бути на вилах. І навпаки. Тож кожен проєкт – то завжди лотерея, ризик і виклик. Але звісно в цій турбулентності ти маєш спиратися на знання законів ринку, хоч якось прогнозувати сприйняття аудиторії (хай і суб’єктивно), враховувати досвід, експертизу і знання. Тож подивимося, адже у глядацької прихильності є абсолютно об’єктивне мірило – кількість куплених квитків, кількість переглядів на платформах та телевізійні рейтинги. Все інше – суб’єктивізм і "вкусовщина".

І так – нам подобаються сміливі та неочікувані поєднання. До речі саме таке поєднання – легенди і міфічні персонажі на тлі поточних подій – викликало дуже живий інтерес у зарубіжного ринку. 

– Раніше ви казали, що стрічка, щоб окупитися на україномовному ринку, не може наразі коштувати понад $500 тис. Скажіть, будь ласка, чи вдалось вам вкластись в ці рамки з виробництвом "Конотопської відьми"? Чи довелось вийти за межі? Якщо вийшли, то як сильно? 

У нас немає опції "вийти за межі". На то він і продюсерський фільм, щоб чітко контролювати не тільки творчі питання і межі задуманого, але й дотримуватись затвердженої з усіма учасниками процесу бізнес-моделі. І як би мені не хотілось супермодних спецефектів на мільйон грошей та купу знімальних днів, щоб відточити до ідеалу кожну сцену, проєкт має бути економічно здоровим і повноцінним суб’єктом індустрії, а не втіленням моїх чи чиїхось творчих амбіцій та марнославства. Тому тут завжди має бути зважений компроміс між творчістю та економічними реаліями ринку. Якби ми вийшли за межі, то ті дірки довелося б закривати нам самим як компанії. Бо зобов’язання перед інвесторами та акціонерами – то святе.

На штучній крові та частинах окупантських тіл ми не економили

 – Враховуючи, відносно, невисокий бюджет фільму, чи вдалось вам реалізувати всі задуми щодо фільму, які у вас були перед початком виробництва? Особливо в плані гриму та спецефектів (найдорожчі статті витрат). Чи довелось від чогось відмовлятись? Якщо так, то на чому "економили"? 

Як ви правильно вказали, дійсно найдорожчими і "найвиднішими в кадрі" є саме грим і спецефекти. Щобільше, для нашого жанру то ще й візуально найзначиміші компоненти в силу власне специфіки сюжету. І так – довелося економити і знаходити той самий компроміс, про який я вище казала. Але фільм викликає дуже сильні емоції і тримає на краю крісла до самого кінця. Тож сподіваємось, що за такі емоції нам глядач пробачить не голлівудські спецефекти. Адже головне – то суть, сюжет і смисли. А за це ми спокійні.  

Дорогих спецефектів ми і не обіцяли, але обіцяли візуалізувати мрію  українців – смерть ворогам, а цього там достатньо. І на штучній крові та частинах окупантських тіл ми не економили.

– Фільм "Конотопська відьма" фінансувався за новою моделлю: FILM.UA Group вклали власні кошти (половину бюджету) + ви залучили п'ятьох приватних інвесторів до фінансування. Чи можете сказати, який був розподіл фінансування між інвесторами? Це були рівні долі? 

В принципі у нас була можливість залучити кошти і на всі 100% виробничого бюджету, але ми свідомо поставили обмеження тільки в половину, щоб володіти щонайменше 51% часткою в правах, бо це ж наш бізнес і наш основний актив – наша бібліотека. Тож половину фільму фінансували ми, а іншу половину – інвестори в рівних частках.

– Зрозуміло, що повністю оцінити успіх такої моделі фінансування можна буде тільки після результатів касових зборів. Але на цьому етапі, чи задоволені ви співпрацею з інвесторами? Чи був з їхнього боку якийсь виробничий і творчий контроль?

Виходячи із вищезгаданої формули, всі наші інвестори – міноритарні. Також інвестор – то апріорі бізнес-функція, точно не творча. Перед тим, як заходити у проєкт, усі партнери були ознайомлені з матеріалами, зі сценарієм і іншими презентаційними матеріалами. А також з умовами, що можливості впливати на творчий процес бути не може. Тож на тому етапі завданням інвесторів було довіритись продакшн-компанії та продюсерам, що ті зроблять саме те, як в матеріалах і написано, а також буде виконана вся економіка проєкту. А нашим завданням було взяти на себе ці зобов’язання і відповідальність та все виконати. 

Інвестори у нас є і профільні, і непрофільні, але для всіх умови єдині – ми тримаємо в курсі всіх процесів, але продюсування фільму тільки за нами. 

А інвестувати в кіно заради втілення особистих творчих амбіцій – то трохи інша модель.

— Маркетингова кампанія "Конотопської відьми" йде шляхом "Мавки". Ми бачимо так само багато колаборацій з різними брендами. Наскільки допоміг досвід "Мавки" в цій маркетинговій кампанії? Чи бренди вже більш відкрито ставились до співпраці, чи доводилось знову з кожним окремо домовлятись?

Ну, то все ж дуже різні досвіди, але, звісно, інструменти схожі, адже команди обох фільмів практично ті самі в плані праці з брендами. 

"Мавка. Лісова пісня" – то сімейна аудиторія, а "Відьма" – то фільм жахів, і ми усвідомлювали, що спонсори і ліцензіати у фільму жахів то дуууже не проста історія і "задачка з зірочкою", і кожне партнерство – то буде кейс, маленька перемога і крок вперед. Але в нашому фільмі-помсті настільки унікальна тема і настільки унікальне сприйняття аудиторії, що все сталося ну дуже органічно і, як завжди безпрецедентно, з унікальними індустріальними кейсами, продиктованими нашими реаліями: 

• національний мілітарі-бренд "М-ТАС" і фільм помста – ідеальний метч;
• тристороння колаборація з ювелірним брендом "Золота країна", обличчям якого є Злата Огнєвіч, яка і заспівала саундтрек до фільму і знялась в кліпі, в колекції брендованих прикрас, що повторюють руни і символи нашої відьми; 
• бунтарський бренд одягу "Авіація Галичини" – органічно і ніби так і мало бути;
• а також тату (Arly Sign), книга (видавництво КСД) та настільні ігри ("Розум").

Індустрія має формувати візуальний образ наших героїчних мужніх воїнів

– Новим елементом маркетингової співпраці стали колаборації з мілтех-сектором, як от М-ТАС. Як ця компанія поставилась до пропозиції такої співпраці? Чи продовжуватимете такі партнерства? 

О, ми так неймовірно тішимось цією унікальною співпрацею! Ми дуже цього прагнули, і наша ліцензійна агенція Nerd зробила все можливе, щоб достукатись до бренду. І щойно достукались – довго переконувати не довелось, бо цінність тієї колаборації є очевидною, вона продиктована часом і спільними прагненням помсти й активної войовничої позиції в захисті свого, якщо можна так сказати.

Мені здається, все відразу було ясно з першої зустрічі керівництва М-ТАС та FILM.UA у нас на студії. І коли Олександр Карасьов (співвласник бренду) тиснув мені руку під час знайомства, то відразу прокоментував  мої прикраси у вигляді зброї. зрозуміло, що бренд військових аксесуарів і спорядження та фільм-помста окупантам – з одного тіста. І, до речі, перша партія патчів з брендованої колекції вже розлетілась у перший же тиждень.

У нас у "Відьмі" є епічна сцена за участі українських військових (в ній взяли участь актори, що є діючими військовими та ветеранами). І  вона свідомо гіперболізовано пафосна, бо це – кіно, а наші військові – герої. І яка, якщо не наша, індустрія має формувати візуальний образ наших героїчних мужніх воїнів. Вони в реальності проходять той досвід, який раніше завжди у глядача асоціювався з пафосним образом американських солдатів у крутому спорядженні з голлівудського кіно. Ми виправляємо цю несправедливість і хочемо, щоб при згадці "героїчний воїн" поставав візуальний образ саме наших українських суперхлопців. І дівчат, якщо забігати наперед у плани "Каховського об'єкта".  І в моїй особистій уяві ці хлопці і дівчата часто вдягнені у гарний М-ТАС. Тож сподіваємося, що в "Каховському об’єкті" то буде найнативніший і найорганічніший продакт-плейсмент українського кіно.

– Чи варто очікувати щодо всесвіту, крім повнометражних фільмів, інші формати? Наприклад, серіал або мультик жахів? 

Фільм ще не вийшов, а у всесвіту "Відьми" вже дійсно покладений міцний фундамент і закладені  перспективи. Вже побачили колекції одягу, прикрас, тимчасових тату, книга та гра на підході. По "Каховському об’єкту" також вже ведемо перемовини щодо гри, бо там в принципі всі правила світу і сюжет дуже нагадують комп’ютерну гру, і то дуже легко та органічно можна буде втілити. А щодо інших форм аудіовізуального контенту, то все покажуть результати "Відьми" в розрізі інтересу аудиторії та, відповідно, комерційного потенціалу. Якщо "зайде", а ще краще, щоб "залетіло", – то, звісно, будемо реалізовувати потенціал на повну.

– Спочатку ви казали, що прем’єра "Конотопської відьми" запланована на осінь 2024 року. І це виглядало логічно, враховуючи, що можна презентувати фільм під Гелловін, як часто це роблять голлівудські кіновиробники зі своїми фільмами жахів. Чому дату прем’єри вирішили все ж перенести на кінець серпня, до Дня Незалежності? 

По суті, фільм і виходить восени – за тиждень до осені. Вибір дати – то завжди дуже складний процес, який має враховувати купу чинників.  Тож з огляду на готовність фільму, на конкуренцію, на емоційно-календарні складові (День Незалежності), на продані диджитал-вікна та інші фактори життєвого циклу комерційного фільму – було обрано саме 22-ге серпня – останній тиждень літа, із заходом у повноцінну осінь.

І прем’єра "Відьми" на Гелловін також буде. Але поки що не можемо сказати, яка саме.