Східний фронт та Залізні метелики: 6 українських фільмів, які покажуть на Берлінале
Цього року кіноподію вирішили присвятити війні в Україні та протестам в Ірані. Фестиваль триватиме з 16 до 26 лютого. Оголошення переможців відбудеться 25 лютого.
На церемонії відкриття у відеоформаті виступить президент України Володимир Зеленський. Подивитися церемонію, яка відбудеться о 18:30 за київським часом, можна на офіційному каналі Берлінале на YouTube.
Цьогоріч на кінофестивалі будуть представлені шість українських стрічок у різних програмах – Berlinale Shorts, Berlinale Generation, Encounters, Generation Kplus та Panorama.
It's a date | Це побачення
Режисер: Надія Парфан.
Київ у 2022 році. На світанку містом мчить на шаленій швидкості автомобіль. Цей фільм, знятий під суб’єктивним кутом камери в одному немонтованому кадрі, передає емоції надзвичайного стану, спричиненого війною.
Waking Up in Silence | Прокидаючись у тиші
Режисер: Міла Жлуктенко, Даніель Асаді Фаезі.
Теплі сонячні промені падають на міцні будівлі: у казармах колишньої німецької військової бази тепер живуть діти, змушені втікати з України. Вони катаються на велосипедах, плетуть вінки на галявині, повній польових квітів, оглядають порожні кімнати та коридори. У своїх іграх вони відкривають військові символи з минулого та пов’язують їх із власним досвідом і надіями. На тротуарі вони строчать нескінченним циклом: "Путін, перестань вбивати людей".
My ne zgasnemo | Ми не згаснемо
Режисер: Аліса Коваленко.
Андрій, Ілля, Лера, Ліза та Руслан, що виросли серед руїн, мінних полів, бомбосховищ і вугільних шахт Донбасу, живуть у світі, де з 2014 року обстріли та стрілянина такі ж звичайні, як і постійне бажання кращого життя. Експедиція в Гімалаї дає п’ятьом українським підліткам шанс здійснити цю мрію на коротку мить, перш ніж повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року закінчиться знищенням останніх залишків надії. Своїм чуйним, ненав’язливо проникливим поглядом фільм малює зворушливий портрет покоління молодих людей, оточених темрявою, які, тим не менш – чи, можливо, тим більше – здатні розпізнати та оцінити тендітну красу життя.
Eastern front | Східний фронт
Режисер: Віталій Манський, Євген Тітаренко.
Київ, 24 серпня 2022 року, День Незалежності України. Згорілий танк на безлюдній вулиці. Голос за кадром розповідає: "Це центральна вулиця столиці України. Це російська військова техніка. Це ще не перемога". Минуло пів року, як весь світ дізнався про напад Росії. Фактично це почалося у 2014 році, але багато хто тоді не сприймав це як таке. Це також пояснюється голосом у коментарі, який належить Віталію Манському. Інший режисер, Євген Тітаренко, фіксує інсайдерські кадри, які показують, що саме означає війна. У добровольчому медичному батальйоні "Госпітальєри" він із 2014 року, зараз на повній службі. Він і його бригада з восьми осіб стикаються з коровами, які тонуть у багнюці, здичавілими собаками та людьми, які перебувають у безпосередній близькості від смерті. Перехід від сцен на передовій на сході до домашньої відпустки з сім’єю на заході, де ставлять запитання та ведуть розмови, робить сцени чергування майже схожими на спогади. Інколи тривожно грубий і прямий, але завжди повчальний, цей фільм крупним планом показує, як нація бореться за своє виживання.
Do you love me? | Ти мене любиш?
Режисер: Тоня Ноябрьова.
Напівавтобіографічна історія дорослішання Тоні Ноябрьової, яка приділяє велику увагу деталям і наповнена світом предметів, зображує прихід упевненості у собі як прощання з ілюзіями дитинства. Переплітаючи кілька епізодів, її фільм розповідає про повільну, але радикальну трансформацію, що відбувається.
Iron Butterflies | Залізні метелики
Режисер: Роман Любий.
17 липня 2014 року пасажирський літак, який прямував з Амстердама в Куала-Лумпур, розбився над східною Україною. Усі 298 осіб, які перебували на борту малайзійського Боїнга рейсу MH17, загинули. Це була військова операція? Якщо так, то чия? І взагалі, які сторони воювали у самопроголошеній "Донецькій народній республіці" і яке відношення до цього мають голландські та малайзійські жертви? Як ми тепер знаємо, довга невизначеність щодо того, що літак був збитий російською ракетою БУК, була результатом прорахованої та далекосяжної російської кампанії з дезінформації.
Крок за кроком, колаж Романа Любого з архівних матеріалів, новин і кліпів із соціальних мереж, а також театралізованих і анімаційних елементів розкриває стратегії цієї гібридної війни та викриває механізми, що були використані для створення густої димової завіси навколо справжньої політичної та військової ситуації. Болісний урок одкровення, який також допомагає нам краще зрозуміти сьогодення.