Небезпечна, але популярна: що таке турецька гра джиріт?
Туреччина як і будь-яка європейська країна має безліч національних та регіональних футбольних клубів: Бешикташ, Фенербахче, Галатасарай, Малатія Спор тощо.
Проте футбол важко назвати національним спортом країни. Адже у часи, коли Туреччина мала назву Анатолія, до країни привезли гру кочівників, яка стала згодом національною. Її назва джиріт або чавган.
У грі беруть участь дві команди. Кількість гравців може бути 6, 8 або 12. Кожен з них грає верхи на коні. У руках гравці тримають списи.
Задача учасника вдарити списом свого суперника та отримати один бал. Якщо гравець влучить в коня суперника, то з рахунку команди гравця знімається один бал.
Гра розділена на два періоди, кожен з яких триває 40 хвилин. Загальна тривалість гри – 80 хвилин плюс перерва 10 хвилин. Кінець гри оголошує колегія із гравців старшого покоління джиріт.
Проте, щоб дізнатися більше про історію, непередбачувані ситуації під час гри та спортивне спорядження ми зібрали топ-10 цікавих фактів про національну гру Туреччини – джиріт.
Гра виникла під час тренувань метання списів верхи на коні.
У XVI столітті гру визнали військовою, адже за правилами учасники мають вправно володіти зброєю. Проте вже у ХІХ столітті джіріт була найпопулярнішим видом спорту в країні. Зараз ця гра найбільше розповсюджена в провінціях Східної Туреччини та у Причорноморському регіоні.
У джиріт грають здебільш молоді люди, які проживають у сільській місцевості.
Гра вважається небезпечною, оскільки учасники можуть отримати травму від удару спису чи навіть померти. Згідно з правилами гри учасники, які померли на "полі бою" вважаються героями, а родичі загиблого не мають жодних претензії до учасників команди суперників.
Для того, щоб уникнути смертельних випадків виробники спортивного спорядження вирішили виготовляти списи не з дуба, а тополі. Кінці списів стали заокругленими, що пом’якшує удар.
Якщо серед учасників гри зустрічаються люди, які ворогують, їх ставлять до однієї команди, щоб уникнути небажаних наслідків.
Гравці джиріту мають спеціальну уніформу: сорочку зі стоячим комірцем на ґудзиках, жилет з кишенями, вузькі штани-галіфе та чоботи. Коні також мають захисну уніформу (шкіряний шолом) та обладнання вершника (сідло та вуздечки).
Для того, щоб спис не потрапив в гравця спортсмени виконують різні трюки верхи, ухиляючись від зброї
У місті Карс, що знаходиться на Сході Туреччини, джиріт – одна з головних туристичних атракцій регіону. У неї грають навіть взимку, коли випадає сніг.
Джиріт є популярною грою в країнах Сходу: Ірані, Афганістані та Туркменістані.
