Стати важливим маячком на гастрокарті світу. Така має бути мета у України. І це реально

До України завітав кулінарний експерт та засновник Міжнародної гастрономічної конференції Gastromasa Гьокмен Сьозен. Приїхав він на запрошення українських шеф-кухарів Євгена Клопотенка та Ігоря Мезенцева. Гастромандрівка та знайомство з ресторанною культурою Києва тривала чотири дні. Ось його враження.

Борщ – український

Я багато подорожую світом, але в Україні вперше. Хотів пізнати вашу країну без стереотипів, тому спеціально не шукав ніякої інформації.

До цього нічого не знав про українську кухню. Протягом чотирьох днів в Україні, відав різні ресторани. Але було дивно, що саме сучасної української кухні – мало. Здебільшого готують західну або східну кухню, але ці страви можна скуштувати будь де в світі, а в Україні хочеться скуштувати саме національні страви.

Коли відвідував Росію та Угорщину, куштував борщ, але тоді не знав, що це українська страва. Тепер знаю. 

Про українські продукти 

Мені провели екскурсію місцевими базарами, ваша продукція дуже якісна.

У Туреччині є продукти, про які точно відомо, що вони турецькі. Наприклад, фісташки. Наш уряд зробив все для того, щоб фісташки асоціювалися з Туреччиною. 

В Україні також є такі продукти – буряк, соняшникова олія. Залишилось гарно їх представити світу. Але для цього необхідні злагоджені дії держави, виробників та шефів. 

Рівень шеф-кухарів у ресторанах

Я побачив, що шефи не відповідають закладам, в яких працюють. Багато шефів заслуговують на власний концептуальний ресторан рівня fine dining (вишуканої кухні – Ред.). 

Тобто рівень шефа вищий, ніж рівень ресторану, в якому він працює. 

Але розумію, що ресторан орієнтується на запит споживача, тож це нормальна ситуація. На все потрібен час. 

Як розвивати українські ресторани 

Щоб ресторани розвивалися, в Україні має бути більше професійних шкіл. На етапі становлення тут мають працювати іноземні шефи. Наприклад, у ресторанах при готелях. 

Вам не треба боятися глобалізації. В України великий потенціал. Ви маєте створити свою історію. Знань і техніки вистачає, просто їх треба довести до міжнародного рівня, вдосконалити. 

Звісно, щоб це сталося, необхідно, щоб українці почали частіше їсти не вдома. 

Популяризація української кухні – як мета майбутніх років

Щоб більше людей у світі дізналося про українську культуру та їжу, необхідно запрошувати до країни більше іноземних шефів, компаній, виробників та проводити різні міжнародні гастрономічні заходи.

Наприклад, ми в Туреччині проводимо гастрономічні конференції, на які запрошуємо світових зірок. Це не лише шефи, але й підприємці та інвестори, щоб вони побачили наші продукти, їжу, так ми представляємо країну на міжнародному рівні.

За ці дні у Києві я побачив, що у вас є хороші продукти, цікаві страви, креативні шефи. Продукт у вас є, над технікою працюють. 

Але щоб гастрономічний туризм у країні розвивався, недостатньо лише ресторанів рівня fine dining. Обов'язково потрібна історія, природа, економіка, розвинена індустрія.

Коли буде працювати багато фабрик, іноземці приїжджатимуть у справах, вони будуть ходити у ресторани, які завдяки цьому розвиватимуться. Це має відбуватися не лише в Києві, а й по всій Україні – в Одесі, Львові, Харкові, Дніпрі.

Також українським ресторанам потрібні історії. Коли я їду до Бразилії чи Перу, там у ресторану є історії, які знають у світі і через які хочуть їх відвідати.

В Україні є шефи, які можуть створити ці історії, саме таких шефів має підтримувати держава та інвестори. 

Якщо розвиток і далі буде йти такими темпами, то вже через 10 років Україна стане важливою точкою на гастрокарті світу, і мова не лише про Київ, а й Одесу, Харків, Львів, Дніпро – про всю Україну.