Лекції під час блекауту та іспит в укритті — викладач Богдан Рубльов про складнощі навчання у війну

"Коли почалася війна, я найбільше хотів, щоб молодь була в безпеці", — каже Богдан Рубльов, професор кафедри обчислювальної математики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, одного з найбільших вишів у країні.

Богдан Рубльов – легенда серед викладачів математики України. Доктор фізико-математичних наук, він не лише майже 40 років – все своє професійне життя – присвятив навчанню студентів у власній Alma mater, але і готує школярів до математичних олімпіад. У 2018 році саме його команда стала четвертою на Міжнародній математичній олімпіаді, виборовши чотири золоті і дві срібні медалі. За досягнення в сфері освіти держава нагородила Богдана Рубльова орденом "За заслуги перед Україною" ІІІ ступеня та званням "Заслужений працівник освіти України".

За понад два з половиною роки від початку повномасштабного вторгнення Росії понад 655 000 українських освітян мали змогу продовжувати навчати молодь і вести її до перемог, як Богдан Рубльов, завдяки підтримці уряду Сполучених Штатів Америки. З квітня 2022 року уряд України отримав через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) $26,8 млрд прямої бюджетної підтримки для компенсації критичних соціальних видатків, зокрема і зарплат для працівників шкіл і вишів.

Порятунок, лікування, освіта: уряд США допомагає українцям отримувати життєво важливі державні послуги під час війни

З весни 2022 року уряд США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) підтримує спроможність уряду України фінансувати критичні соціальні видатки попри повномасштабну військову агресію Росії.

За цей час Сполучені Штати стали найбільшим серед індивідуальних країн-донорів економічної допомоги для України, надавши вже $26,8 млрд прямої бюджетної підтримки.

Передані через механізми Світового банку американські кошти спрямовуються напряму в державний бюджет, компенсуючи видатки уряду на виплату заробітних плат для приблизно 1,4 млн працівників, безперебійна робота яких є надважливою для виживання українців сьогодні й майбутнього відновлення країни — медиків, рятувальників, освітян і держслужбовців.

Крім того, завдяки бюджетному фінансуванню від США український уряд продовжує підтримувати найвразливіші частини українського населення, зокрема через соціальну допомогу внутрішньо переміщеним особам, малозабезпеченим сім'ям та іншим.

Лекція під канонаду вибухів

Від початку повномасштабного вторгнення професор Рубльов із родиною залишався в Києві – навіть після того, як із вікна квартири на власні очі бачив обстріл однієї зі столичних ТЕС. Його стійкість і відданість викладацькій справі були очевидні з перших годин вторгнення.

24 лютого 2022 року він саме мав проводити онлайн лекцію з математичного аналізу для більш ніж 40 студентів. Попри вибухи і жахи першого дня великої війни, лекція відбулася.

"Ми вже чули канонаду вибухів у Києві, обговорювали те, що відбувається, ділилися думками та почуттями", — згадує викладач.

Ця лекція стала не лише першою для нього в умовах нової реальності, а й останньою на наступні тижні: невдовзі навчання в університеті призупинилось.

Хоча освітній процес в університеті був на паузі менш ніж шість тижнів і відновився на початку квітня 2022 року, освітянин занепокоєний, як війна вплине на якість освіти. Українські школи та університети змогли відновити навчання, не ризикуючи безпекою студентів, завдяки використанню практик дистанційного навчання з часів пандемії COVID-19.

З одного боку, очне навчання неможливе, оскільки жодне бомбосховище не вміщує тисячі студентів університету. З іншого боку, за словами Рубльова, дистанційне навчання погіршує здатність студентів сприймати навчальний матеріал і, відповідно, їх академічну успішність, у чому була змога переконатись ще під час пандемії COVID-19.

Тому професор Рубльов прагне якомога більше спілкуватися зі своїми студентами "в офлайні". Найбезпечніший варіант зараз – збирати лише невеликі групи, наприклад, на модульні іспити та консультації віч-на-віч, під час яких можна за потреби сховатися в бомбосховищі та продовжити заняття. Викладач згадує, як у листопаді 2022 року проводив модуль у бомбосховищі під час масованого обстрілу — взагалі без електрики, використовуючи ліхтарики, як єдине джерело світла.

Проблеми з електрикою додатково ускладнюють навчальний процес та ще більше знижують ефективність дистанційного навчання. Під час осінніх і зимових відключень 2022-2023 років Рубльов переміщався трьома локаціями, щоб не пропускати лекції. "Я знаходив за графіком відключень електроенергії, де в мене більше шансів прочитати ту чи іншу лекцію, та їхав або за місто, або додому, або до університету", — розповідає він.

Математика як спорт

Богдан Рубльов також добре відомий і поза студентськими аудиторіями, оскільки багато років присвятив підготовці школярів до математичних олімпіад. Ще малим він захоплювався наукою та неодноразово сам брав участь в олімпіадах із математики. Ностальгія за атмосферою змагань надихнула його повернутися до цієї справи — але вже в ролі педагога. З 2004 року паралельно з роботою в університеті Рубльов готував до змагань талановитих школярів, допоки у 2007-му не став головою журі Всеукраїнської олімпіади з математики і відтак покинув тренування учасників.

"Для мене математична олімпіада — це своєрідна спортивна математика. Вона представляє реальні виклики і найцікавіші задачі, виявляє найсильніших дітей, справжні діаманти серед юних математиків, для яких шкільна програма надто легка", — пояснює викладач.

Тренування у професора пройшли майже 30 дітей. Двоє привезли додому головну нагороду з міжнародних математичних олімпіад.

Відтоді і до сьогодні, навіть в умовах війни, професор організовує математичні змагання для дітей. Наприклад, у 2023 році вперше з часів пандемії провели Всеукраїнську математичну олімпіаду для 8-11 класів. "Діти справді були у захваті і від організації, і від спілкування з однодумцями, і того відношення, яке відчули. Я впевнений, що 99% тих, хто був на цій олімпіаді будуть прагнути поїхати на наступну", – каже Рубльов.

Через математичні олімпіади викладач також познайомився з Юлією Здановською, 21-річною вчителькою, багаторазовою переможницею міжнародних олімпіад із математики та інформатики та випускницею КНУ ім. Т. Шевченка. За словами професора, який нагороджував її на олімпіадах як голова журі, вона могла мати велике майбутнє в науці. Але 3 березня 2022 року 21-річна Юлія загинула під час влучання російської ракети в будівлю Харківської ОДА.

"Це був просто шок для всієї математичної спільноти, всіх, хто її знав", – згадує викладач.

Того ж року в Києві на честь Юлії Здановської назвали вулицю — перейменували колишню Ломоносова. В пам'ять про дівчину факультет математики Массачусетського технологічного інституту оголосив про організацію безплатного освітнього проєкту для талановитих старшокласників з України.

Богдан Рубльов не дозволяє війні відібрати надію на майбутнє та вірить в українську молодь. Попри обстріли і блекаути, він зумів допомогти своїм студентам університету успішно закінчити навчання. Водночас не припиняв працювати зі школярами. Коли збирати дітей у другій половині 2022 року стало безпечніше, він допоміг організувати 12 математичних конкурсів, тренінгів та інших заходів, у кожному з яких брали участь від 60 до 400 дітей.

У 2023/2024 навчальному році справи пішли ще краще, і кількість заходів досягла довоєнного рівня — 26. "Найбільше я пишаюся дітьми, вчителями та батьками, які залишилися в Україні і продовжували брати участь у математичних олімпіадах, незважаючи на війну. Дітей, які відвідували заходи, стало вдвічі менше, але вони все одно були раді зустрічі та цьому досвіду", — розповідає Богдан Рубльов.

Як педагогу йому прикро, що багато талановитих юнаків та дівчат були змушені покинути країну та, можливо, вже ніколи не повернуться:

"Вони на Заході на вагу золота — приходять в школу, швидко опановують мову, стають кращими учнями. Тому зрозуміло, що їх хочуть адаптувати в Польщі, Німеччині, Англії тощо — розумні математики потрібні всім".

Та все ж професор не втрачає віри і будує плани на повоєнний час, помічаючи більше можливостей для розвитку освіти завдяки більшому зближенню із Заходом. Також хоче допомогти більшій кількості дітей зрозуміти красу математики.

"У 2024 році Україна мала прийняти міжнародну олімпіаду з математики. Але через війну її у нас забрали. Я вірю, що після перемоги ми зможемо проводити такі заходи у нас", — підсумовує освітянин.

А також сподівається на більшу підтримку викладачів, зокрема молодих вчителів, які не просто викладають предмет, а дійсно знаходять таланти, плекають та підтримують їх.

Фото: LIGA.net та з архіву Богдана Рубльова