RU

Інтерв'ю | "Росія робить усе, щоб діти не повернулися до України": інтервʼю з Аксаною Філіпішиною

8 хвилин
Про викрадених Росією дітей та геноцид українців: інтервʼю з Аксаною Філіпішиною - Фото
Фото: EPA
01.04.2023, 09:00

На думку Філіпішиної, викрадення дітей є частиною плану Росії щодо геноциду українського народу

Йельська школа громадського здоров'я оприлюднила дослідження, згідно з яким Росія утримує щонайменше 6 000 українських дітей з метою "політичного перевиховання". Дослідники виявили у Росії й тимчасово окупованому Криму 43 табори, у яких утримуються українські діти.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі нещодавно видав ордер не тільки на арешт Путіна, якого підозрюють у скоєнні воєнних злочинів в Україні. Другий ордер виписано на ім’я так званої дитячої омбудсменки (уповноваженої президента  з прав дитини) Росії Марії Львової-Бєлової. Їх обвинувачують у "незаконній депортації населення (дітей) і незаконному переміщенні населення (дітей) з окупованих територій України на територію Росії з 24 лютого 2022 року".

Наскільки значною є проблема викрадення українських дітей і чи допоможуть розв’язати її кримінальні плями на репутації головних організаторів викрадень, LIGA.Life запитала Аксану Філіпішину, експредставницю уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а нині – заступницю керівника аналітичного департаменту Української Гельсінської спілки з прав людини.

Аксана Філіпішина

Наскільки значною є кількість викрадених росіянами українських дітей? Чи згідні ви з офіційною статистикою? 

- Україна – велика країна, і у ній доволі багато дитячого населення. На 24 лютого минулого року чисельність дитячого населення становила майже 7,5 млн осіб. На окупованих нині територіях Херсонської, Запорізької, Харківської, Донецької та Луганської областей загалом мешкали близько 1,5 млн дітей.

З перших днів повномасштабного вторгнення росіяни робили все можливе, щоб ці діти не виїхали на території, які контролює уряд України: не давали гуманітарних коридорів, обстрілювали евакуаційні колони, арештовували батьків, погрожували. У результаті цього вони змогли захопити сотні тисяч українських хлопців і дівчат. Але оскільки точних цифр ніхто з російських офіційних осіб не повідомляє, ми можемо лишень робити припущення.

Наприклад, російське інформагентство ТАСС заявило про 738 000 "врятованих" українських дітей. Але тут, вочевидь, йдеться загалом про всіх дітей, які перетнули російсько-український кордон. Частина з них виїхала згодом з Росії. Та яка саме частина, сказати важко. 

Про які категорії дітей йдеться?

Насамперед це ті діти, чиї батьки загинули. Переважно тут ми маємо на увазі Маріуполь та інші подібні до нього зруйновані населені пункти. Друга категорія – це діти із соціальних закладів (інтернатів, притулків, будинків дитини тощо). Третя категорія – діти, чиї батьки намагалися використати територію Росії для повернення в Україну або для виїзду за кордон. Однак їхні батьки не пройшли фільтрацію і були ув’язнені, а діти переміщені до Росії.

Сюди ж можна зарахувати і дітей, чиї батьки є військовими і саме тому були захоплені у полон (наприклад, на маріупольських заводах "Азовсталь" та ім. Ілліча). Ще одна категорія – діти, яких їхні батьки з окупованих росіянами територій погодилися віддати на так зване "оздоровлення" до країни-агресорки.

Які цифри озвучують українські офіційні особи. Скільки дітей вкрадено? 

- На державному інформаційному порталі "Діти війни", створеному Національним інформаційним бюро за допомогою Генпрокуратури та Національної поліції України, повідомляється про 16 222 депортовані дитини.

Це ті діти, повернення яких добиваються близькі та родичі, тобто, яких розшукують і про яких ймовірно відомо, що вони десь на території РФ, оскільки зникли за певних обставин. У системі є імена цих дітей, прізвища, дати народження тощо. Але очевидно, що це лише крапля у морі.

Фото: ЕРА

Для розуміння масштабів катастрофи додам ще кілька цифр. Наприклад, лише на території Донецької області на 24 лютого 2022 року чисельність дитячого населення становила 289 000 осіб.

Утім, після захоплення частини території області представники Нацполу заявили про 168 000 дітей, які залишилися на підконтрольній Україні частині регіону. Тобто ми можемо сказати, що понад 120 000 дітей опинилися в окупації.

І це тільки у Донецькій області. Нагадаю також, що у 2014 році дитяче населення Донеччини налічувало понад 600 000 осіб. Усі вони є українцями, проте росіяни із представниками самопроголошених республік активно вивозили їх до Росії. Тобто все почалося ще з 2014 року.

Чому викрадення дітей вважають частиною геноциду українського народу?

- Очевидно, що Путін має ідею-фікс – знищити українську націю. Найпростіше зробити це двома шляхами: вбивати українців або перетворювати їх на росіян.

Викрадення дітей робиться саме з метою такого перетворення. Примусово одна етнічна група дітей (українська) передається до іншої етнічної групи дітей (російської). Що це як не винищення нації? Причому робиться це цілком свідомо.

Зрозуміло, що маленьких дітей дуже просто перевозити куди завгодно і дурити їм голову, а як все відбувається з підлітками? 

– Я знаю кілька історій дітей-підлітків, які намагалися повернутися до України. Щоб таких повернень було якнайменше, підлітків зазвичай засилають якнайдалі: до Ямало-Ненецького Автономного округу, до Сахаліну... Іще їх відправляють до Чечні – на "перевиховання". Кадиров у листопаді минулого року відверто заявив про це.

А Марія Львова-Белова проговорилася, що діти з України приїздили до Росії "агресивними", малювали українські прапори та співали український гімн. Тобто вона фактично зізналася, що наші діти ідентифікували себе як українці, що вони не були у захваті від того, що росіяни з ними роблять; вони не зустрічають російських загарбників з кульками і прапорами. Українські діти люблять свою батьківщину і якщо їм запропонувати, вони обов’язково повернуться.

Портал "Діти війни", про який ви говорили, повідомляє про 308 повернутих дітей. Чому їх так мало? 

- Бо Росія робить усе можливе для того, щоб жодна дитина не могла повернутися до України, як би сильно вона чи її родичі цього не хотіли. Наприклад, вона розпорошує українських дітей по 57 регіонах, від Калінінграда до Камчатки, щоб їх було важче знайти. І водночас приховує будь-які дані про них.

Судові процеси щодо всиновлення у Росії завжди є закритими. Причому за російським законодавством, всиновлювачі можуть змінити дитині ім'я, прізвище, дату та місто народження. Тобто ідентифікувати потім цю дитину як українську дуже складно. Врешті-решт росіяни максимально ускладнюють процес розв'язання цього питання на офіційному рівні.

Які міжнародні норми порушує Росія, викрадаючи українських дітей? Чи можуть стати на захист цих норм міжнародні організації?

- Відповідно до 4-ї Женевської конвенції про захист цивільного населення, під час війни забороняється переміщувати цивільне населення на територію держави-окупанта. У разі, коли таке переміщення було здійснено у крайньому разі, наприклад, з метою збереження життя, про це має бути негайно повідомлено державу-покровительку. Це норма статті 49 Конвенції. Вочевидь, її порушено. Крім цього Росія порушує Конвенцію ООН про права дитини, яку сама ж ратифікувала.

Відповідно до цієї Конвенції, кожна дитина має право на збереження свого громадянства та національної ідентичності, а також право не бути розлученою з батьками.

Організацією, що, відповідно до Конвенції, мала б моніторити ситуацію з додержанням прав дитини у країні-учасниці, є Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Але представництва ЮНІСЕФ у Росії до позаминулого року взагалі не було.

Українські військові допомагають дітям у Херсоні

Навіщо росіянам українські діти? Невже в умовному Ямало-Ненецькому автономному окрузі недостатньо проблем?

- Насамперед діти – дуже чутлива тема, бо практично всі їх люблять. А значить, на цій темі дуже легко спекулювати. Що росіяни бачать по телевізору? Ось добрий "дідусь Путін" підписує указ про захист і порятунок усіх українських дітей, про прийняття їх у коло своєї великої російської родини; а ось Львова-Бєлова з повітряними кульками зустрічає автобуси з бідненькими, хворенькими українськими дітьми. І кожен глядач мимоволі відчуває жаль до цих дітей, симпатію до Путіна і ненависть до України.

Водночас скільки це коштує умовному Ямало-Ненецькому автономному округу, центральній владі абсолютно все одно, бо йдеться про велику політику.

З іншого боку, згадайте, на чому росіяни розганяли свою версію війни з 2014 року. Вони намагалися довести, що Збройні Сили України, начебто завдаючи ударів по мирних кварталах, "вбивають дітей Донбасу".

Особливо ця пропаганда посилилася напередодні повномасштабного вторгнення. Так звані уповноважені з прав людини самопроголошених "ЛНР" і "ДНР" розповідали у місцевих та загальноросійських ЗМІ про "геноцид". За їхніми словами, за 8 років війни, з початку 2014-го до 24 лютого 2022 року загинули трошки більше ніж 100 дітей.

І от тепер, у результаті "помсти" загинули 464 українські дитини, а 935 зазнали поранень. Це при тому, що дані по тому самому Маріуполю та інших окупованих територіях нам достеменно невідомі.

Як можна розв'язати проблему викрадення українських дітей? Чи має вона взагалі якесь вирішення? 

- Реалії є такими, що зараз це - індивідуальний процес. Тобто кожен намагається повернути власну дитину, всіх загалом повернути складно. Але мені здається, що справу можна вивести хоча б на рівень Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який діє також і у Росії. 

Коли Росія захопила українські території у перші місяці війни, багато хто просто не встиг виїхати. Але зараз все по-іншому. Чи можна сказати, що процес викрадання дітей припинився через стабілізацію лінії фронту? 

- Він лише уповільнився. Повірте, якщо завтра Збройні Сили України виб’ють орків з Херсонщини, вони відступатимуть, забравши із собою не тільки унітази та пральні машинки, але також і українських дітей. Саме так було на окупованому Правобережжі.

Загарбники вивезли Херсонський будинок дитини, Миколаївський центр психологічно-соціальної реабілітації і багато інших сиротинців та інтернатів.

Що я хочу сказати? Щойно ситуація на фронті змінюється, діти одразу стають її заручниками. Історія вивезення українських дітей до табору "Мєдвєжонок" у Геленджику – теж про це.

Чи може вплинути на розв’язання проблеми викрадення українських дітей ордер Міжнародного кримінального суду у Гаазі на арешт Путіна і Львової-Бєлової? Адже "дитяча тема", вочевидь, стала головною для звинувачення? 

- Сподіваюся, що так. Як і всі українці, я дуже щаслива, що це історичне рішення нарешті ухвалено. Для України це ще один крок до перемоги. Можна сказати, що світ зробив перший важливий крок для притягнення Путіна до відповідальності. Тепер на міжнародному рівні статус Путіна та його оточення чітко визначено: це – міжнародні кримінальні злочинці, які крадуть дітей і вчиняють щодо них геноцид.

Сторонами Римського статуту є 123 країни світу зі 195. Це означає, що Путін тепер не просто людина, якій під час зустрічі не подають руки. Це особа, яку має бути негайно заарештовано і передано до Гааги, щойно вона потрапить на територію однієї із цих 123 країн. Через це російський президент дедалі більше нагадує павука у банці, який не може виповзти за її межі.

Україна весь час заявляє, що те, що робить Путін з нашими дітьми є геноцидом, злочином. І хоча Міжнародний кримінальний суд поки що не говорить саме про геноцид, я переконана, що це лише питання часу. Ми ще не до кінця усвідомлюємо наслідки цієї історичної події. Це сильний, сміливий і чесний крок щодо України та її дітей.

Дмитро Синяк для LIGA.Life

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини