Навчання в умовах війни: як дитині боротися зі стресом? Поради викладачів та учнів

На правах реклами

Повномасштабна війна в Україні внесла свої корективи в кожну сферу життя. Однак деякі процеси повинні відбувати в незалежності від суспільно-політичної ситуації в країні. Зокрема, мова про навчання молодого покоління, яке покликане відбудовувати та відновлювати країну, за яким стоїть її майбутнє. 

Дуже важливо, в цей непростий час, допомогти дітям побороти стрес, пов’язаний з війною, пристосуватися до воєнних умов навчання та ефективно здобувати нові знання. В цьому може допомогти позашкільне навчання з репетитором, розмови з психологом та підтримка рідних. Порадами щодо організації навчального процесу діляться досвідчені репетитори сервісу БУКІ, а також самі учні, які мають власні лайфхаки.

"Навчання під час війни – це те, що я точно не уявляла у своєму житті…"

Наталія Перехрест, репетитор англійської та німецької мови сервісу БУКІ 

Реальність зараз така, що ми повинні ефективно вирішувати ці проблеми у своєму житті та житті дітей, яких навчаємо. 

- По-перше, багато залежить від батьків, тому що діти відчувають настрій в родині. Ні в якому випадку не потрібно показувати дитині свій страх, якби тяжко не було. Батьки мають пояснювати, що скоро тяжкі часи скінчать і всі повернуться до нормального життя. Викладачі, з свого боку, повинні робити те ж саме. Урок має відволікати учня, розважати наскільки це можливо в залежності від теми та уроку. 

- По-друге, викладач з досвідом – це завжди психолог, а сучасний викладач ще повинен використовувати нові методи, наприклад, інтерактивні завдання. Це завжди розважає учня і навчання сприймається як задоволення. Доступ в мережі Інтернет дає неосяжний вибір цих можливостей. Такі завдання підходять не тільки для дітей, дорослі люди також охоче їх виконують. Викладач повинен відчувати настрій і інколи змінювати методику під час уроку, а не завжди дотримуватись наміченого плану. 

Батьки і викладачі повинні докладати зусиль і допомагати дітям налаштовуватись на позитивний лад. Діти завжди це відчувають і охоче йдуть на контакт, який їм подобається. 

Обирайте цікавий формат навчання

Надзвичайно важливу роль відіграє формат, в якому навчається дитина. Дійсно, страх та постійні стресові ситуації відволікають від навчального процесу. Однак це не означає, що варто покидати будь-які спроби повернутися до ефективного навчання. Чудовим рішенням стануть заняття з приватним репетитором. Позашкільне навчання відрізняється гнучким форматом, а також індивідуальним підходом до учня — в даній ситуацій обидва фактори можуть відігравати вирішальну роль. На сайті БУКІ можна знайти репетитора з будь-якого шкільного предмету і не тільки: творчі напрямки, іноземні мови, спорт та сучасні науки — дозвольте Вашій дитині розвиватися у всіх напрямках. 

На БУКІ ви зможете знайти репетитора, який поверне хист до навчання вашій дитині, завдяки нестандартному підходові та методикам навчання, підбере сучасні інструменти, що не залишать байдужим нікого!

"Розпочинайте займатись чимось новим…"

Анна Ільків, репетитор з української мови та літератури сервісу БУКІ

І дорослим, і дітям складно впоратись зі стресом. Але дітям значно легше переключити свою свідомість в якусь сферу зайнятості, абстрагуватись. Найкращою порадою, як уникнути стресу чи впоратися із вже набутим стресом є —  вивчати щось нове: мови, літературу, історію, гру на музичних інструментах. Також можна розпочати новий досвід у сфері hand made: вишивання, гаптування, малюнок на склі, в'язання, макраме, навіть складання пазлів. Коли ми створюємо щось нове, то відчуваємо свою потрібність у цьосу світі, усвідомлюємо, що можемо дати йому щось... Головне — перетворити самотність чи стрес в діяльність, в активне мислення. Тоді точно не залишиться місця для стресу.

"Нам всім наразі необхідна психологічна підтримка…"

Марія Реутова, репетитор з української мови сервісу БУКІ 

Намагайтесь переживати стрес не наодинці. Якщо у вас є можливість, будьте на зв’язку з близькими, друзями. Якщо такої можливості немає й ви знаходитеся в укритті, спілкуйтеся та підтримуйте тих, хто перебуває поруч із вами. Ось декілька простих правил, про які не варто забувати зараз:

- Дітям необхідне спілкування та взаємодія з іншими людьми — так вони забувають про стрес і страх. 

- Зараз не менш, ніж зазвичай важливо, щоб у дитини був розклад — чітко відведений час для навчання та відпочинку.

- Допоможіть дитині поставити цілі хоча б на 6 місяців, щоб дитина мала змогу візуалізувати, мріяти про майбутні звершення. Таким чином, вона навчатиметься з задоволенням і в "теперішньому часі". Це дасть  їй змогу відчути стабільність і барвистість життя. 

Якщо ми прагнемо змінити ситуацію, потрібно дивитися тільки вперед і вміти малювати для себе нове життя з новими можливостями. 

Розглянемо декілька порад від школярів, яким вдалося побороти стрес, пов’язаний з війною. Вони діляться своїми власними лайфхаками, як не впасти духом, зберегти холодний розум та продовжувати навчатися ефективно в воєнних реаліях.

"Наступ 24 лютого я сприйняла як другу війну у своєму житті…"

Дарина (15 років)

У 2014 переїхала з Донецьк до Києва, наразі залишається в Києві. 

Я була готова робити щось для перемоги, бо тепер я достатньо доросла для цього. Вперше у моєму місті не було хліба, мабуть, як у всіх, тому я прийняла рішення випікати його для себе, своєї родини і друзів, сусідів. Це був мій перший досвід, але той хліб виявився смачним, домашнім і спокійним. 

Я зрозуміла, що моя праця корисна іншим, це надало мені наснаги та трохи приборкало мій стрес. 

Наразі, коли хочеться відволіктись і не думати ні про що, берусь виготовляти окопні свічки, крутити, вирізати картон — не складно, але прикольно, таким чином, мій мозок може відпочити, а тіло розім’ятися, після цього можна йти робити уроки, бо мозок як новий аркуш, не забитий думками про вступ, війну, проблеми.

Влітку було й багато крутих вчителів, що робили презентації, спонукали до легких але систематизованих занять, що були ніби невеличкий острів стабільності.

Також протягом  всього часу зі мною мій смішний кіт, що завжди спить поряд, і кусається, коли я сильно плачу. 

"Мені навчання допомагає відірватись від реалій війни…"

Настя, 16 років  Я зазвичай пишу собі 2-3 задачі на день, які варто виконати, і під час їх виконання максимально абстрагуюсь від усього. 

Мені допомагає оточення, постійно розмовляю на будь-які теми з друзями/батьками; з початку війни поставила собі за правило виходити мінімум 1 раз на тиждень гуляти з друзями, це і від війни відволікає, і від навчання також треба відпочивати. 

Коли я виснажена, нічого не хочеться робити, то дозволяю собі трохи відпочити: почитати книгу, подивись фільм. Створила собі мотиваційну дошку в Pinterest, і коли не розумію навіщо я навчаюсь, адже взагалі можливо завтра мене і не буде, я дивлюсь туди, вірю в ЗСУ і йду далі навчатись. 

З червня місяця я записалась в тренажерний зал, фізична активність, як виявилось, це саме те, що мені і було потрібно, тому близько 5 годин на тиждень у мене є відпочинок навіть від власних думок, під час занять спортом. 

Важливо розуміти, що не існує єдиної, однаково дієвої для всіх "інструкції" боротьби зі стресом в часі війни. Щоб допомогти собі та дитині функціонувати в реаліях війни, продовжувати жити та навчатися, важливо віднайти індивідуальну "точку опори". Для когось це — окопні свічки чи домашній хліб, для інших — наука та спорт. Для вас цією "точкою опори" може стати творчість, спілкування, нова методика навчання чи хоббі. Будь-що, що допоможе виграти у внутрішній боротьбі зі страхом.