В епоху неоліту жінок зв’язували незвичним способом для ритуальних жертвоприношень — вчені

Група вчених із Франції дослідили стародавню гробницю в місті Сен-Поль-Труа-Шато та виявили, що близько 5500 років тому, в епоху неоліту, проводили ритуальні жертвоприношення жінок. Їх зв’язували методом, за якого вони самі себе душили. Про це повідомляє Live Science.

Гробниця має вигляд ями, де зберігалося зерно, в ній вчені знайшли останки трьох жінок, які були поховані близько 5500 років тому.

Дослідники припускають, що жінки були навмисно вбиті. Спочатку їх зв’язали у спосіб "incaprettamento", а потім поховали ще живими. Ймовірно це було зроблено для сільськогосподарського ритуалу.

"Гробниця має багато сільськогосподарського символізму. Ми побачили в ній дерев'яну конструкцію, яка була побудована над ямою та спрямована за сонцем під час сонцестоянь, і поруч було знайдено кілька розбитих каменів для розтирання зерна. Тобто все, що показує на обряд, пов'язаний із сільським господарством", – розказує автор дослідження Ерік Крубезі.

В гробниці знайшли три скелети. Один з них належав літній жінці, смерть якої, ймовірно, була природною. Вона була похована у традиційному для того часу положенні – лежала на боці в центрі гробниці. Як стверджує Кубезі, така поза і розташування свідчить про те, що її похорон був урочистим. Двох інших жінок принесли в жертву. Встановлено, що вони були молодими.

За словами вчених, вбивство відбулось методом "incaprettamento" – прив'язування шиї до зігнутих за спиною ніг, так що вони фактично душили себе. Це було традицією на більшій частині Європи епохи неоліту.

Під час дослідження науковці виявили докази 20 ймовірних випадків жертовних вбивств з використанням "incaprettamento" у 14 місцях. Всі вони датовані 5400-3500 роками до нашої ери.

"Incaprettamento" виник як звичай жертвоприношення в мезоліті, ще до появи сільського господарства, а пізніше став використовуватися для людських жертвоприношень, пов'язаних із сільським господарством в неоліті", – каже Ерік Крубезі.

Як метод людських жертвоприношень "incaprettamento" був широко поширений на більшій частині неолітичної Європи, про що свідчать знахідки на територіях від Чехії до Іспанії. Найдавнішою є гробниця поблизу Брно-Богуніце в Чехії, яка датується приблизно 5400 роком до н.е., а найпізнішою — гробниця в Сен-Поль-Труа-Шато. За словами вчених, виходить, що ця практика існувала понад 2000 років.

Крубезі додає, що цей метод жертвоприношення означає, ніби зв’язана таким чином людина задушила себе сама, а не була вбита кимось іншим.