Вчені проаналізували ДНК давніх людей і виявили, як поширювався розсіяний склероз у Європі
Фото: The Danish National Museum

Міжнародна група дослідників, очолювана Вільямом Баррі з Кембриджського університету, виявила, чому розсіяний склероз (РС) більш поширений серед північних європейців, ніж серед більш південного населення Європи, пише Nature.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Розсіяний склероз (РС) — це захворювання, у разі виникнення якого власні імунні клітини організму атакують головний і спинний мозок, що призводить до таких симптомів, як ригідність м’язів і проблеми з ходьбою та мовленням.

У північно-західній Європі, включно з Великою Британією та Скандинавією, випадків розсіяного склерозу на 100 000 людей приблизно вдвічі більше, ніж у південній Європі.

Науковці виявили, що гени, які підвищують ризик РС, потрапили до північно-західної Європи приблизно 5000 років тому через масову міграцію скотарів під назвою Ямна, які жили у степах, що простягаються від України до Казахстану.

Водночас дослідження показали, що тоді гени з розсіяним склерозом допомогли стародавнім людям пережити чуму та звичайні патогени. Можливо, це дало давнім людям перевагу, особливо коли вони розвинули тваринництво та оселилися у щільних популяціях, де могли поширюватися хвороби.

Однак сьогодні, з сучасним способом життя, дієтою та кращою гігієною, ці варіанти генів відіграють іншу роль.

"Результати дослідження забезпечують величезний стрибок у нашому розумінні еволюції РС та інших аутоімунних захворювань. Розуміння того, як спосіб життя наших предків вплинув на сучасний ризик захворювань, лише підкреслює, наскільки ми є реципієнтами давніх імунних систем у сучасному світі", — наголосив Баррі.

Науковці працювали над проєктом понад 10 років. Вони витягнули генетичний код з давніх людських останків, знайдених у Європі та Західній Азії, і порівняли з генетичними зразками сучасних європейців.

Відповідно до дослідження, Європа була заселена анатомічно сучасними людьми трьома основними хвилями: мисливці-збирачі дісталися Європи з Азії приблизно 45 000 років тому; фермери прибули з Близького Сходу 11 000 років тому; а скотарі прийшли зі степів Західної Азії та Східної Європи 5000 років тому. Археологи та історики припускали, що ці групи змішувалися одна з одною по всьому континенту, і що популяції в окремих місцях розвинули відмінні риси у відповідь на місцеве середовище.

Отже, дослідники виявили, що пастухи Ямна також могли бути відповідальними за те, що північно-західні європейці були вищими за південних.

І хоча північні європейці несуть більший генетичний ризик розвитку РС, південні європейці мають більшу ймовірність розвитку біполярного розладу, а східні європейці частіше хворіють на хворобу Альцгеймера та діабет 2-го типу.

Було також виявлено, що здатність людей перетравлювати молоко та інші молочні продукти й виживати на дієті, багатій овочами, з’явилася лише близько 6000 років тому. До цього вони були м'ясоїдами.