Від Скрипника до Шевченка. ТОП-5 найбільш успішних українських легіонерів
Зміст:
  1. Віктор Скрипник
  2. Олег Лужний
  3. Руслан Маліновський
  4. Олександр Зінченко
  5. Андрій Шевченко

Михайлу Мудрику є на кого рівнятися.

Поки УПЛ важко віднести до топових першостей Європи, найкращі вітчизняні футболісти шукатимуть можливості потрапити у чемпіонати "великої п'ятірки". Наша наступна розмова про тих, хто зумів прославити Україну за її межами, й записав своє ім'я в літопис футболу золотими літерами.

Та для кращого перегляду будь-якого матчу не варто нехтувати новими можливостями. Платформа vbet — сучасний провідник у світ азарту, з яким кожна подія буде незабутньою.     

Віктор Скрипник

Нинішній тренер Ворскли торував шлях до провідного чемпіонату Західної Європи ще тоді, коли поняття "якісний український футболіст" було розмите самим сприйняттям наших гравців, яких часто плутали з виконавцями з країни-терориста. Тим не менше, по двох роках кар’єри у Дніпрі Віктор Скрипник впав у око скаутам німецького Вердера й затримався у країні пива й автобанів на цілих вісім років. Скрипник — один з ключових футболістів "бременських музикантів" кінця 90-х-початку-2000-х. З клубом Бундесліги Віктор став чемпіоном Німеччини та двічі піднімав над головою Кубок цієї держави. 

Олег Лужний

"Невтомний українець". Так про Олега Лужного говорив його майбутній тренер Арсен Венгер ще до переїзду капітана київського Динамо в Лондон. Лужний був одним з тих учнів Валерія Лобановського, яких варто віднести до зразкових. Як для успішного професійного футболіста, Олег отримав шанс проявити себе у провідному закордонному чемпіонаті пізно. 31 рік — не той вік, який дозволяє дивитися в перспективу. Так, в Арсеналі, а потім і в Вулвергемптоні, у Лужного склалося не все. Проте прикласти ногу до титулів вищого ґатунку Олег зумів.

Руслан Маліновський

Історія новобранця французького Марселя пишеться на наших очах. Руслан — один з тих синів українського футболу, які на Батьківщині пограли зовсім небагато. Таке враження, що Маліновський грав за кордоном завжди, і завжди — обов'язково добре. За винятком окремих періодів, Руслан — зразок стабільності зі знаком плюс, футболіст, який формує хребет сьогоднішньої збірної України. У свої 29 Маліновський ще може застрибнути на вищий щабель футбольної кар'єри. 

Олександр Зінченко

Зінченко — втілення мрії. Мрії середньостатистичного українського хлопчика, який, награвшись у м'яча в дворі з однолітками й забивши чергові голи за улюблений клуб за монітором комп'ютера, після повернення з футбольної секції, яку він відвідує, будує великі плани на майбутнє. Олександр не зіграв жодної хвилини у чемпіонаті України, швидко опинився на радарах топового клубу Західної Європи, і не менш швидко отримав шанс стати невід'ємною частиною такої команди. Так, у Манчестер Сіті в Зінченка склалося далеко не все, але з Гвардіолою та компанією він зумів стати футболістом рівня вище середнього. Й отримав новий шанс у перспективному Арсеналі.     

Андрій Шевченко

Шевченко — це бренд, символ та легенда водночас. Про таких футболістів говорять "народжуються раз на 100 років". Андрій Миколайович Шевченко назавжди залишиться в пам'яті вболівальників ковалем тріумфів останньої великої команди Лобановського і тим, хто привів до нових вершин блискучий Мілан початку 2000-х. Трансфер у Челсі був зайвим, проте аж ніяк не став настільки масною плямою на блискучій постаті Шевченка-футболіста, щоб казати про нього як значущу сторінку в житті пана Андрія. Шевченко досяг у футболі всього. І назавжди залишиться першопроходцем.