Діабет, інсульти та рак молодшають. Як захистити себе, пояснюють лікарі та патофізіолог

У серпні 2023 року вчені повідомили про очевидне зростання захворюваності на рак серед молодих людей (до 50 років). Висновки базуються на аналізі даних 2010-2019 років у США. Дослідники помітили, що рак шлунково-кишкового тракту мав найвищі показники захворюваності серед усіх ранніх форм онкології. Його найчастіше діагностували у людей віком 30-39 років. 

Водночас вчені виявили, що захворюваність на онкологію серед літніх людей або знижувалася, або залишалася на тому самому рівні. У 2022 році огляд глобальних даних також показав, що люди до 50 років стали частіше хворіти на рак з 1990-х років.

Однак тенденція до помолодшання хвороб помітна не лише в контексті онкології. Так, у лютому 2023 року Centers for Disease Control and Prevention (CDC) повідомили, що в наступні 40 років очікується збільшення захворюваності на обидва типи діабету серед дітей та підлітків. За дослідженням, з 2017 до 2060 року, за умови продовження зростання частоти випадків діабету, їхня загальна кількість збільшиться приблизно на 147%.

А за даними American Heart Association, протягом останніх 30 років кількість інсультів продовжує зростати серед дорослих до 49 років. Тільки за минуле десятиліття кількість молодих людей, госпіталізованих через інсульт, збільшилася на 44%.

LIGA.Life розпитала у патофізіолога та лікарів про те, що може бути причиною такої сумної статистики та що кожен з нас може зробити вже зараз для профілактики ризику онкології, зокрема шлунково-кишкового тракту, інсультів та цукрового діабету другого типу.

Чому хвороби молодшають

Помолодшання хвороб – загальна характеристика для всіх країн світу, особливо тих, де відбуваються катаклізми, катастрофи та війни, стверджує Віктор Досенко, патофізіолог, завідувач кафедри загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця, керівник відділу розвитку та інновацій медичної лабораторії CSD LAB.

Серед факторів, які впливають на це називає:

• Стрес, під час якого виділяється гормон кортизол – потужний депресант імунної системи. В стресовий період вона не здатна захистити організм проти вірусів, зокрема онкогенних. У перспективі вони можуть призвести до розвитку пухлин, стверджує експерт.

"Саме тому лікар може призначити здати аналіз "біомаркер хронічного стресу". Є такий показник, як кількість природних кілерів – імунні клітини, яких стає менше під час стресу. Без них організм позбавляється противірусного та протипухлинного імунітету", – додає Віктор Досенко.

• Нездоровий спосіб життя. Наприклад, відсутність збалансованого харчування, зокрема дефіцит клітковини, погіршує стан мікрофлори кишківника, що спричиняє розвиток хронічного запалення. В перспективі воно може розвинутись в онкологію.
• Епігенетика. Нездоровий спосіб життя батьків може збільшити ризик певних хвороб у їхніх нащадків.

"Більшість людей в цивілізованих країнах порушують закони природи: неправильно харчуються, мають недостатньо активний спосіб життя, зловживають простими цукрами, не їдять клітковини. Так вони детермінують розвиток захворювань у своїх дітей", – пояснює патофізіолог.

Гастроентеролог Станіслав Кравчук додає, що на статистику помолодшання онкології також впливають й інші фактори:

• розвиток методів виявлення раку на ранніх стадіях, а отже, збільшення можливостей для формування такої статистики;
• проблеми з екологією;
• неконтрольоване споживання препаратів, зокрема антибіотиків, що також негативно впливає на мікробіом кишківника.

Щодо помолодшання випадків інсульту, то на це також впливає нездоровий малорухливий спосіб життя, незбалансований раціон (зокрема споживання соленої та жирної їжі), стрес, спадковість, а також:

• куріння;
• надмірне споживання алкоголю;
• зайва вага;
• підвищений рівень холестерину;
• захворювання серця;
• цукровий діабет;
• соціально-економічні фактори. За словами Анастасії Гончар, неврологині інсультного центру універсальної клініки "Оберіг", випадки інсультів та серцево-судинних хвороб вищі в країнах, де населення має низький рівень доходу. Адже це зменшує доступ до повноцінного здорового харчування та якісної медичної допомоги.

"Насправді випадки інсультів завжди зустрічались серед молодих людей та навіть дітей. Нині ж зʼявились якісні методи дослідження та збору статистики. Відтак обізнаність про помолодшання хвороб значно зросла, – стверджує Анастасія та додає: – Проте нині в Україні є тенденція до збільшення інсультів серед військових 30-35 років".

Нездоровий спосіб життя та ожиріння впливають і на розвиток цукрового діабету другого типу, який вважається набутим. Також підвищують ризик спадковість, наявність серцево-судинних захворювань, неалкогольної жирової хвороби печінки тощо.

"Для загального здоровʼя нам потрібно тримати в нормі три кити: вуглеводний обмін, власне глюкозу, артеріальний тиск, а також холестерин і його фракції", – підсумовує Наталя Ляшенко, лікарка-ендокринологиня та терапевтка.

Як запобігти розвитку діабету, інсульту та онкології

LIGA.Life поставила всім чотирьом експертам це запитання. Відповідь вийшла єдиною, адже для запобігання перелічених хвороб потрібне дотримання базових правил здорового способу життя:

• Не ігноруйте, а розпізнавайте ознаки стресу. "Нині українці впевнені, що у всіх хронічний стрес та ПТСР. Це неправда. Потрібна діагностика за допомогою аналізів. Якщо лікар дійсно виявив цей стрес, слід звернутися до психотерапевта. Адже хронічний стрес лікується саме через психологічний вплив", – наголошує Віктор Досенко.
• Регулярно рухайтесь. ВООЗ радить щонайменше 150 хв вправ помірної або 75 хв високої інтенсивності на тиждень. Також двічі на тиждень мають бути силові тренування. Однак це не означає, що слід йти в спортзал. Оберіть активність, яка вам до вподоби, і регулярно практикуйте. Також не забувайте, що рух – це вихід зі стресу.

"Стрес потрібен, щоб людина чи інша жива істота інтенсивно виконувала фізичну роботу. Інакше буде самопошкодження. Відчуваєте негативні емоції – біжіть, бийте  боксерську грушу, рухайтесь. Це правильна реакція на стрес. Так він стає відреагованим, і мозок не зазнає ушкоджень", – пояснює патофізіолог.

• Використовуйте йогу, медитації та практики mindfulness. Вони також допомагають подолати стрес. Детальніше про це – у нашому матеріалі.
• Підтримуйте здорову вагу. Адже ожиріння є вагомим фактором розвитку не тільки інсульту та діабету, але й раку товстого кишківника. Наталя Ляшенко радить орієнтуватися на індекс маси тіла (ІМТ), де показник вище 25 сигналізує про надлишкову вагу, а понад 30 – перший ступінь ожиріння. Як порахувати ІМТ – читайте за посиланням.
• Харчуйтесь різноманітно та збалансовано. Анастасія Гончар радить орієнтуватися на середземноморську дієту. Тобто збільшити споживання клітковини (овочів та фруктів), корисних жирів (оливкової олії, авокадо, риби, горіхів, насіння) та зменшити кількість червоного мʼяса. Гастроентеролог також радить зменшити кількість солі та прибрати з раціону перероблену їжу, особливо ковбаси, сосиски та сардельки. Адже це теж джерело такого канцерогену, як сіль.

"У середньому українці споживають щодня 13 г солі, але для профілактики гіпертонічної хвороби, інсульту та інфаркту слід їсти менше ніж 5 г", – додає неврологиня. 

• Відмовтесь від куріння та мінімізуйте алкоголь до норми помірного споживання. За Dietary Guidelines for Americans, для чоловіків – до двох доз алкоголю (одна доза – 14 г), для жінок – до однієї дози на день. В ідеалі лікарі радять відмовитись від обох канцерогенів, адже вони значно збільшують ризики розвитку онкології.
• Майте регулярне статеве життя.
• Забезпечте якісний сон. Адже саме вночі відбувається пікова секреція деяких гормонів.

"Окрім того, якщо людина не висипається, вдень може заїдати недосип. Організм не розуміє: чи він не наївся, чи не виспався. Тому дуже часто виникають компульсивні переїдання, а відтак, збільшення ваги у людей, які мають недостатній сон", – додає Наталя Ляшенко.

• Маєте родинну історію зазначених хвороб – проходьте регулярний чекап. Наприклад, якщо в родині є схильність до інсультів, то у людини може бути безсимптомна артеріальна гіпертонія (підвищений кровʼяний тиск). Якщо вчасно звернутися до лікаря та скорегувати цей фактор ризику, то інсульту можна запобігти, наголошує Анастасія Гончар. Те саме стосується хвороб серця, цукрового діабету та онкології.

"Також є ряд обовʼязкових скринінгів за віком. Наприклад, після 45 років варто раз на 10 років робити колоноскопію, щоб вчасно виявити поліпи – фактори ризику раку товстої кишки", – додає гастроентеролог.

• Маєте скарги або нехарактерні симптоми – не зволікайте, зверніться до лікаря. Наприклад, регулярний біль у животі після їжі може сигналізувати про зараження бактерією Helicobacter pylori. Станіслав Кравчук запевняє, що її можна і варто прибрати, щоб зменшити ризик раку шлунку. 

"Сухість в роті, постійна спрага, часте сечовипускання, особливо вночі – симптоми діабету. Тож зверніться до сімейного лікаря, щоб отримати призначення для здавання аналізів та встановлення фінального діагнозу", – радить Наталя Ляшенко.