У серпні 2023 року вчені повідомили про очевидне зростання захворюваності на рак серед молодих людей (до 50 років). Висновки базуються на аналізі даних 2010-2019 років у США. Дослідники помітили, що рак шлунково-кишкового тракту мав найвищі показники захворюваності серед усіх ранніх форм онкології. Його найчастіше діагностували у людей віком 30-39 років.
Водночас вчені виявили, що захворюваність на онкологію серед літніх людей або знижувалася, або залишалася на тому самому рівні. У 2022 році огляд глобальних даних також показав, що люди до 50 років стали частіше хворіти на рак з 1990-х років.
Однак тенденція до помолодшання хвороб помітна не лише в контексті онкології. Так, у лютому 2023 року Centers for Disease Control and Prevention (CDC) повідомили, що в наступні 40 років очікується збільшення захворюваності на обидва типи діабету серед дітей та підлітків. За дослідженням, з 2017 до 2060 року, за умови продовження зростання частоти випадків діабету, їхня загальна кількість збільшиться приблизно на 147%.
А за даними American Heart Association, протягом останніх 30 років кількість інсультів продовжує зростати серед дорослих до 49 років. Тільки за минуле десятиліття кількість молодих людей, госпіталізованих через інсульт, збільшилася на 44%.
LIGA.Life розпитала у патофізіолога та лікарів про те, що може бути причиною такої сумної статистики та що кожен з нас може зробити вже зараз для профілактики ризику онкології, зокрема шлунково-кишкового тракту, інсультів та цукрового діабету другого типу.
Помолодшання хвороб – загальна характеристика для всіх країн світу, особливо тих, де відбуваються катаклізми, катастрофи та війни, стверджує Віктор Досенко, патофізіолог, завідувач кафедри загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця, керівник відділу розвитку та інновацій медичної лабораторії CSD LAB.
Серед факторів, які впливають на це називає:
Стрес, під час якого виділяється гормон кортизол – потужний депресант імунної системи. В стресовий період вона не здатна захистити організм проти вірусів, зокрема онкогенних. У перспективі вони можуть призвести до розвитку пухлин, стверджує експерт.
"Саме тому лікар може призначити здати аналіз "біомаркер хронічного стресу". Є такий показник, як кількість природних кілерів – імунні клітини, яких стає менше під час стресу. Без них організм позбавляється противірусного та протипухлинного імунітету", – додає Віктор Досенко.
"Більшість людей в цивілізованих країнах порушують закони природи: неправильно харчуються, мають недостатньо активний спосіб життя, зловживають простими цукрами, не їдять клітковини. Так вони детермінують розвиток захворювань у своїх дітей", – пояснює патофізіолог.
Гастроентеролог Станіслав Кравчук додає, що на статистику помолодшання онкології також впливають й інші фактори:
Щодо помолодшання випадків інсульту, то на це також впливає нездоровий малорухливий спосіб життя, незбалансований раціон (зокрема споживання соленої та жирної їжі), стрес, спадковість, а також:
"Насправді випадки інсультів завжди зустрічались серед молодих людей та навіть дітей. Нині ж зʼявились якісні методи дослідження та збору статистики. Відтак обізнаність про помолодшання хвороб значно зросла, – стверджує Анастасія та додає: – Проте нині в Україні є тенденція до збільшення інсультів серед військових 30-35 років".
Нездоровий спосіб життя та ожиріння впливають і на розвиток цукрового діабету другого типу, який вважається набутим. Також підвищують ризик спадковість, наявність серцево-судинних захворювань, неалкогольної жирової хвороби печінки тощо.
"Для загального здоровʼя нам потрібно тримати в нормі три кити: вуглеводний обмін, власне глюкозу, артеріальний тиск, а також холестерин і його фракції", – підсумовує Наталя Ляшенко, лікарка-ендокринологиня та терапевтка.
LIGA.Life поставила всім чотирьом експертам це запитання. Відповідь вийшла єдиною, адже для запобігання перелічених хвороб потрібне дотримання базових правил здорового способу життя:
"Стрес потрібен, щоб людина чи інша жива істота інтенсивно виконувала фізичну роботу. Інакше буде самопошкодження. Відчуваєте негативні емоції – біжіть, бийте боксерську грушу, рухайтесь. Це правильна реакція на стрес. Так він стає відреагованим, і мозок не зазнає ушкоджень", – пояснює патофізіолог.
"У середньому українці споживають щодня 13 г солі, але для профілактики гіпертонічної хвороби, інсульту та інфаркту слід їсти менше ніж 5 г", – додає неврологиня.
"Окрім того, якщо людина не висипається, вдень може заїдати недосип. Організм не розуміє: чи він не наївся, чи не виспався. Тому дуже часто виникають компульсивні переїдання, а відтак, збільшення ваги у людей, які мають недостатній сон", – додає Наталя Ляшенко.
"Також є ряд обовʼязкових скринінгів за віком. Наприклад, після 45 років варто раз на 10 років робити колоноскопію, щоб вчасно виявити поліпи – фактори ризику раку товстої кишки", – додає гастроентеролог.
"Сухість в роті, постійна спрага, часте сечовипускання, особливо вночі – симптоми діабету. Тож зверніться до сімейного лікаря, щоб отримати призначення для здавання аналізів та встановлення фінального діагнозу", – радить Наталя Ляшенко.
Коментарі