Хронічний стрес шкодить серцево-судинній системі. Як це виправити – дослідження

Хронічний стрес шкідливий для серця, навіть для людей без хронічних хвороб серцево-судинної системи. 

Це підтверджує нове дослідження, опубліковане American Heart Association.

Дослідники розглянули рівень стресу 412 осіб без гіпертонії віком 48-87 років. Спостереження тривало 13 років (2005-2018).

Вчені перевірили рівень стресу, вимірявши рівень гормонів в організмі для боротьби зі стресом: кортизолу, адреналіну, дофаміну та норадреналіну.

Подвоєння рівня кортизолу (але не норадреналіну, адреналіну або дофаміну) пов'язане зі збільшенням на 90% ризику серцево-судинних захворювань.

Кортизол –‌ це гормон стресу, який стимулює реакцію на небезпеку чи загрозу. Коли проблема розв'язується, кортизол знову знижується. Так тіло та мозок розуміють, що вони в безпеці.

Норадреналін, адреналін та дофамін разом працюють для регулювання вегетативної нервової системи та контролю мимовільних функцій організму: частота серцевих скорочень, кров’яний тиск та дихання.

Хронічний стрес порушує цей мимовільний прилив і відлив. Це може призвести до того, що рівень кортизолу не знизиться. Адже загроза не зникає і не з'являється знову.

У результаті здоров’я серця може бути порушено, навіть якщо людина цього не усвідомлює.

Що про це думають експерти

Головна порада для зменшення ризику серцево-судинних захворювань – зменшити стрес.

"Ми звичайно знаємо всі ці загальнодоступні, фізично орієнтовані методи зменшення стресу: техніка дихання, харчові звички, якісний сон та фізична активність. Усі ці практики корисні, але коли з'являється постійна ​​тривога, якість життя падає. Через це інколи важко змусити себе користуватися цими методами зменшення стресу", – пояснює в інтерв'ю для ресурсу Healthline Тереза ​​Розенблат авторка книги "How Are You: Connection in a Virtual Age – A Therapist, a Pandemic, and Stories about Coping with Life".

За словами психотерапевтки Акуа К. Боатенг, зниження стресу – це мінімізація потреби організму в боротьбі зі стресом: "У світі й надалі будуть стресові фактори, але задача кожної людини – не сприймати всі стресові фактори одночасно".

Для боротьби зі стресом Боатенг радить:

• Створіть межі для сприймання стресу. Якщо у вас посилюється психологічний стрес через роботу, пандемію COVID-19 або взаємостосунки, зведіть до мінімуму потребу в ідеальному прибиранні будинку, виконанні всієї роботи вчасно або перебудові квартири. Тобто зменште додаткові ризики збільшення стресу.
• Знайдіть підтримку. Такі речі, як терапія, щотижнева зустріч з друзями та ведення щоденників, дозволяють регулювати та подумки вивільнювати енергію, яка фокусується на стресовій ситуації. 
• Майте справу лише з одним стресором. Коли ви намагаєтесь впоратися з кількома стресовими факторами одночасно, вони починають негативно впливати на ваш організм. Спробуйте обробити спочатку одну проблему, потім візьміть перерву для відновлення. Згодом перейдіть до наступної проблеми.

Не вимагайте від себе зменшення стресу

Однак, інколи процес зменшення стресу може також нашкодити. 

За словами Акуа К. Боатенг, серед головних ознак того, що зняття стресу приносить більше шкоди, ніж користі:

• Зменшення стресу стає завданням з чіткими рекомендаціями.
• Виникають контрольні точки вашого прогресу.
• Ви відчуваєте відчуття провини, що не можете впоратись зі стресом.

"Рішення, які ми приймаємо сьогодні, включаючи наші особисті, соціальні та робочі, завтра, можливо, доведеться змінити. Ми повинні прийняти те, що не можемо контролювати, і спрямувати свою енергію на підконтрольні нам ситуації. Якщо ми припустимо, що навіть найближче майбутнє непередбачуване, ми будемо краще підготовлені до стресу", – пояснює Розенблат.

Пам’ятайте, що розум і тіло надсилають сигнали стресу, щоб ми звернули увагу на реальну або сприйману загрозу. Як тільки ви виявите, що у вас стрес, потрібно визначити, що саме вас турбує. Потім складіть план заходів для полегшення ситуації, але ні в якому разі не тисніть на себе.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин