Історія | Як відправити дитину вчитися за кордон. З чого починати і скільки коштує. Три країни

На прохання одного з героїв його прізвище ми не показуватимемо.

Андрій. Ірландія

Готуватися до вступу за кордон починали ще у сьомому класі. Дитина підтягувала мови – англійську і французьку – займалася з репетиторами.

У лютому почали подавати заявки. Вже тоді частина шкіл нам казала, що немає місць.

Треба все гуглити. У кожної школи є свій сайт з інформацією про програми, що вчать, звіти. Наступний момент – розташування школи.

Плюс у них школи мають градації: окрема для хлопчиків, окрема для дівчат і змішана. Ми обрали для дівчат, бо це і дешевше, і нічого не відволікає від навчання.

Країну вибирали за принципом:

• мова навчання,
• рівень життя в країні,
• ціна за рік навчання.

Ірландію вибрали, бо у них сертифікат про незакінчену середню освіту видають після нашого восьмого класу. Потім у них дев’ятий клас – це transition year (адаптаційний рік), коли діти можуть спробувати різні предмети, у них є заняття з психологами, вони визначаються, до чого мають схильності.

І тоді ти на наступні два роки навчання (наш 10-11 класи) вибираєш 8-9 предметів. Після закінчення дитина отримує аналог нашому сертифікату про середню освіту.

В 11 класі у них є програма, де дітям надають куратора, який допомагає підібрати спеціальність, ВНЗ і подаватися туди.

Ціни

Ми планували подаватися самі, але тут є нюанс. Коли дитині ще не виповнилося 18 років, вона не може самостійно перебувати в країні, їй потрібен представник: це або родичі, або guardian (опікун). В Ірландії є організації, які вирішують проблеми дитини, вони представляють її інтереси в країні.

Зв’язатися з гардіанами самостійно не вийшло, тому звернулися в study.ua. Вони дали список організацій з гардіанами, з якими співпрацюють. Ми розглядали дві найбільші організації гардіанів, які організовують переїзд, проживання. Але вони співпрацюють не з кожною школою, тому від цього вибір навчального закладу теж залежить.

Вартість їхніх послуг складається з трьох етапів:

• оплата послуг організації – близько 3000 євро,
• освіта в школі – від 4000 до 15 000 євро за рік,
• проживання – від 500 до 1500 євро за місяць.

Проживання в сім'ї – це з усім, і з харчуванням.

Загалом там є три варіанти проживання:

• гуртожиток на базі школи з персональними кімнатами (найдорожче),
• п’ять днів – в школі, два дні – в сім’ї,
• в сім’ї (host family).

Це без витрат на форму, підручники, канцелярію, плюс застава 1000 євро на гардіана.

Документи

Ми підготували повністю виписку з трьох років української школи – всі оцінки. Останнє – за півріччя, бо подавалися в лютому. Додавали грамоти також.

Донька заповнювала коротку форму, що вона хоче, куди дивиться, які улюблені предмети має.

Гардіан виступив мовним гарантом перед школою. Коли визначилися зі школою – нам вислали оффер (пропозицію. – Ред.), ми заплатили. Потім почали готувати документи на отримання візи:

• документи батьків,
• виписки з рахунків про фінзасоби, де на рахунку має бути не менше 7000 євро.

Умови навчання

В Ірландії є базові предмети: математика, англійська та ірландська для місцевих студентів. Не місцеві його не вчать як обов’язковий. Ми добирали біологію, хімію, бізнес, французьку, історію.

Оцінки їм виставляють за півріччя, але що три місяці гардіани присилають батькам звіти: щодо навчання і щодо проживання. В першому – поточні оцінки та відгук кожного вчителя про дитину.

Там геть по-іншому побудований процес освіти. Він більш модульний, є більш прикладні життєві завдання. Будь-який предмет вчать укупі з тим, як це застосовується в житті.

Зараз, вважаю, ми достатньо успішно закінчили адаптаційний рік, враховуючи, що це – перший рік навчання іноземною мовою.

Підготовка дитини

У нас напочатку було таке, що ледь не щодня з дружиною сиділи до 4 ранку і шукали, порівнювали, писали листи в школи. Ми звикли самі займатися, щоб розуміти, за що платиш і чому така ціна. Наприклад, питали, чому так дорого хост фемілі пропонують – 1000 за місяць, а не 800.

Планували, що частіше будемо прилітати, але через карантин вийшло важче – і це видно по ній. Особливо критичної проблеми у нас не виникло, не дивлячись на те, що вона у нас домашня. Просто ми завжди старалися їй прищеплювати самостійність, тому у нас все минуло достатньо гладко, хоч і важко.

Леся Коноба. Франція, Бельгія

Старша донька вступала у 2017 році, молодша – у 2020-му після 11 класу в Україні.

Вищі школи ми розглядали через те, що там краща якість освіти, ніж в європейських університетах. Тож якщо є можливість навчатися у вищій школі, європейські діти обирають саме їх. У нас в Україні, здається, немає аналога цим закладам.

В університетах європейських, якщо якийсь предмет потребує 80 годин вивчення, але викладачу платять за 48 – інші 32 ти довчаєшся сам.

У вищих школах з тобою проходять повністю всю програму.

Тобто ти ще шкільні екзамени не здав, а вже ті мусиш. Школи вибирали за ціною і рейтингом. Але не за загальним рейтингом, а за спеціальністю, яку ми обрали. Наприклад, заклад, де моя дочка навчається, – найкращий в Європі у фінансовій галузі.

Ціни за навчання і житло

Вищі школи зазвичай платні. Тому туди не всі можуть потрапили. У деяких вартість залежить від доходів батьків. Ми подавали документацію про доходи, і вони, виходячи з цього, розрахували вартість навчання за рік. А далі її ще можуть змінювати.

У молодшої дочки немає такої системи. Там є фіксована сума за рік і вона не залежить від доходів батьків.

Ціни:

• де не залежить від доходів батьків – 6500 євро за рік,
• де залежить – 17 000 євро за рік.

Ми не сплачуємо таку вартість, бо дочка стала стипендіатом президентської програми і більшу частину навчання їй оплачує програма, ми ж доплачуємо за проживання в кампусі. Але ми все одно подавали документи про доходи. А де коштує менше – ми нічого не подавали. І там жодних компенсацій не дають.

У сина навчання коштує 2000 євро за рік. Буде три роки бакалаврат і два – магістратура.

Старша донька проживає в кампусі на території школи, це коштує 390 євро за місяць.

Молодша – в студентських апартаментах, 600 євро за місяць. Це не найдешевший варіант.

Син також в студентських апартаментах, теж 600 євро. Але вони розташовані прямо в центрі Брюсселю, де і сам університет.

Документи

Всі посольства вимагають свідоцтво про народження. Якщо воно заламіноване – перевипустити. І зробити апостиль цього свідоцтва у міністерстві.

Це краще зробити заздалегідь. Бо коли розпочинаєш подавати документи у червні, стикаєшся з тим, що наші міністерства і посольства йдуть у відпустки – і розпочинається паніка.

Якщо дитині немає 18 років, то потрібно, щоб був опікун до 18 років. І тут потрібна ще заява опікуна. Якщо в Англії є спеціальні служби, то в Німеччині, Франції, Бельгії ти сам маєш шукати. Тож потрібен дозвіл на виїзд на ім’я опікуна.

Будуть просити фінансові документи – якісь суми на картках. Зараз у нас в умовах, щоб на картці було 615 євро на місяць. Також підтвердження місця проживання – погодження від школи або документ-підтвердження оплати за апартаменти на певний термін – пів року-рік. І з самого навчального закладу підтвердження, що ти прийнятий.

Вони заодно можуть надати рекомендації та поради щодо документів. Туди теж краще записуватися заздалегідь. Особливо через каранти.

Умови вступу і навчання

Доньки складали французькі екзамени – щось на зразок нашого ЗНО. А в одній зі шкіл потрібно було ще досьє і на батьків, і на дитину.

Велику роль відіграє мотиваційний лист від абітурієнта. Його просять надати усі навчальні заклади. Він впливає на рішення про зарахування.

Середній бал з українських шкіл не відіграє високої ролі. Їх більше цікавлять оцінки за останні три роки. Тож ми надсилали і табелі.

Син здавав тести спочатку в Америку. У нас їх теж можна пройти, є спеціальні центри тестування для американських вишів. Він склав екзамен в такому центрі, надав результати в університети в Європі – і їм підійшло.

Це дворічна підготовка до вступу у вищі навчальні заклади. Як перші два курси інституту або університету. А в самій вищій школі ти вивчатимеш спеціалізовані предмети три роки.

Донька вступала після 12 років школи і французького тестування ВАС. Це аналог нашого ЗНО. 

І потім є конкурс, він дуже важкий. Тільки найкращих в ті школи відбирають.

У молодшої доньки ці два роки інтегровані в вищу школу, і вона навчатиметься всі 5 років в одному місці. Але в неї не дуже великий конкурс, бо це спеціалізація ІТ, а туди європейці не поспішають – там дуже важко навчатися.

Також школа допомагає потім з роботою, пропонує стаж за практикою, пройденою під час навчання. З цими вищими школами люблять працювати великі фірми, бо знають, що там висока якість навчання. З університетами вони так не працюють. І будуть надавати перевагу випускникам вищих шкіл.

Після вищої школи випускники будуть спеціалістами. В однієї доньки буде звання магістра вищої школи.

Але і саме студентське життя цікаво організоване.

І якщо ти член якоїсь асоціації – в тебе є знижки, бонуси, можеш безкоштовно на виноробню поїхати. Це щось на кшталт гуртків.

Щодо звітності для батьків – в університетах і вищих школах вважають, що це вже повнолітня людина і ніхто її не моніторить. І батькам жодної інформації не надають. Тільки те, що мені діти самі розкажуть.

Олег Василевський. США

Два роки тому ми розпочали пошуки  університету для доньки. За двома критеріями – хотіли просунутий університет і мати рекомендації. Знайшли в Естонії Талліннський університет. Пройшли всю процедуру і нас зарахували. Але через карантин перед початком навчального року отримали відмову від міністерства охорони здоров’я Естонії.

У вересні ми з донькою почали розглядати виші США, хоча до цього не думали про Америку – там дорого. Наприклад, в Естонії 2000 євро семестр коштує, у США – 52 000 доларів. Але в США ти маєш або платити, або довести, що ти їм підходиш і отримати грант. І ми наприкінці вересня 2020 року вирішили спробувати, що ми втрачаємо?

Тож я пів року щодня допомагав доньці готуватися до вступу: переглядали вебінари, шукали університети.

Але десь після Нового року отримали листи від 12 університетів, що її зарахували.

Ціни на навчання

Рік навчання там коштує 52 000 доларів. Тоді ми почали шукати гранти. Один із університетів в Атланті дав їй велику суму, щоб вона могла вчитися. Її зарахували на програму для студентів, які хочуть вчитися більше, ніж інші. У цю програму входить 1500 студентів із 41 000 – в кого високий бал і хто зміг довести, що точно буде вчитися.

Усі університети, куди вона подавалася, запропонували їй щонайменше 50% оплати. Але навіть таку суму ми не могли потягнути. Цей університет нам покрив близько 80% оплати. І всередині цієї програми її зарахували ще в президентську програму в університеті, і ще вона отримала стипендію. Плюс стипендії від різних організацій. Нам залишається сплачувати за житло.

Умови вступу і навчання

Університети розуміють, що система освіти застаріла, тому 50% вони дивляться на оцінки, коли приймають рішення давати гранти, чи ні, а 50% – на те, яка людина. Тому важливо довести, що ти здібний і достойний. Ми вчилися писати есе, вона складала багато екзаменів на знання мови – IELTS. Також ми зняли відео-резюме. І в частині університетів були в захваті.

(Детальніше про вступ Олег описав у своєму вебінарі)

Також треба мати гарний середній бал з української школи і складати американське ЗНО. Нам пощастило, що багато їхніх університетів на час ковіду скасували це ЗНО. Без цього було б набагато складніше. Система навчання у них складна. Є німецький підхід до навчання і є британський. І німецький – де є структура, розклад і ти вчишся за ним, як у школі. Тобі розписують, що робитимеш.

Але в ній складно розібратися. Після закінчення університету донька матиме ступінь бакалавра. Університет пропонує далі магістерську програму. Цей виш швидко зростає і у них купа грошей на різні активності для розвитку дітей, для участі в проєктах, для зустрічей з професіоналами.

Загалом, в Америці університети видають стипендії на 300 млрд доларів щороку. Є така штука в США – endowment fund. Це коли заможні люди свої гроші віддають на різні благодійні або освітні проєкти. І тоді держава не бере з тебе податок.

Один із університетів, в які ми подавалися, має цей endowment fund сумою 2,48 млрд доларів. Це гроші від людей або компаній. І ти ці гроші не можеш використовувати, а можеш використовувати дивіденди, які ці гроші заробляють. Беремо 2,48 млрд доларів, це 10% річних. Це 248 млн доларів, які треба кудись подіти. І вони готові давати суми дітям з різних країн, які хочуть вчитися.

І в Гарвард можна потрапити і куди хочеш. Навіть якщо в тебе грошей немає. Тож цей процес треба розпочинати набагато раніше.