Історії

(Не)спортивні питання про спорт | Нокаут, реванш, катмен і заробіток – 20 питань про бокс чемпіону Владиславу Сіренку

12 хвилин
Нокаут, реванш, катмен і заробіток – 20 питань про бокс чемпіону Владиславу Сіренку - Фото
Фото: Ярослава Немеш
02.10.2021, 11:00

Про стереотипи, біль, найкращі бої, стосунки з тренером та всі "залаштунки" боксу – від непереможного чемпіона-суперважковаговика

Бокс – спорт справжніх чоловіків, кажуть одні. "Та вони всі тупі", – запевняють інші. "Ой, та за такі гроші можна і ще кілька боїв провести", – пишуть в соцмережі. 

Бокс – один із найпопулярніших видів спорту в Україні, а за кількістю "диванних експертів" може конкурувати навіть з футбольними…

Зашкалює і кількість стереотипів, якими насичений світ боксу. Зуби, які вилітають під час бою – дякуємо кінострічкам.

Шалені гроші, які отримують боксери за свої виступи – ще раз привіт, кіно! Вирішили розібратися.

LIGA.Life запускає нову рубрику "(Не)спортивні питання про спорт", де ми будемо спілкуватися з відомими спортсменами про їхні види спорту.

З боксом познайомить Владислав Сіренко – чемпіон за версією WBС Asia у cуперважкій вазі.

Поставимо ті питання, на які зазвичай із профі не спілкуються.

Владислав Сіренко – непереможний 26-річний український суперважковаговик.

Володар титулу WBC Asia, 30-й номер у світовому рейтингу BoxRec у своїй вазі.

Провів 17 боїв, всі виграв, 14 з них завершив нокаутами.

Востаннє виходив на ринг 10 вересня в Парижі, тоді в першому раунді переміг нокаутом росіянина Олександра Устінова.

Боксер B1 Boxing.

Стереотип, що "боксери тупі, бо їм відбили мізки" – як до цього ставитеся?

Це міф. Якщо логічно подумати, бокс – це спорт для бідних людей, бо люди б'ються за шматок хліба як гладіатори.

Більшість населення, яке займається боксом, не є дуже розвиненим. Але це не тому, що вони займаються боксом, а тому, що вони самі по собі не дуже освічені.

Вони шукають свого шансу на краще життя саме в цьому конкретному виді спорту. Насправді я знаю багато боксерів, які освічені, розумні. Наприклад, Володимир Кличко. Людина викладає в Гарварді. Мені здається, це непоганий показник розумної людини.

З часом притуплюється рівень болю?

Ні, ніяк не зменшується. Але те, як ти реагуєш і як сприймаєш біль, змінюється. Під час бою в організм викидається велика кількість гормонів – адреналін та подібні речі. Тому у той момент людина не відчуває якісь больові речі.

А після бою все в інших фарбах. Здається, кожен синець відчуваєш. Дуже важлива частина боксерського життя – тренувальні збори. А на тренуваннях біль переслідує постійно.

Напевно, ти звикаєш до болю та починаєш отримувати якесь задоволення.

Якщо можна так висловитися.

Чи буває, що після бою "накриває" психологічно?

Звичайно, коли адреналін проходить, я складно засинаю. Такий контраст емоцій. Буває, до ранку не можу заснути, бо аналізую свої дії, проводжу роботу над помилками. 

У грудні 2019 року був бій, який я провів неякісно, не так планував. Готувався і налаштовувався на одне, але реалізувати цього не вдалося. Попри перемогу, я був не задоволеним, бо не до кінця проявив себе. Усю ніч не міг заснути.

У більшості фільмів про бокс часто бачимо, як вилітають зуби у боксерів, вони втрачають зір. В реальності як часто боксери ходять до стоматолога чи щелепно-лицьового хірурга?

Це дійсно небезпечний вид спорту і багато здоров’я втрачають боксери. Але зуби, які вилітають, як в фільмах – це міф. Ми маємо захисні капи, які допомагають захищати зуби. 

З небезпечних для життя… Одразу згадується бій Джо Джойса проти Даніеля Дюбуа, де боксеру зламали лицеву кістку. Це дуже боляче.

Крім того, часто б’ють по голові чи вдаряють в око, тому можуть бути проблеми із зором.

Найчастіше боксери отримують травму рук. Забої, забиті місця і так далі. Руки завжди працюють, ти завжди щось або когось б'єш.

У моєму випадку часто травмується великий палець руки. Якщо неправильно десь викрутив кулак або вдарив пальцем. Це не супервелика травма, але є дискомфорт.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Чи має боксер право голосу у виборі суперника та місця бою?

Боксер має пріоритетне право голосу у виборі суперника і локації бою. Тому що саме він виходить на ринг і робить всю роботу. Він також має свою думку у всіх питаннях, в тому числі та в тренувальному процесі: команді, локації, де і з ким тренуватися. В першу чергу, комфортно повинно бути спортсмену.

Реванш – це більше джентельменська угода (таке рішення прописують завжди в контрактах) чи "страховка" не залишитися без всього?

Це може бути умовою контракту – перше. По-друге, ціллю для сторони, яка програла. Наприклад, боксер домінував увесь бій, а потім припустився помилки та програв. Звичайно, він хотів би повернути все на свої місця та отримати реванш.

Буває, це вдала стратегія промоутерів. В одному бою виграв один спортсмен, в іншому – другий. І кінець-кінцем треба провести третю зустріч, яка і покаже, хто ж головний у цій вазі.

Але все це має фінансову вигоду. Якщо на цих боях не заробляють гроші, якщо вболівальникам нецікаво, немає сенсу в реванші. 

Для безпеки спортсмена, звичайно, було б непогано прописувати реванш. Це все залежить від команди боксера. Якщо вона у нього грамотна й освічена, найчастіше прописують реванш в усіх поєдинках.

Чому боксери погоджуються бути просто "мішком для биття" (досвідчені спортсмени з великою кількістю поразок, яких запрошують боксувати проти молодих боксерів і програвати їм)?  

У кожного є свої амбіції. Але думаю, у більшості головна причина – гроші.

Не заробили достатньо грошей за свою кар’єру, не вистачає того, що зараз є. Тому вони залишаються у цьому виді спорту довше і заробляють на життя бодай так. 

Хто виграє у вуличній бійці – боксер чи представник інших єдиноборств?

Точно переможе сильніший (усміхається). Все залежатиме від людини та ситуації. Але боксери все ж люди, які найкраще володіють ударною технікою рук, це факт.

Кого чує боксер під час бою – тренера, глядачів чи слухає сам себе?

Якось природньо склалося, що ти можеш виокремити ті голоси, які маєш чути саме в цей момент. У моєму випадку – це тренер. Голос, який мені добре знайомий.

Звичайно, чую ще й викрики з трибуни, але вони надто замилені. Я сфокусований на бої, голосі тренера, тому на інше взагалі не реагуєш.

Чи має боксер довіряти катмену (фахівець, який відповідає за запобігання та лікування фізичного пошкодження бійця у перервах між раундами)?

Бокс – контактний вид спорту, тому без травм не обійдеться.  Задача катмена – зберігати обличчя боксера від усіляких гематом чи розсічень.

Крім того, катмен стежить, щоб руки та рукавички боксера були в гарному стані. Тейпує руки також він.

Зазвичай я працюю з одним катменом, але на мій останній бій у Парижі ми мусили кликати іншу людину, наш катмен був зайнятий на іншому бої. Але беззаперечно, це має бути людина, якій ви довіряєте.

Чи може тейпування вплинути на результат? 

Звичайно, це важливо. Якщо твої руки затейповані неякісно, легко можна травмувати руку. А під час бою це справжня проблема. Бо ти стаєш одноруким боксером і вести у такому стані бій дуже важко. 

За тейпуванням рук стежать, тому не вдасться махлювати. 

Якщо ми кажемо про професійні титульні бої, то тейпування перевіряє і представник організації, за чий пояс ти боксуватимеш, і представники команди суперників.

Ви часто бачите, коли завершується бій, підіймають руку переможцю, а там на тейпах написана назва організації. Це роблять одразу після тейпування – розмальовують їх так, щоб ти не зміг зробити уже ніяких маніпуляцій з тейпами. Якщо після того, як боксери зняли рукавиці, тейпи розмальовані, все добре, якщо ні – будуть питання до боксера і проблеми.

Що більше ображає – білий рушник, який викинув тренер, чи програти нокаутом?

Мій тренер перед боями каже: "Якщо буду бачити, що щось іде не так, буде загроза твоєму життю чи здоров’ю, то вибач, але буду зупиняти бій". Я погоджуюся. Бо якщо у вас з тренером хороші відносини, це розуміння один одного на високому рівні. Звичайно, тренер може помилитися. Буває, що боксер починає кричати: "Навіщо ти це зробив? Я був готовий", а потім передивився свій бій і зрозумів, що усе правильно зробили, тренер врятував життя. 

Що відчуває боксер під час нокауту? З яким відчуттям це можна порівняти?

На щастя, ніколи не був у нокауті. Сподіваюся, ця позитивна статистика не зміниться. Проте я був у нокдаунах. Чим вони відрізняються? 

Нокаут – це коли людина втрачає свідомість, падає на ринг і його треба привести до тями. Це страшна річ для кожного спортсмена. І не лише через втрату свідомості.

Коли боксер падає, він не контролює своє тіло, тому падає на потилицю, шию тощо.  

Нокдаун – це часткова втрата свідомості. Потім боксер підіймається і готовий знову до бою.

Коли я був в нокдауні, це було відчуття, наче я просто не відчув ногу та присів назад.

Не було "вертольотів"  перед очима, не паморочилося, в очах не темніло. Але думаю, все це залежить від кожної ситуації, і у кожного по-своєму.

Якщо після бою ваш суперник потрапляє до лікарні – хвилюєтеся більше за його здоров’я чи за вашу репутацію?

Та яка репутація? У таких випадках не думаєш про себе. Найважливіше, щоб після боїв люди залишалися живі та здорові. У мене була ситуація, коли людина після бою зі мною потрапляла до лікарні. Я дуже нервував.

Бокс – це спорт, заробіток, але нічого не може бути важливішим за людське життя.

Скільки вдалося заробити за рік? На що витрачаються ці гроші?

Якщо чесно, у двох руках не можна утримати, але все роздав команді, на тренувальні табори. Собі залишилося тільки на шоколадки.

Можу сказати, що за свої перші три професійних бої у Південній Африці отримав 1 000 доларів.

В Америці існує закон Мухамеда Алі, де прописано, що менеджери та промоутери не мають права забирати у боксера більше, ніж 33% від гонорару. 

У мене команда велика. З тих, кого можу зазначити, це головний тренер, його помічник, помічник команди, юрист, психолог, фармаколог, масажист, дієтолог. 

Приблизний заробіток цих людей – більш ніж половина гонорару спортсмена. 

Крім того, досить багато грошей витрачається на медобстеження. Тому що часто потрібно здавати аналізи, робити МРТ та інші подібні речі.

Який бій варто глянути вболівальникам – початківцям, щоб після нього полюбити бокс назавжди?

Я рекомендував би дивитися бої легендарних боксерів усіх часів. Починаючи з 1910-х, 20-х, 30-х років і піднімаючись до нашого часу. Ви точно не промахнетеся.

Я міг би відзначити бої Майка Тайсона, Евандера Холіфілда, Леннокса Льюїса, деякі бої Кличко, деякі бої Канело. Вони мені приносили велике задоволення.

Як можна отримувати задоволення від перегляду спорту, де люди розквашують один одному обличчя, ребра тощо?

Ви будете отримувати задоволення від будь-якого виду спорту, коли будете розуміти, що саме відбувається. Не просто дивитися ці змагання, бо їх всі дивляться, а знати правила.

Бо бокс – це насамперед мистецтво не отримати удар, а нанести його. 

Можна отримувати задоволення від різноплановості стилів боксерів. Наприклад, один має ігрову манеру, інший – силову. І хто ж виявиться переможцем на ринзі? Чия манера буде цікавішою та чемпіонською? Вважаю, що стилі роблять бокс цікавим.

Де публіка більше цікавиться боксом – в Україні чи за кордоном?

У США люди насамперед люблять шоу, неважливо, яка це вагова категорія. Але у всьому світі великою популярністю користується суперважка вага. Це завжди цікаво, велика ймовірність нокаутів, те, що люди й люблять. Кров, видовища, падіння.

У кожній країні публіка по-різному реагує на спортсменів в цілому. Не тільки на боксерів. Я зі свого досвіду перебування і боксування в інших країнах це сильно помітив. Наша публіка трохи розбещена. Є багато талановитих спортсменів у всіх сферах, цим і балуємо.

У країнах тієї ж Африки, де мало спортсменів, люди зовсім інакше ставляться до них – підтримують всіх, починаючи від маленького рівня. Завжди позитивно до них ставляться, з позитивом реагують на поразки спортсменів. Якщо наша публіка дуже критична та категорична до цього, то в Південній Африці тебе максимально намагаються підтримати.

Сучасний бокс стає більше схожим на шоу, ніж просто технічні красиві бої. Як ви до цього ставитеся?

Бокс стає більше як шоу не тому, що спортсмени хочуть бути шоуменами, а тому, що публіка вимагає чогось іншого. 

Тому спортсменам доводиться викручуватися і намагатися бути максимально цікавими для глядачів. Не тільки тим, як ми поводимося в ринзі, а ще й тим як ми поводимося поза ним.

Проте вважаю, що шоу теж має якісь межі. Нещодавно дивився шоу зі змішаних єдиноборств. І там були бої два на два. Одного хлопця там травмували, він нокаутований, і одна команда, де залишилося два бійці просто забивали того, хто залишився із суперників. Тобто двоє били одного. Для мене – це не шоу, і не спорт. Такі речі я не підтримую. 

Коли варто завершувати кар'єру, щоб не було дуже пізно, і не зарано?

У кожного спортсмена повинна бути якісна команда. Якісна в плані того, що коли настане момент, що спортсмен вже вичерпає весь свій ліміт, то люди, які перебувають поруч, повинні бути максимально відвертими.

Які підійдуть і скажуть: "Слухай, ти вже довів всім все, пора завершувати кар'єру". 

Можливо, це буде момент, коли спортсмен буде на вершині, можливо, у нього ще щось буде відбуватися в житті. Він повинен вірити своїй команді, близьким.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Ольга Модіна
Ольга Модіна
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - спорт і кіно
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини