Від однієї стрічки до повноцінного стримінгу. Як створювали онлайн-кінотеатр Takflix

Онлайн-кінотеатр Takflix запустили 31 грудня 2019 року лише з одним фільмом. Сьогодні ж він містить найбільшу колекцію українського кіно, має тисячі переглядів на місяць, доступний на мобільних пристроях та смарттелевізорах й навіть запустив власне виробництво контенту.

Засновниця Takflix – українська продюсерка та режисерка Надія Парфан розвиває його вже четвертий рік. За цей час вона з командою сформувала авторську колекцію з понад 100 українських картин, кожну з яких обирала власноруч.

Як все починалося

Над створенням платформи українського кіно Надія Парфан розмірковувала з 2016 року, коли займалася кінотеатральною дистрибуцією й промоцією в компанії "86 прокат". Вона часто представляла незалежне й документальне кіно і постійно стикалася з консервативністю кінотеатрів.

"Вони ставили такі фільми в понеділок на десяту ранку й потім казали, що наше кіно нічого не збирає. І переконати їх дати стрічкам шанс, поставивши на вікенд чи вечірній сеанс, було неможливо", – пояснює Надія.

Останньою краплею став прокат власного фільму Надії "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" ("Співає ІФТКЕ"). Документальна картина 2019 року про хор комунальників мала неабиякий успіх серед глядачів.

"Мене найбільше здивувала поведінка кінотеатру в Івано-Франківську. Вони поставили фільм в маленький зал, який місцеві називають "зал-маршрутка", і дали один сеанс на день. Квитків не вистачало на всіх охочих, нашій команді постійно писали люди з питаннями: як можна побачити фільм?" – каже Надія.

Попри такий успіх фільму про Івано-Франківськ, місцевий кінотеатр не хотів додати сеансів чи продовжити прокат. Це обурило Надію, і вона вирішила діяти, відкривши власний онлайн-кінотеатр.

"По суті ми створювали Takflix під один конкретний фільм – "Співає ІФТКЕ", – зізнається Надія.

Перший млинець не нанівець

Але першим фільмом на платформі стала стрічка Корнія Грицюка "2020. Безлюдна країна". Саме цей псевдодокументальний фільм про те, як в результаті безвізу з України виїхало все населення, запропонували глядачам творці Takflix 31 грудня 2019 року.

"Сайт був дуже примітивним, і ми боялися, що він впаде одразу після запуску. Проте він вистояв і успішно працював наступні пів року", – каже Надія.

Назва Takflix виникла випадково. "Розробляючи проєкт, я створила онлайн-документ і жартома назвала його Takflix", – згадує Надія. Платформа стартувала під цією назвою, і, попри регулярні суперечки в соцмережах та неодноразові роздуми команди про перейменування, іронічний неймінг залишається.

Скільки коштує мрія

Запускала Takflix Надія з партнером Євгеном Голованевським, саме він допоміг знайти розробника першої платформи та розділив з нею витрати на запуск. Та за пів року Євген вийшов з проєкту, і Надії довелося шукати нового розробника та фінансування. Спершу вона звернула увагу на бізнес-інкубатори та інвесторів у стартапи, проте швидко зрозуміла, що це не її шлях.

"Можна йти до інвесторів й малювати красиві плани розвитку, але це буде далеко від реальності. Бо є конкретна бібліотека українських фільмів та кількість юзерів. Платформа має свою потенційну стелю, її важко масштабувати до рівня Netflix", – пояснює Надія.

Тому вона змістила фокус на грантові можливості серед культурних інституцій. Успішним виявився хакатон, в межах якого Надія виграла грант від House of Europe на реалізацію на Takflix формату Kinoparty, що дозволяє груповий перегляд та обговорення фільмів.

"Нам потрібно було реалізувати цю функцію, а виявилося, що переробляти довелося всю платформу. Ми найняли розробника, в якого своя міністудія, він розробив нам сайт, що працює й досі, і поступово його модернізовував, допоки його не мобілізували минулого літа", – каже Надія.

Окрім неї в команді Takflix на постійній основі працюють ще двоє: редакторка сайту й за сумісництвом голова служби підтримки та комунікаційна менеджерка. Решту спеціалістів, на кшталт розробника, дизайнера, грантового менеджера, бухгалтера залучають за потреби.

Takflix працює за гібридним форматом, основою якого є TVOD (transactional video on demand). Глядач купує не підписку, як на стримінгових сервісах на кшталт Netflix, а платить за перегляд кожного окремого фільму, як у кінотеатрі. Водночас у Takflix є сертифікати на один, три та п'ять місяців, що дають доступ до всієї бібліотеки фільмів, тобто виступають своєрідною формою підписки.

"Дохід з продажу квитків – найбільш видима частина того, що ми робимо, але в нашій фінансовій моделі – це близько третини прибутку", – каже Надія.

Половину вартості квитка, як у класичному кінотеатральному прокаті, отримує правовласник контенту. Також з початком повномасштабного вторгнення 10% від вартості квитків Takflix передає у фонд "Повернись живим", а з деяких фільмів, таких як "Зошит війни", весь дохід йде на підтримку армії.

Не всі правовласники готові чекати майбутнього прибутку й ділити його з платформою порівну, іноді вони вимагають виплати мінімальної гарантії наперед. Це провокує ризик для Takflix, якщо неправильно спрогнозувати потенціал фільму серед глядачів.

"Бували випадки, коли ми починали заробляти на такому кіно через шість місяців після релізу на платформі, а інколи взагалі отримуємо чистий збиток", – пояснює Надія.

Та команда Takflix орієнтується насамперед не на прибутковість, а на важливість контенту для бібліотеки.

"Ми обираємо фільми, які вважаємо вартими уваги глядачів, не дивлячись на можливу збитковість", – зізнається Надія.

Проте деякі стрічки вони собі дозволити не можуть, оскільки правовласники просять занадто великі суми. Насамперед мова про масове кіно з широким прокатом, за яке Takflix доводиться конкурувати з іншими платформами, зокрема таким гігантом, як Netflix, що зацікавився українським кіно, аби закріпитися на нашому ринку.

Три кити, на яких тримається Takflix

У Takflix 50 000 зареєстрованих глядачів, які здійснили за час існування платформи понад 30 000 транзакцій, щомісяця кількість транзакцій варіюється, але, за словами Надії, вимірюється тисячами. Приблизно 20-25% користувачів регулярно користуються платформою, решта заходить заради конкретних фільмів.

Дохід не є стабільним і залежить від контенту. Фільми-хіти, такі як "Співає ІФТКЕ", "Мої думки тихі", "Вхід через балкон", генерують достатньо доходу, щоб команда могла купувати права на менш масові картини: короткометражні, документальні тощо.

Ліцензуванням контенту команда займається здебільшого самотужки. Через особливості прав власності на показ на різних територіях багато стрічок на Takflix недоступні для перегляду за межами України.

"Наприклад, у фільму "Стоп-Земля" є три правовласники. Один – на території України, інший – на території Німеччини, і третій – у решті світу. Це три різні договори і різні ліцензійні умови. Тому коли люди питають про доступ до фільмів закордоном, вони просто не уявляють, що це окремий складний процес. І не факт, що він окупиться кількістю переглядів", – пояснює Надія.

До того ж просто підписати ліцензійний договір з правовласниками й викласти фільм на платформі недостатньо, потрібно боротися з піратами, постійно відстежуючи й вилучаючи нелегальний контент з сайтів. У цьому Takflix допомагає юридична фірма Axon Partners.

"Хотілося б, щоб одного дня ми могли зосередитися суто на продажі квитків, і цих грошей нам вистачало для існування, без пошуку додаткових джерел на розвиток", – каже Надія.

Однак поки що оновлення платформи та нові функції фінансують завдяки грантам. Так, нещодавно були випущені Android- та iOS-застосунки, що дозволяють запустити Takflix на телевізорах, смартфонах та інших мобільних пристроях.

А утримання базової інфраструктури для стримінгу й хостинг покриваються коштом надходжень з Патреону. Ті, хто оформлюють щомісячну допомогу платформі, залежно від рівня членства, отримують ранній доступ до стрічок, безкоштовні квитки, активності та подарунки від команди, а також, що особливо актуально, індивідуальне розблокування контенту поза межами України.

Вплив війни

Війна не лише не зупинила розвиток платформи, але й певною мірою допомогла. Хоч у перші місяці повномасштабного вторгнення Takflix відчув падіння відвідуваності, як і решта бізнесів, та ситуація почала нормалізовуватися вже у квітні. За результатами 2022 року за кількістю транзакцій Takflix виріс удвічі.

На деякий час також змінилася географія переглядів. До війни 70-80% глядачів були з України, решта – з-за кордону. В перші місяці вторгнення ця пропорція стала 50/50, що пояснюється як від’їздом українців, так і підвищеною цікавістю до українського контенту у світі.

"Ми почали активно працювати на задоволення інтересу до України, проводити міжнародне промо, в першу чергу щоб реалізовувати благодійні покази для збору коштів для волонтерів та армії", – згадує Надія.

З часом інтерес почав слабшати і до кінця 2022 року Takflix повернувся до довоєнної пропорції українських та закордонних глядачів.

Що далі

Спеціалізація Takflix на всьому спектрі кіно, включно з кінокласикою, коротким метром, документальними та незалежними стрічками, дозволяє випускати нові релізи щотижня. За словами Надії, це також допоможе їм тримати темп у найближчі роки, коли великих повнометражних прем’єр в Україні стане менше через війну, що спричинила відтік кадрів з індустрії та кардинальне зменшення державного фінансування кіновиробництва.

Цього року команда запустила власне виробництво контенту й за грант Британської ради в Україні випустили перші два короткометражні фільми під брендом Takflix Original. Перший з них, "Це побачення", зняла сама Надія, виступивши також одним зі співпродюсерів. Стрічка була представлена на Берлінському кінофестивалі, де отримала спеціальну відзнаку журі. Друга картина – "Голубівники Києва", яку зняв Михайло Волков, автор одного з хітів Takflix "Вхід через балкон". Обидва короткометражні фільми доступні для перегляду безкоштовно впродовж трьох тижнів.

Стрічки робили різні продакшен-компанії, які також вкладали у це свої ресурси. Саме цей шлях розвитку платформи, як бізнес-проєкту зі створенням власного контенту, Надія вважає перспективним.

"Я вірю, що легальний український контент може приносити прибуток, під це можна залучати інвесторів. Ми не маємо великого продакшену, щоб самотужки знімати увесь контент, але ми можемо експертно оцінювати пропоновані проєкти ще на етапі задуму, проводити свого роду пітчинги і готові шукати фінансування під зйомки фільмів, які потенційно можуть окупитися на Takflix", – каже Надія.

Дмитро Сидоренко для LIGA.Life