Зміст:
  1. Вулиця для людей
  2. Пуста Контрактова та привид Гостиного двору
  3. "Чому ми говоримо на різних мовах"
  4. Поділ по той бік Валів та корінні мешканці Києва
  5. Трамвай, якого немає

2023 рік був для Києва непростим — місто пережило численні атаки "шахедів" та ракетні обстріли, десятки житлових будинків зазнали пошкоджень та руйнувань, багато мешканців постраждали. Напередодні Нового року Київ потрапив під одну з найбільших масованих атак росіян за два роки війни: загинуло 13 людей, майже 30 дістали поранення, станцію метро "Лук’янівська" та багато інших споруд у Шевченківському районі пошкодило уламками ракет.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Та крім ворожих обстрілів на життя міста цього року вплинуло багато "внутрішніх" подій — за рік у Києві знесли декілька історичних споруд, будівництва ширилися по місту як вірус, трапилося багато інфраструктурних фейлів та не дуже приємних новин для містян — затоплення вулиць, протікання тунелів метро, просідання ринків і дитсадків.

Редакція LIGA.Life вирішила не підбивати підсумки самостійно, адже є підозра, що вони були б невтішними та нудними. Ми вирішили запитати про підсумки року в самих мешканців Києва і вирушили для цього в серце старого міста — на Поділ. 

Примітка: матеріал записувався до ворожих обстрілів 29 грудня.

Вулиця для людей

Ранок четверга. У місті сонячна погода. Зустрічаємося з колегою на Поштовій площі, п’ємо каву, теревенимо й починаємо свій шлях — точно так, як головний герой роману "Місто" Валер’яна Підмогильного, який прибув до Києва поромом і вперше відкрив для себе Поділ. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Ми з колегою на Подолі вже не вперше, але намагаємося дивитися на нього по-новому, наче вперше тут опинились: оцінюємо архітектуру, стан покриття, нову забудову. Рухаємося вулицею Сагайдачного в напрямку Контрактової площі. Ця вулиця — як історичний "коридор", яким ми проникаємо у старе місто. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Сагайдачного — чи не єдина вулиця міста, де майже повністю вцілів історичний архітектурний ансамбль, збереглась європейська просторова організація — щільна і низька забудова, багато архітектурних пам’яток, а нові зразки сучасної забудови вдало вписуються у простір. Наприклад, будинок Saga City Space, який спроєктували архітектори Drozdov & Partners.

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Посередині Сагайдачного перегороджена стовпчиками — з 2016 року вона стала пішохідною. З того часу тут ще активніше розвивається бізнес, а щовихідних вулиця перетворюється на галасливий громадський простір. Однак зараз Сагайдачного майже пуста — в ранкову годину четверга людей тут небагато, а ті, хто є, поспішають у справах. 

Бачимо жінку, яка самотньо стоїть біля будинку, — підходимо, щоб поспілкуватися. Пані представляться Світланою. Запитую, що, на її думку, хорошого та поганого відбулося за цей рік у Києві. Жінка починає з поганих новин:

— Міська влада взяла трошки неправильний напрям. Зараз триває війна, і замість того, щоб допомагати ЗСУ та виділяти гроші на озброєння, цього року робили ремонти різні, міняли бруківку, робили дороги — це зараз нікому не потрібне. Таке враження, що йде відкат грошей, — каже Світлана. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

З хорошого жінка називає те, що в місті почали зносити МАФи. Наприклад, на Берестейській на місці демонтованих МАФів облаштували зелену зону.

— Написано, що посадили сотні дерев і кущів. Якщо ж порахувати, то там з десяток тих дерев, не більше, — відшукала Світлана негатив і в цьому. — Коли почалася війна, люди були більш чесні та добріші. А зараз знову все повернулося. Місто не відчуває війни.  

"Бруківка" стала метафорою нераціональних витрат коштів після реконструкції вулиці Хмельницького, де повністю переклали покриття. Після цього хвиля невдоволення прокотилася соцмережами, згодом — перетекла під Київраду. Люди вимагали від влади спрямувати кошти на потреби ЗСУ, а не на "парки та бруківку". Влада виділила на потреби армії 1,2 млрд грн, згодом ще 800 млн. У 2024 році Київрада передбачила ще 1 млрд грн на військові потреби. Утім, від загальних видатків це трохи більше ніж 1%.

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Бюджет Києва критикують за надмірні витрати на великі інфраструктурні проєкти — побудову розв’язок та автомагістралей. Загалом на інфраструктуру виділять понад 20 млрд грн. На думку експертів, доцільніше частину цих коштів витратити на  безбар'єрність, безпеку дорожнього руху та ремонт розбитого громадського транспорту.  

До того ж аналітики підрахували, що Києву невигідно будувати нову інфраструктуру — краще вкласти кошти в догляд за старою, яка дуже зношена. Закриття шести станцій синьої гілки метро, а також новини про можливе закриття "Мосту метро" через неналежний догляд — найвагоміший доказ.

Читайте також: Чому треба будувати не тільки ЖК

Пуста Контрактова та привид Гостиного двору

Потрапивши на Контрактову площу, пригадуємо з колегою, що перед війною тут була жвава різдвяна локація й панувала святкова атмосфера. Тепер тут пусто — як і минулого року, місто вирішило цьогоріч не влаштовувати новорічних ярмарків і не встановлювати ялинку. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

На Контрактовій зараз дві візуальні домінанти — "оглядове колесо", на якому в ранковий час ніхто не розважається, та обвішаний будівельною сіткою Гостиний двір — одна з найунікальніших пам’яток Подолу, яку у 80-х роках відновили за оригінальним 200-річним проєктом.

Гостиний двір як велика рана на тілі міста, яку досі не можуть полікувати, — він занепадає з 2012 року. Цьогоріч Гостиний двір офіційно визнали пам'яткою архітектури національного значення, що унеможливлює його реконструкцію, а тільки — реставрацію. Щоб запустити цей процес, Гостиний двір мають передати у власність громади Києва. Цього не можуть зробити з 2018 року. 

Навпроти нас іде пара — знайомлюся з ними. Це Юля та Максим, які приїхали на вікенд до Києва з Чернігова. Питаю, чи слідкують за столичними новинами з Чернігова, що в цьому році чули хорошого чи поганого? 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

— З поганого — новина про метро, про це чули точно, — каже Максим, коментуючи аварію тунелів на синій гілці.

Деякі мешканці насторожено ставляться до прохання зробити фото для репортажу, а от молода дівчина Соня радо погоджується. Запитую Соню, чи може вона назвати одну хорошу та одну погану міську подію у 2023 році. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

— А чому тільки одну погану? — іронічно питає дівчина. Розповідає, що зараз навчається в Кельні, а до Києва приїхала на канікули. Столиця для неї рідне місто, тож за міськими новинами уважно слідкує. З негативних підсумків також називає аварію в метро й нераціональні витрати бюджету: 

— У нас 25 мільйонів на парк "Орлятко", а на потреби ЗСУ 1% від бюджету. 

Що в Києві відбулося хорошого — Соня довго намагається пригадати, але ми її вирішуємо не затримувати.

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Далі заглиблюємось у нутрощі Подолу, йдемо повз Братський монастир. Ранковий Поділ затишний і малолюдний — його перевагою є те, що тут панує квартальна забудова, а всі транзитні шляхи оминають район. Саме тому тут немає такої метушні, як у діловому центрі. Ідеально, щоб милуватись архітектурою та міським простором.

Виходимо на Набережно-Хрещатицьку. Атмосфера тут різко змінюється: шум авто заглушує, забудова, що виходить на вулицю, — неоднорідна та строката. Фактично Набережно-Хрещатицька — це швидкісне шосе, що простягається на березі річки. У європейських країнах такі цінні прибережні зони намагаються віддавати людям, а не машинам. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Ще одна "больова точка" Подолу — напівзруйнована садиба на Набережно-Хрещатицькій, 13. Цьому будинку — щонайменше 200 років. Спочатку він належав купецькій родині Бубнових, а за "совка" там облаштували майстерні річкового порту. Будинок вважається найстарішим зразком забудови XIX ст. на набережній. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Влітку цього року будівлю почали розбирати — за словами активіста Дмитра Перова, на місці історичного будинку хочуть збудувати офіс-центр. Розбір даху припинили після протестів місцевих мешканців та активістів, будинку надали статус памʼятки архітектури. Однак уже в листопаді Київрада передала ділянку під забудову. Зараз пам’ятка без покриття й досі оточена парканом. Імовірно, у 2024 році її знесуть. 

"Чому ми говоримо на різних мовах"

Біля виходу з метро "Контрактова площа" Поділ значно жвавіший — людей тут більше, заклади та магазини заповнені відвідувачами. На трамвайній зупинці зустріли колегу по цеху — журналіста "Детектор медіа" Андрія Богдановича. Запитуємо його про позитивні та негативні зміни у житті міста 2023 року:

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

— Хороше, на мою думку, в тому, що Київ повернувся до життя, що люди працюють та мають роботу. Погана новина передусім для мене — аварія в метро, тому що я живу в Гатному і дістатися до центру Києва дуже незручно, — розповідає Андрій.  

Також журналіст звернув увагу на неінклюзивні зупинки громадського транспорту на площі та поганий стан трамвайних шляхів. Справді, на Контрактовій одразу впадають в очі зношені трамвайні колії та сотні антипаркувальних стовпчиків. Загалом стан Контрактової площі поблизу метро — малоприємний. Тут давно напрошується реконструкція чи хоча б косметичний ремонт.

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Ще у 2015 році з’явився проєкт "Нова Контрактова", який передбачав повну реконструкцію площі. Частково його почали втілювати, прибравши з Контрактової МАФи та висадивши дерева — однак на цьому все зупинилося.

Наступна зупинка на нашому маршруті — найбільша "окраса" Подолу, герой мемів та об’єкт судових суперечок. "Будинок-монстр". Житловий комплекс "Поділ Престиж" побудували у 2014 році. Та замість дозволених дев'яти збудували 12 поверхів. Екстраповерхи "Будинку-монстра" було видно навіть з вулиці Сагайдачного. На жаль, тепер це головна домінанта Старого Подолу, вважає архітектор Гліб Ушаков. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Ми підійшли ближче до Верхнього Валу, щоб уважніше розгледіти "красу" комплексу. Вирішили запитати людей, що вони думають про цю будівлю. Однак більшість містян або не хотіли відповідати або казали, що це "звичайний будинок". Молода дівчина сказала, що їй подобається така архітектура. Що ж, судячи з того, як активно містяни цікавляться цією темою, "Монстри" з’являтимуться ще і ще.

Зараз у соцмережах активно поширюють мем з "Будинком-монстром" у вигляді Вавилонської Вежі. Один з користувачів так прокоментував світлину: "Саме тому люди у нас говорять на різних мовах". 

Читайте також: Як будувати нове, щоб не псувати старе

Поділ по той бік Валів та корінні мешканці Києва

Щоб перейти Вали, скористалися надземним пішохідним переходом. Це один із небагатьох надземних переходів у місті, який дублює підземний — його облаштували у 2019 році. Попри заяви деяких чиновників про неефективність таких переходів, бачимо на ньому багато містян. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Північний Поділ по той бік Валів зовсім інший, він більш затишний та акуратний. Якби не "Будинок-монстр", вулиця Костянтинівська була б взірцем органічної міської забудови — більшість будинків тут історичні, з активними фасадами на перших поверхах, де працюють кав’ярні, заклади та різні магазини. Єдиний мінус — хаотичне паркування. 

На перехресті з Ярославською ми зустріли Богдана — "корінного киянина у п'ятому поколінні". Попросили хлопця назвати головні хороші та погані "міські підсумки": 

— Не можу сказати, що хорошого відбулося за рік. Мені було добре на Подолі, тут дуже приємний вайб, тут усі розвиваються. З негативного — запам’яталися блекаути та проблеми з водопостачанням. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Запитую, чи цікавиться Богдан міськими новинами. Хлопець каже, що останні два місяці не читає ЗМІ — вони погіршують його психоемоційний стан. 

— Однак я постійно підписую петиції на сайті Київради, — додає корінний киянин.

Опинившись на Ярославській, ми не могли пройти повз руїни дерев’яної садиби, яку знесли екскаватором у серпні цього року. Будівля не була визнана памʼяткою архітектури, але була рідкісним прикладом деревʼяної забудови Києва початку XIX століття. А деревʼяні будинки — найдавніша традиційна архітектура Києва. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

На місці, де раніше стояла садиба, лежать шматки цегли та дерев'яні обрубки. Люди проходять повз і не звертають на це уваги. Нібито це звичний київський пейзаж. Запитуємо в кількох перехожих, чи знали вони щось про будівлю, яка тут була? Люди зізнаються, що ні. 

— Старий будинок та історичний будинок — це різні речі. Якщо будинок історичний і має значення для міста, то його можна доглядати, оновлювати та зберігати, — ділиться думкою Поліна, яка працює неподалік зруйнованої садиби. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Через дорогу від руїн помічаємо занедбану будівлю з архітектурою XIX ст. Це садиба Лунєва, збудована 1880 року у стилі неоренесанс. На початку грудня в будинку сталася пожежа — активісти підозрюють підпал. 

Трамвай, якого немає

Далі йдемо вулицею Кирилівською, уздовж Подільських пагорбів. Раніше на цій вулиці панувало обмеження — не можна будувати вище чотирьох поверхів, щоб не порушувати краєвиди на схили. Однак цим обмеженням давно знехтували — зараз на вулиці більшість споруд перевищують допустиму висотність. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Посеред перехрестя з Щекавицькою — місце "розкопок" місцевих комунальних служб. Вочевидь, трапилась аварія мереж, та ремонтні роботи або не почали, або ще не завершили. 

Звернули на хвилинку у Ромський провулок (раніше Цимлянський. — Ред.) — саме тут була розташована будівля поліцейської дільниці, від якої тепер залишилися руїни. Її почали зносити в лютому 2022 року, одразу після повномасштабного вторгнення. Перші спроби демонтажу припинили через спротив місцевих. Але потім забудовник все ж таки зніс будівлю, попри те, що вона мала статус цінної історичної забудови. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

На Кирилівській звертаємо увагу на дуже зношені трамвайні колії та й усе покриття. Нормально не можуть їхати навіть авто, не кажучи уже про трамвай. Улітку міська влада пообіцяла відремонтувати колії на вулиці, через це рух трамвая обмежили. Однак ремонт затягнувся, а трамвай досі не ходить.

Відсутність трамвая подолянин Юрій іронічно називає "найкращою міською новиною". Запитуємо, а що пам’ятає з негативних новин? На це чоловік з усмішкою відповідає: 

— Нічого.

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Далі перед нами — великий пустир, оточений зеленим парканом. Тут віднедавна будується комплекс "Ріхерт Парк". На ділянці, де зводять ЖК, розташована пивоварня Ріхерта — одна з найстаріших промислових садиб Подолу. З 2014 року будівля занедбана та в аварійному стані. 

Забудовник пообіцяв відреставрувати завод та інтегрувати його в майбутній комплекс. Проте зберегти планують тільки фасад пивоварні — інші приміщення заводу знесуть. Через це в девелопера виник конфлікт з активістами. Ще одна проблема — висота майбутніх будинків перевищить 40 метрів. Саме заради цього ЖК у 2022 році Департамент охорони культурної спадщини дозволив будувати в цій зоні Подолу вище дев'яти поверхів.

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Одразу навпроти заводу Ріхерта стоїть один з будинків постмодерністського кварталу, спроєктованого й побудованого у 80-х під керівництвом архітектора Юрія Шалацького. "4 квартали" — приклад унікальної київської архітектури, над якою автори працювали 10 років. "Це те, що відрізняє Київ від будь-якого іншого міста у цьому світі", — сказав про "4 квартали" дослідник архітектури Олександр Анісімов.

На жаль, за роки незалежності автентичність "4 кварталів" було втрачено — мешканці почали склити балкони, утеплювати квартири, робити надбудови. Або ж повністю перебудували деякі споруди, як от кафе "Щекавиця", яке в оригіналі було компактним та невеликим, а тепер схоже на стару селянську хату, яку ніхто не хоче купувати. 

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

— Важко сказати, — каже Настя у відповідь на запитання, що хорошого за цей рік відбулось у місті. Дівчина живе на Татарці, але ходить на Поділ заради прогулянок.  

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Обійшовши майже весь Поділ від початку до кінця, ми з колегою наблизилися до станції метро "Тараса Шевченка". Ходять чутки, що наступного року відрізок синьої гілки від "Тараса Шевченка" до "Героїв Дніпра" можуть зачинити на ремонт через поганий стан тунелів. Тож ми радо проникаємо в підземку, поки є така можливість.

Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net
Підсумковий урбаністичний репортаж з Подолу
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net