Історії

Історія | Собача математика. Скільки насправді грошей, часу, сил і нервів іде на утримання собаки

10 хвилин
Собача математика. Скільки насправді грошей, часу, сил і нервів іде на утримання собаки - Фото
Тайлер авторки. Фото Ірини Андрейців
29.12.2020, 19:00

Пес – найвірніший друг і абсолютна любов, яку не відчуєте більше ніде. Але щоб життя з ним було у радість, треба добре підготуватися ще до.

– Ви розумієте, що собака – це серйозна відповідальність, що це надовго і гроші на утримання потрібні? – запитували нас мама з донькою, коли ми з чоловіком сиділи на їхній кухні на Осокорках.

– Та ясно шо, ми все продумати і прорахували, – чесно сказали тоді. Бо ж справді рахували. Хоча навіть близько не розуміли всіх челенджів, які чекатимуть нас найближчі сім місяців. 

Напередодні свят, Нового року і нових планів на 2021-й ви можете захотіти поповнити свою сім’ю шерстю, мокрим носом і кількагодинними прогулянками на свіжому повітрі. Але перед тим, як це зробити, почитайте нашу історію та переконайтеся, що готові.

P.s. Наш досвід – лише наш досвід. Собаки, як і люди, різні. У когось "подарунковий" варіант і не буде й 10% наших проблем, а хтось засміється й скаже, що порівняно з їхніми проблемами наші навіть близько не стояли. 

- Ну дава-а-ай заведемо собаку!

- Ніт! – мій чоловік був незворушним декілька років. Бо куди? Житло орендоване, машини немає, постійно працюємо, графіки нестабільні. 

Попри всі мінуси, я марила псом. Залипала в Instagram’і на сторінках Хочусобаку, Adopt don`t stop. 

Бачила десятки безпородних носиків, яким волонтери шукали сім’ї, і думала: "Я ж росла разом із собаками в батьківському домі. Знаю, що це, як це, справлюсь". Тож не здавалась і постійно підсовувала чоловікові світлини з цуценячими очима, які просилися додому. І – таки пробудила у ньому бажання завести друга. 

 

Як обрати собаку

 

Ми почали підбирати цуценя разом. Хотіли, щоби песик виріс невеликим, але й не крихіткою. Середнячком. Уявляли, як гулятимемо з ним набережною, ходитимемо на пробіжки, і він проситиме себе чухати.

Завдяки волонтерам натрапили на родину, яка саме почала підшуковувати 2,5-місячним цуцикам сім’ї. Вони знайшли їхню маму покинутою на озері, прихистили, і при обстеженні виявили, що взяли собачку "з сюрпризами". Спочатку нам надіслали фото і не могли дочекатися, щоби нарешті поїхати познайомитися. Ще до поїздки я вже придбала ліжечко, пеленочки (поки привчимо до туалету), іграшки та інші собачі причандали. 

Нас завели у кімнату з шістьма пухнастими чорно-білими цуциками. Наші міміметри трісли ще у вхідних дверях. Найактивніший з них – чорний, з білими лапками і таким же пузиком, підбіг до чоловіка, вистрибнув на нього і почав облизувати лице. 

"Він вас вибрав", – усміхнулася господиня дому.

До мене тим часом так лестився його братик. Ледь стрималася, щоб не обдумати забрати обох. Обрали "чоловікового" лестуна. 

Уже потім, коли ми почали все більше і більше читати й дивитися, дізналися, що вибір собаки – ціле мистецтво, до якого добре було би залучати фахівця.

Собаку підбирають під потреби, характер людини й умови її проживання, щоб у господаря й собаки було мінімум дискомфорту. 

Наприклад, якщо ваш стиль життя доволі спокійний в плані фізичної активності, а ви обираєте суперактивного цуцика, щоб вас "розрухав", може бути складно. Собака може недоотримувати своє на вигулі, ви можете дратуватися, що не маєте стільки сил і часу, аби дати те, що потрібно псу. Чи коли активного цуцика дарують бабусі, щоб мала друга і більше гуляла. Погано всім. 

Те ж стосується життя в квартирі чи будинку. На прикладі нашого собаки ми побачили, що йому краще на власному подвір’ї, аніж у квартирі з чотирма годинами вигулу на день. Але наразі можемо дати йому бажане лише у батьківському домі по кілька тижнів на рік. 

Тому, замислюючись про собаку, проконсультуйтеся щодо породи, характеру і правил вибору цуцика з кінологом, а ще краще – з зоопсихологом (так, така професія теж уже є!). 

Якщо вирішили взяти безпородного цуцика, як ми, кінолог може допомогти з’ясувати, які собачі породи там приблизно намішані і теж відповідно до того підказати потреби малюка та наскільки вони збігаються з вашими.

А, і ще – будьте готовими, що песик може вирости більшим, ніж його мама, наприклад. Бо метиси (мішані породи) в цьому плані непередбачувані. І може вийти як в анекдоті, коли чоловік веде ведмедя на собою по ринку і кричить: "Ану покажіть ту людину, яка продала мені цього хом'ячка".

Ще слід проговорити і продумати до того, як заводити собаку:

  • Скільки часу у вас є на песика?
  • Скільки грошей ви можете виділити і чи є у вас резерв на непередбачувані випадки?
  • Хто його вигулюватиме зранку та ввечері? Вигулювати потрібно мінімум дві години на день, а якщо собака активна – більше. Ми доходили й до п`яти-шести годин на день влітку.
  • Чи готові ви прокидатися о п`ятій, шостій ранку, якщо ваш собака спочатку буде ранньою пташкою?
  • Чи готові ви гуляти з ним у дощ і вітер, у сніг і в болото під ногами, коли хочеться довше поспати у вихідні? 
  • Чи готові ви закріпити і дотримуватися потрібної для собаки рутини?
  • Як ви організуєте свій побут і графік перші місяці, коли часу потрібно більше на малюка та бути з ним і вдень? Наприклад, цуцики можуть по шість-сім разів на день ходити в туалет, і коли ви перевчаєте з пеленки ходити в туалет на вулицю, треба вибігати по першому "кличу".
  • Які ваші чіткі заборони, а що ви готові дозволити? На ліжко можна? А на диван?
  • Що буде, коли вам потрібно поїхати кудись? З ким залишиться тварина? Який план А, В, С?

Скільки коштує утримувати собаку

 

Найбільш правильна відповідь – біс його знає. Залежить від породи, ваших можливостей, міцності здоров’я малюка. Але ось наші приблизні розрахунки. 

Базово вам потрібне ліжечко, миска для води та окремо для корму, набір іграшок, повідок, нашийник, пеленочки і корм. Базовий пакет обійшовся нам у 1200 грн. Найдорожче коштувало ліжечко – 500 грн. 

Ми вирішили бути розважливими господарями і купити корму не кілограм, а мішок. Ну, щоб вроздріб не переплачувати. І купили 10 кг корму, який Тайлер їв ще у попередніх господарів. Тиждень поїв, а далі від нього навідріз відмовився. Так і стояв той корм місяцями, поки не відправили волонтерам для безпритульних песиків.

Тому наш висновок – не спішіть з такими закупами. Ми довго підбирали корм, який Тайлер їстиме, й він на super premium кормах, а в колеги собака навпаки відмовляється їсти дорогі корми і визнає лише дешеві. 

На місяць нам на корм йде 1200 грн + регулярно свіже м’ясо як смаколики для дресури (курячі сердечка десь на 400 грн на місяць).

Був також період, коли мінялися зуби і йому було боляче їсти сухий корм. За порадою ветеринара ми купували спеціальні м’ясні консерви (70 грн баночка на день). 

Також потрібно показати тварину ветеринару, щоб перевірити здоров’я, і дотримуватися плану вакцинації. Тайлера ми взяли у неповних три місяці, він мав лише перше щеплення, тож не міг гуляти на вулиці. Мав отримати спершу весь комплекс. 

Тож ми носили його на руках до ветеринарів. Це важливий нюанс. На жаль, серед власників тварин ще поширений міф, що трішки поводити можна і нічого не станеться, але всі ветеринари в один голос казали: "Ні, чекайте, він незахищений". 

Походи до ветклініки нам обходились в 150+ гривень за візит. Вартість залежить від міста, клініки, питання, з яким ви прийшли тощо. Те ж – періодичність візитів. 

Ми ходимо до ветклініки рідко, бо проблем практично немає, а от подруга Тайлера – бігль – ледь не щотижня там гостювала.

Коли у неї мінялися молочні зуби (так, у собак вони випадають, як у людей, уявляєте?), власниця розповідала, що "кров’яка була по всій квартирі". Тож ми чекали апокаліпсису вдома. Наші реалії – знайшли два зуба на підлозі і один вилетів під час гри з іншою собакою в собачій загорожі. 

Вакцинація. Ще два щеплення – від сказу і комплексне – нам обійшлися у неповних 1000 грн. 

Також у ветклініці вам дадуть чіткий план обробки від глистів, кліщів, бліх та іншої нечисті.  Витрачаємо близько 300 грн на місяць. Лайфхак від досвідчених собачників: обробляти трішки швидше, ніж через кожні чотири тижні, як сказано в інструкції (кажуть, що, зараза, не дотримує повний термін). На весну, коли почнеться сезон кліщів, радять купувати ще спеціальний нашийник, коштує 500+ грн.  

Іграшки. Тут – на ваш колір і смак. Є за 40 грн, є за 300. Сумарно на всі Тайлерові іграшки пішло близько 2000 грн за 7 місяців. Частина ще є, а більшість він просто розгриз. 

За цей час ми також купили ще один повідець (300 грн), намордник, щоб їздити потягом (120 грн), ковдрочку для поїздок (стелимо в салон таксі, щоб не лишати шерсті, 300 грн), новий лежак, бо старий розгриз (900 грн, купили антигриз і дійсно поки не розчленував!). 

Також пережили дві операції – одну на вухо, бо стаф відцапав шматок, і одну – стерилізацію. Разом – близько 3500 грн. Ще додайте ковпаки, які треба носити в цей час, щоб песик язиком не діставав шви. Тайлер додумався їх розбивати, тож мали не один, а чотири (близько 600 грн разом). 

За бажання є ще всілякі смаколики, які ми періодично купуємо, пізнаючи зоосвіт – бичачі геніталії, кролячі вушка, свинячі рильця, пташині лапи, сушена печінка та інша смердюча смакота. Ціни різні. 100 г сушеної печінки може обійтися у 80 грн, а бичачі геніталії – близько 40 грн штука або 150 грн – за набір з 4-5 штук. 

Ще ми оплачуємо індивідуальні заняття з кінологом. 

За місяць в середньому іде 3000-4000 грн. 

Але, повторюся, це наш досвід. У вас може бути значно менше, або – значно більше.

Перші тижні життя з собакою і заняття з кінологом

 

Перші години Тайлера в квартирі минали прекрасно. Він одразу прийняв житло, ліг чоловікові в ноги з перших хвилин і ми не могли ним натішитися. 

А потім настав вечір – і цуцик засумував за мамою та братиками. Ми носилися з ним, як з крихітним людським малям: обіймали, гладили, всіляко намагалися розважати іграшками – все намарно. "Аууууу…"

- Може, ми не готові і варто його повернути, щоб були люди, які готові? – перед сном чоловік був виснажений і роздратований. 

- Ні, наш, не віддам! – вчепилася намертво в те, чого стільки часу хотіла. 

Тож гладила малюка всю ніч, тримаючи руку в його ліжечку, щоб цуцик міг її обіймати. З тієї ночі почав сприймати мене мамою. Відтоді у нас любов і сильна прив’язаність один до одного. Можливо, навіть занадто. 

Ми дивилися навчальні відео про цуциків на Youtube, я залипала на відеоуроках американських кінологів, але це був рух навпомацки. Ми не підготували собі "базу". 

Тож коли вийшли гуляти на вулицю – отримали купу проблем, бо не могли дати з ними раду. Тайлер не розумів, що ми від нього хочемо, ми – розгублені – навіть з ютубом не могли пояснити йому, як поводитися. 

Почав рвати повідець, ми піддавалися та йшли за ним, тож ривки та впертість лише росли. Він почав вчитись і хорошої, і поганої поведінки в інших собак, бо ми не вміли показати правильно, як можна, а як – ні, почав дзявкотіти на дорослих і дітей. Особливо боявся дітей (кінологиня нам потім пояснила, що собаки більше бояться дітей, бо вони непрогнозовані у своїх діях і гучні). 

Здавалося, що більше ми стараємося, то більше нічого не виходить. Доходило до сліз.

Нарешті вирішили піти до фахівців. Влітку знайшли кінолога, але його методи не сподобалися. Хотів, щоб собака був добре голодним перед заняттям (добу не годувати, наприклад) і сильно смикав повідцем, аж серце стискалося. Після третього заняття я не витримала. І ми попрощалися. Знайшли іншого кінолога. Почали працювати і бачити повільні, але результати.

Зрозуміли, що до кінолога за консультацією слід звернутися з першого тижня, відколи собака у вас.

Щоб фахівець допоміг вам не рухатися наосліп та полегшити життя вам і вашому улюбленцю. Та пришвидшити процес навчання. Особливо якщо ви вперше заводите собаку в помешканні – як ми. 

Цю помилку ми наверстуємо досі, регулярно повертаючись назад у тренуваннях. Наприклад, зараз у його 9 місяців повернулися до правил, якими заохочували його виконувати команди у 5 місяців, бо почали ходити у безлюдний парк, щоб вчитися контролювати собаку без повідка (це важливий елемент навчання, навіть якщо ви не збираєтеся гуляти з собакою без повідка в людному місці).

Заводячи собаку, добре продумайте, скільки часу можете їй приділяти щодня. Бракує часу – не заводьте. Бракує терпіння і ви готові бити собаку – не заводьте.

Сказав би мені хтось, що я можу бути настільки терплячою, коли хочеться все навколо трощити від безсилля – не повірила би. Але любов робить дива.

Якщо після всіх цих "страшилок", описаних вище, ви ще бачите поруч із собою щасливого мокрого носа з пухнастими лапами – ура! Ви готові до безмежної любові, яку не відчуєте більше ніде. 

У товстому словнику синонімів не знайдеться слова, здатного передати радість, коли собака, який не любить лестощів (суворий у нас пес!), кладе тобі голову на ноги і засинає. 

Чи підходить, коли ви сидите на кріслі, кладе лапу на стопи і лягає поруч. Коли приносить м’ячика, коли ви працюєте, і просить піти хоч трішки погратися. 

Коли ви ховаєтеся за деревом, бо песик надто далеко відбіг у лісі, і він за 15 секунд прилітає до того дерева з виразом морди: "Я тебе знайшоооов!". 

Коли собака не знає, що з ним робиться, і літає як шалений навколо, бо ви повернулися. І байдуже звідки – з кількаденної подорожі чи магазину. 

Ірина Андрейців
Ірина Андрейців
редакторка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини