"Неможливо жити між очікуваннями, що наступної секунди це дзизчаче неподобство влетить тобі у вікно. Треба видохнути", – подумала я під час чергового обстрілу Києва. І вирішила, що за першої зручної нагоди ми з друзями їдемо на вихідні до замку в Отрокові.

Тому що я ніколи не жила у замку. А пожити у замку Сцибор-Мархоцького – це ще й концептуальний ретрит. Бо цей пан – бізнесовий геній і сам собі верховний жрець, який примудрився послати під три чорти одразу дві імперії та успішно розвивати власну державу між ними. Я таких люблю.

Вибір виявився дуже вдалим варіантом для якісного відпочинку й повноцінного перезавантаження за два дні.

Щоб прочитати цей матеріал, підпишіться на LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO?