"Вчити мову для мене — це вірити в ідею свободи". Як і чому іноземці вчать українську

Українська мова стала трендом — такий висновок за результатами 2022 року зробили представники однієї з найпопулярніших платформ для вивчення мов Duolingo. Інтерес до української почав зростати після повномасштабного вторгнення РФ, коли мільйони людей були змушені шукати притулку в інших країнах. 

Найбільшу зацікавленість вчити українську зафіксували в Ірландії, Німеччині та Польщі. Втім, інтерес до мови підвищився навіть у таких віддалених країнах як Аргентина, Японія та В’єтнам. LIGA.Life дізналася, чому іноземці вивчають українську мову, на які складнощі вони натрапляють і що є найцікавішим у процесі навчання.

Херсонка Інна Сопрончук викладає українську іноземцям майже сім років. Спершу дівчина проводила навчання через міжнародну платформу для репетиторів, а згодом заснувала власну онлайн-школу Speak Ukrainian. Сьогодні вона викладає в Оксфордському університеті та допомагає збирати кошти на підтримку жителів деокупованого Херсону. 

За допомогою з вивчення мови до Інни зверталися люди з різних країн та з різною мотивацією. Нащадки українських емігрантів, туристи, бізнесмени — усі вони хотіли вчити українську.

"Чиїсь предки емігрували з України до Канади, США, Австралії чи інших країн. Такі студенти розповідали, як їхні батьки, бабусі та дідусі готували вдома вареники, святкували Різдво за українськими традиціями. Коли люди почали втрачати свою сім’ю, то захотіли відновити зв’язок з Україною, вивчаючи мову", — розповідає викладачка. 

Найчастіше інтерес до навчання проявляли люди, які мали пару з України або часто приїжджали сюди у відпустку і закохувалися в музику та культуру. Втім, були й зовсім незвичні випадки. Приміром, австралійський студент, чий дідусь воював в УПА і чия сім’я була змушена емігрувати, аби врятуватися від переслідування радянським режимом. Був також студент з Індонезії, який писав книгу і вчив українську, аби краще зрозуміти й описати одну з героїнь. Були й розробники відеоігор, поліглоти, підприємці. 

Після повномасштабного вторгнення РФ кількість людей, які вирішили вивчати українську мову, зросла в рази. Зокрема, змінилася і мотивація до навчання. Зараз здебільшого іноземці вчать українську, аби підтримати біженців з України.

"Українську почали вивчати люди, які просто підтримують нашу країну і розуміють, що під загрозою не лише наша суверенність і територія, а й культура, мова. Багато історій, коли іноземці спершу вчили російську, але зараз відчувають огиду до цієї мови й переходять на українську", — ділиться Інна Сопрончук. 

Серед учнів дівчини є й багато волонтерів. Це люди, які допомагають приймати українських біженців у своїх країнах, приїжджають в Україну з гуманітарною допомогою, вивозять людей з небезпечних територій. 

Здебільшого інтерес до української проявляють студенти зі США, Канади, Австралії, Великої Британії, країн Європи. Трохи менше учнів з Азії та Південної Америки. 

"Складнощі з вивченням української в іноземних студентів виникають на початку, адже ми маємо кирилицю. Тож учням буває важко зрозуміти, що це за літера і як вона читається. Але ми починаємо практикуватися, читаємо голосні, приголосні, склади й прості слова — люди розуміють, що це не так страшно й українська фонетика насправді легка та милозвучна", — пояснює викладачка. 

Серед інших викликів — сім відмінків, перша та друга дієвідміни в українській мові. Іноземним студентам буває важко запам’ятати всі закінчення та вміти використовувати їх у мові. Також труднощі виникають з вивченням нових слів, адже часом зробити якісь асоціації з іншими мовами досить важко. 

Вчити українську — це вірити в ідею свободи

Колін живе на Балі, займається дизайном і розробляє брендинг для місцевих компаній. Українську мову він почав вивчати після того, як 1 березня 2022 року відвідав проукраїнську акцію протесту.

"Той момент відкрив мені очі. Я побачив, як багато українців опинилися далеко від дому. Всі вони були єдині у своєму ставленні до того, що сталося з їхньою країною. Акція проходила мирно і злагоджено, всюди майоріли синьо-жовті прапори", — ділиться спогадами хлопець. 

Колін вирішив вчити українську, аби висловити підтримку біженцям на Балі. Говорити без акценту вдалося з першого дня, тож це лише мотивувало хлопця продовжувати навчання. 

"Для мене вчити українську — це вірити в ідею свободи, надії на світле майбутнє. Це надихає і підносить. Я відчуваю гордість за те, що можу вчити таку гарну мову", — розповідає він. 

Наразі хлопець продовжує вивчати мову та щодня практикує її з українцями на Балі. Найскладнішим у процесі навчання називає підбір правильного відмінка та граматику. Але Колін не здається, адже у майбутньому планує запустити власну дизайн-студію й уже обговорює з українцями можливість співпраці. 

Українська для подорожей і роботи

Німецька фотографиня Селіна вирішила вчити українську ще у 2020 році. Дівчина зізнається, що до цього ніколи не планувала поїздку до України, але усе відбулося випадково. Селіна приїхала сюди під час роботи над фотопроєктом і була зачарована Україною.

"Я зрозуміла, що це туристично недооцінена країна. Іноземці, особливо люди з Заходу, мають хибне уявлення про Україну. Я хотіла це виправити", — розповідає дівчина. 

Мовний бар’єр під час подорожі мотивував фотографиню взятися за вивчення мови. Спершу Селіна почала з російської, але не отримувала від цього задоволення. Тож дівчина вирішила: якщо її цікавить Україна, то потрібно вчити українську. Навчання вона почала з роликів на YouTube і Duolingo, а згодом купила кілька мовних книг. Самостійне вивчення української тривало упродовж двох років, поки у листопаді 2022-го Селіна не розпочала свій перший курс. 

"Я рада, що почала вивчати українську так рано. Два роки тому всі казали мені, що це марно. Але зараз знання мови, безперечно, стало у пригоді", — ділиться вона. 

Найскладнішим у процесі навчання, зізнається дівчина, була самодисципліна та страх говорити українською. Німкеня згадує, що мала багатьох знайомих з України, які здебільшого спілкувалися з нею німецькою та англійською, тож застосовувати нові знання на практиці було важко. 

У 2021 році Селіна хотіла відвідати Україну знову, але планам завадила пандемія. Згодом дівчині все-таки вдалося самостійно приїхати до Києва і попрацювати над німецько-українським проєктом. Зараз вона пише статті для німецько-українського журналу Gelblau, бере участь в українському кіноклубі та допомагає організовувати проукраїнські протести у Берліні. 

Від волонтерства до натхнення поезією

Як і більшість знайомих, бельгієць Стів був шокований повномасштабним вторгненням Росії. Він почав волонтерити й допомагати українцям, які шукали прихисток за кордоном. Зокрема, на кілька місяців чоловік прийняв у себе вдома українську родину. 

"Для початку я хотів просто мати можливість спілкуватися з ними. Але згодом закохався в українську мову та культуру. А українська поезія — сучасна та класична — стала для мене справжнім відкриттям. Вона надихнула продовжувати вчити мову", — розповідає Стів. 

Спершу чоловік вчив українську за допомогою Duolingo, а потім знайшов викладача, з яким проводить онлайн-уроки двічі на тиждень. Найскладнішим і водночас найцікавішим у процесі навчання Стів називає постійне розширення словникового запасу.

"Українська дуже відрізняється від мов, які я знаю. Та є багато слів, які мають спільне коріння і які також можна впізнати серед інших мов. Це мене вражає. Мені цікаво відкривати для себе такі слова. Ще я люблю спостерігати за тим, скільки уваги приділяється милозвучності та мелодійності мови. Цієї витонченості я не зустрічав ніде: кожен звук логічно слідує один за одним, усі вони разом гарно звучать", — ділиться Стів. 

Чоловік працює у французькій компанії, спеціалізується на корпоративному добробуті, а також захоплюється бодібілдингом, йогою та навчається на військово-історичному факультеті. Свої знання з української Стів застосовує, аби підтримувати українську громаду в Бельгії. У майбутньому він також хоче допомогти з відбудовою України та залученням інвестицій. 

Леся Українка і любов до вивчення мов

Аргентинець Луїс працює розробником програмного забезпечення, живе у Німеччині. Чоловік любить подорожувати, бігати й вчити мови, захоплюється музикою, історією та культурою. Саме ці інтереси пов’язали його з Україною, коли у 2021 році Луїс вперше приїхав до Києва за порадою подруги. Зазвичай чоловік планує поїздки заздалегідь, але ця була особлива. 

"З першої миті я відчув себе у Києві дуже комфортно. Таксист, який мене віз, був футбольним фанатом, тож з радістю говорив зі мною про Мессі та Марадону (аргентинські футболісти. — Ред.). Я був здивований, що в Києві так багато людей говорять англійською", — згадує він.

У Києві Луїс відвідав екскурсію визначними місцями, дізнався про історію Києва, спробував українські страви й закохався в культуру. Особливо його вразила постать Лесі Українки та її фраза "Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає". Саме вона надихнула чоловіка на вивчення української мови.

"Спершу більшість моїх знайомих з України радили вивчати російську, мовляв, вона легша та корисніша. Я почав, але мені не сподобалося. Згодом дізнався, що мати Лесі Українки давала уроки вдома, щоб її донька могла вчити українську, бо на той час у школі викладали лише російську. Я подумав: "Якщо мене мотивує Леся Українка, то чому я повинен вивчати мову, якої вона уникала, щоб зберегти свої традиції?". Так я і почав вчити українську", — розповідає він.

Згодом чоловік ще двічі відвідував Київ у 2021 році, аргентинець навіть взяв участь у Київському півмарафоні. Під час одного з візитів він також зацікавився віруваннями давніх слов’ян і їхнім зв’язком з мовою. 

"Я розмовляю німецькою, іспанською, англійською і хочу сказати, що українську вивчати дуже приємно. Можливо, для новачків почати з мови з сімома відмінками важко. Але це як математика. Вміння застосовувати правила, ставити наголоси у словах приходять з досвідом", — підсумовує Луїс.