Історія | "Українці збагачуються коштом Німеччини". Як німці ставляться до українських біженців

В Німеччині час від часу відбуваються протести проти біженців, зокрема з України. Самі ж українці стають жертвами нападів. Найчастіше – на сході Німеччини або в Берліні, де розвинена проросійська діаспора.

"Більшість німецького населення виявляє солідарність і симпатію до українців. Однак є й ті, хто має протилежну думку. Певна річ, це пов'язано з виплатами для біженців від держави", – розповідає німець українського походження Стані.

Влада ж засуджує будь-які образи на адресу біженців з України, як на побутовому, так і на державному рівнях. Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц нещодавно заявив, що Німеччина підтримуватиме Україну "так довго, поки це буде потрібно".

LIGA.Life запитала у місцевих, як вони ставляться до українських біженців у Німеччині та чи змінилась їхня думка про росіян від початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Існує дві думки

Понад мільйон українців отримали тимчасовий захист у Німеччині. Зокрема, країна продовжує фінансово підтримувати всіх, кому надала прихисток. Сума виплат залежить від землі. В середньому щомісячна допомога становить 502 євро для дорослих. Також держава виділяє дотації на дітей з України – близько 250 євро на місяць, оплачує житло, комунальні витрати (окрім електрики) та обов'язкові курси німецької.

За словами Стані, ставлення німців залежить безпосередньо від життєвої ситуації та досягнень у житті. Він додає, що у Німеччині часто зустрічаються заздрість і образа. Результати останнього опитування свідчать, що кожен другий прохолодно ставиться до міграції у ФРН. Водночас німці схвально (41%) ставляться до переїзду кваліфікованих фахівців.

Вчителька Дженні помітила позитивне ставлення серед німців, які віддано допомагають українцям. Вона пояснила, що саме обурює інших.

"Дехто вважає, що українці збагачуються коштом соціальної держави: продовжують отримувати соцвиплати, хоча мають власні заощадження. Мені ж ця думка не близька. Я розумію, що біженці з України втратили все через війну і мають починати з нуля. Тому доначу на благодійність", – додає Дженні.

Співчуття та підтримка

Економістка Франці з Дрездена співчуває українським біженцям, адже розуміє, з якими стражданнями їм доводиться стикатись. За її словами, місцеве населення має допомагати українцям повернутись до звичного і незалежного життя далеко від дому. Проте це не може полегшити біль від того, що відбувається на Батьківщині.

Стані також підтримує Україну, хоча народився та мешкає все життя на сході Німеччини. Від початку повномасштабного вторгнення він допомагає українцям з перекладом та бюрократією.

"Мої батьки – з України. Я знаю мову (хоча й говорю з акцентом), країну та менталітет. У дитинстві майже щоліта відпочивав на Чорному морі. В душі я – українець. І тому моє серце крається через те, що відбувається на Батьківщині моєї сім'ї", – розповідає він.

Електротехнік з Баварії Тобіас запевняє, що Німеччина чекає на українців. Він відчуває більш відкрите ставлення до біженців з України, ніж до попередніх. Тобіас додає, що наразі українці мають багато можливостей для подальшого розвитку – варто лише скористатись.

Ставлення до росіян

На думку Франці, не варто оцінювати кожного за національністю.

"Я не створюю різницю між українцями, росіянами, німцями... Коли зустрічаю когось, я бачу людину, а не походження", – приєднується домогосподарка та мама в декреті Моніка.

Проте є й інша думка. Тобіас вважає, що громадян Росії формують пропагандистські ЗМІ. Найкраще живуть лише ті, хто має владу та місце на вершині. Решта сліпо вірять.

"Більшість росіян, навіть, тут у Європі повністю засліплені імперіалістичною політикою, яка має паралелі з історією. Це як вірус, який постійно поширюється, і більшість його підхопило. Можливо, проблема в нестачі якісної освіти в Росії", – говорить Стані.

Вчителька Дженні додає, що її ставлення до росіян не змінилося, оскільки вони – жертви деспота, пропаганди, поліції та загалом диктатури. Люди бояться своєї свободи та цілісності. Вони не можуть вільно висловлювати свої думки чи бунтувати. Це видно завдяки біженцям з Росії до Південно-Східної Азії чи Європи. Дівчині сумно через те, що це можливо у 2023 році.

Настася Князева для LIGA.Life