"Я хочу грати в "Аватарі": Аліна Чебан про "Назавжди-назавжди", дружбу та залежність від акторства

Українська драма "Назавжди-Назавжди" режисерки Анни Бурячкової — це історія про складні взаємини київських підлітків, події якої відбуваються наприкінці 90-х років. Це класична молодіжна драма, сюжет розвивається довкола 15-річної Тоні, яка, втікаючи від колишнього хлопця, змінює школу. Там намагається адаптуватися до нових умов і раптом закохується одразу у двох хлопців, але й колишній не залишає її в спокої. Головну роль "новенької Тоні" у фільмі виконала українська акторка Аліна Чебан, яка раніше знялась у стрічці "Найкращі вихідні". 

Liga.Life запитала в Аліни Чебан про особливості знімання в "Назавжди-назавжди", дружбу з партнерами за знімальним майданчиком та плани на майбутнє.

— Аліно, розкажіть, будь ласка, як ви стали частиною проєкту "Назавжди-назавжди"?

Мене цей проєкт знайшов саме тоді, коли я вже хотіла робити перерву між зйомками. Тому що я працювала над серіалом "Пікнік" та фільмом "Найкращі вихідні". І я розуміла, що мені потрібен відпочинок. Що я вже нічого нового не буду шукати. Я не знала навіть, що цей проєкт у розробці. Нічого про нього не чула.

І, як тільки закінчились зйомки у "Найкращих вихідних", мені прийшло повідомлення в Instagram від Ксенії Дезери, кастинг-директорки фільму "Назавжди-назавжди". Вона спитала: "Не хочеш знятись у кіно?". Я відповіла: "Хочу".

Там вже кастинг тривав багато місяців. Були відібрані майже всі головні герої. Мене покликали на перші проби. Потім другі проби. Це були вже парні сцени, я працювала з Лізою [Цілик], з Артуром [Алієвим]. Ми зрозуміли, що усе гуд і мене затвердили.

— Анна Бурячкова в одному з інтервʼю казала, що через кастинг для фільму пройшло майже 1,5 тис. людей. І що вона довго не могла обрати головну героїню. Як гадаєте, в який момент у вас із режисеркою стався метч?

Мені здається, він стався одразу, тільки-но я зайшла в аудиторію, де проходив кастинг. Коли я побачила Аню, не знаю, як це описати, це була як іскра, буря, шаленство. Ми відчули одна одну моментально. І я одразу зрозуміла, що хочу з нею працювати.

Я просто встала в кадрі, а вона почала не про проєкт говорити, а шукати якісь струни моїх почуттів, моїх емоцій. Я розуміла, що просто повністю довіряю цій людині, попри те, що я тільки-но її побачила. От так стався метч.

— Ваша героїня, Тоня, у фільмі має складний життєвий бекграунд. І мусить розвʼязувати дорослі проблеми. Як ви вживались у цю роль?

Почнемо з того, що мені на момент зйомок було 19 років. Я сама була дуже невизначеною особистістю, як і моя героїня. Так співпало, що під час зйомок я була розгубленою, не дуже розуміла себе, і це було прям класно для цього проєкту (сміється), тому що моя героїня так само не розуміла свої почуття. Це суть цього фільму, як на мене. Про пошук себе, про індивідуальність, про незалежність. Тож мені трошки легше було, бо я задавалась тими самими питаннями, що і моя героїня.

— Що було для вас найважчим під час роботи над цим фільмом?

Фізично найскладніше було реалізувати сцени в басейні. Тому що я не займаюсь плаванням, на відміну від своєї героїні. У мене був тільки місяць, щоб я підготувалася до цих сцен. І я не хотіла, щоб дублерка робила їх за мене. Але було складно, бо я мала плавати кілька днів поспіль із відкритими очима у басейні з хлоркою.

А якщо говорити про моральний аспект, було важко те, що "Тоня" поводила себе з різними людьми, з якими вона спілкується, по-різному. Це ще одна особливість її характеру: бажання всім сподобатись.