Зарядка для дітей. Як привчити семирічку щодня робити вправи: особистий досвід

Перед початком нового навчального року я вирішила, що треба привчити свого семирічного сина щоранку робити зарядку. Почати вирішили у середині серпня. 

Перші невдалі два тижні

Мій син любить поспати. Зранку він прокидається неохоче, практично не снідає, оскільки просто засинає над чашкою чаю чи молока. Тож у перший день, коли ми почали робити зарядку, він зовсім не зрадів. Вправи робив з заплющеними очима ледь помахуючи руками. Потім почав скаржитися, що у нього болить ніжка, пальчик, голова, а далі звинуватив мене у тому, що я псую йому останні дні канікул. 

У перший день на таку імітацію зарядки ми витратили 15 хвилин, після чого син ліг на диван і заснув. Наступного ранку мені стало його шкода і ми пропустили тренування. Впродовж двох тижнів ми робили зарядку разів зо п’ять, кожного разу з суперечками про вибір музики і необхідність вставати о сьомій ранку на канікулах. Тому звички щодня робити зарядку ми не сформували.

Нові спроби

У понеділок 31-го серпня я знову вирішила спробувати повернутися до щоденних ранкових вправ. Я зробила підбірку пісень з улюблених мультиків сина, тож коли він почув музику, то одразу розплющив очі. У цей день справи пішли трошки краще – попри те, що правильно виконував не всі вправи і був не досить енергійним, він вже не скаржився і не намагався відмовити мене від затії. 

З цього дня ми більше не пропустили жодного тренування. По-перше, оскільки треба йти до школи, то вже не працює відмовка "навіщо так рано прокидатися", по-друге, синові стало цікаво робити зарядку під улюблену музику (часто вправи закінчуємо веселими танцями). 

Тож вже майже місяць щоранку ми робимо разом зарядку. Плейлист формуємо також разом. Наприклад, синові найбільше подобаються треки з мультфільмів  "Angry Birds-2" та "Мадагаскар", а також полюбляє танцювати під Alex F "Crazy Frog" і PSY "Gangnam Style".

Поступово додаємо нові вправи та збільшуємо час для тренувань. Так, стрибаємо "як зайчики" на двох ногах та на одній по черзі, робимо оберти колінами, присідаємо, робимо вправу "млин" та інші. Синові вдаються поки не всі, проте він вже старається. До того ж у певні дні ми міняємося з ним місцями і тренування проводить він, що додає йому ентузіазму.

Крім того, ми почали з сином бігати вечорами. Наразі виходимо на пробіжку кілька разів на тиждень, але згодом сподіваюся зробити її постійною звичкою. Біг синові подобається, хоча часто він намагається влаштувати змагання – біжить наввипередки. 

Який ефект ми отримали

Після того, як ранкові фізичні вправи стали звичкою, син швидше і легше прокидається зранку. Так, він прокидається на 20 хвилин раніше (без суперечок і у доброму настрої), оскільки на зарядку маємо більше часу, ніж спочатку. До того ж він нарешті почав повноцінно снідати. Після енергійних вправ і танців у нього прокидається апетит. Ще один приємний бонус ранкових вправ – син почав бути уважнішим на уроках. Раніше він ще подумки спав і часто проявляв активність не раніше другого уроку.

Користь від щоденних ранкових вправ відчуваю і на собі. По-перше, стала менше боліти спина, а, по-друге, я теж стала енергійнішою і практично не маю поганого настрою – ранкові танці з сином заряджають позитивом і просто не дають сумувати. Також це додатковий, весело проведений, час з дитиною, що зближує. Тепер у наших планах на найближчий час – почати регулярно бігати разом, зробити це ще однією корисною звичкою.