Зумери опановують ринок праці. Як покоління Z шукає роботу та що їх може відштовхнути

У 1991 році американські науковці Вільям Штраус та Нейл Гоув випустили книгу Generations, у якій представили теорію поколінь. Ідея полягала в тому, що людям певної вікової групи властиві свої моделі поведінки, цінності та переконання. Тож щоразу, коли одне покоління приходить на зміну іншому, його світогляд "бере гору" і стає визначальним у формуванні життя суспільства впродовж наступних десятиліть. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Ці зміни відображаються у всьому: в розвитку та темпах впровадження технологій, культурних, політичних і економічних процесах. Зокрема на ринку праці, який сьогодні активно опановують так звані зумери або представники покоління Z. На що вони звертають увагу під час пошуку роботи, як визначають пріоритети та чи збігаються їх зарплатні очікування з пропозиціями роботодавців? Про це дізнавалася LIGA.Life. 

Роботодавці шукають "молоду кров"

Якщо розділити зумерів на народжених у 1997-2005 роках і 2005-2012-рр., то перші вже активно опановують ринок праці. Це 19-27-річні люди, які або лише починають свій професійний шлях, або вже кілька років ним ідуть. Студенти, новоспечені фахівці та "молода кров" у компаніях — вони шукають перші місця роботи та традиційно становлять конкуренцію представникам старших поколінь.

Так, за даними Work.ua, у 2024 році частка людей віком до 27 років, які шукали роботу на платформі та відгукувалися на вакансії, становить 46%. 

У десятку найпопулярніших вакансій, на які у червні та першій декаді серпня 2024 року відгукувалися зумери, увійшли: 

1. продавець-консультант;
2. менеджер із продажу;
3. адміністратор салону краси;
4. оператор контакт-центру;
5. бариста;
6. касир;
7. офіціант;
8. менеджер із персоналу;
9. контент-спеціаліст;
10. адміністратор.

Курс на "омолодження" підтримують і самі роботодавці. За даними дослідження OLX Робота, сьогодні 67% українських компаній зіткнулися з кадровою кризою внаслідок повномасштабної війни. Основні причини — мобілізація та складнощі у працевлаштуванні чоловіків, а також міграція населення за кордон. За таких умов одним із найпопулярніших рішень є залучення молодших працівників. 

"Для протидії кризі роботодавці планують зосередитися на найманні молоді непризовного віку (46%), студентів для стажування (33%), жінок (34%) та чоловіків із "білим квитком" (32%)", — зазначають у компанії. 

Гроші, колектив, досвід: що в зумерів у пріоритеті

Існує помітна різниця у заробітній платі, яку пропонують працедавці в популярних серед зумерів вакансіях, і зарплатних очікуваннях самих шукачів роботи. Закономірність така, що представники покоління Z вказують у своїх резюме нижчу бажану зарплату, ніж пропонують роботодавці. 

Тобто, якщо компанія закладає для офіціанта 19 000 грн, то зумер очікує заробити 15 000 грн. Найбільша різниця у третій за популярністю вакансії серед шукачів цього віку: медіанна зарплата на посаді менеджера із продажу у травні-липні 2024 року становила 28 000 грн, тоді як у резюме представників покоління Z вона була на 11 000 грн меншою. 

Тож, якщо зумери готові отримувати меншу заробітну плату, що вони вважають важливим у роботі? LIGA.Life запитала про це у кількох представників цього покоління. 

"Коли я шукала роботу, то насамперед розглядала те, що мені знадобиться після закінчення навчання. Я хочу працювати соціологом, тож обирала роботу, пов’язану з комунікацією та дослідженнями, які є в моїй спеціальності", — розповідає 19-річна Валерія. 

Дівчина навчається на третьому курсі Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана на програмі "Соціальні та медіа-комунікації". Паралельно працює фахівцем зі зв’язків із громадськістю у благодійному фонді "Я — Маріуполь". Цю роботу Валерія знайшла місяць тому, до цього мала досвід ведення обліку продажу у сувенірній крамниці, волонтерила на фестивалях і проводила екскурсії на базі туристичного центру. 

Нинішню роботу дівчина знайшла завдяки знайомим, адже сама була зареєстрована як ВПО із Маріуполя: 

"Іноді я допитувалася, які там є вільні вакансії. І так мої знайомі сказали, що на певний проєкт вони шукають менеджера — я запропонувала себе на цю посаду". 

Окрім знайомств, Валерія також розглядала варіанти через платформи пошуку роботи, тематичні Telegram-канали, де викладають вакансії, а також безпосередньо заповнювала заявки на проєкти, які її цікавили. Перш за все звертала увагу на знання та досвід, які можуть знадобитися у майбутньому після випуску з університету. 

"Це є великим пріоритетом. Далі, звісно, зарплата, адже треба за щось жити і платити за навчання. Ще важливі умови роботи. У майбутньому хочу працювати в офісі або з командою наживо, але зараз розглядаю більше варіанти змішаного формату, щоб поєднувати роботу з навчанням та іншими аспектами життя", — пояснює вона. 

Схожі пріоритети визначила для себе і 19-річна Анастасія. Цього літа дівчина закінчила фаховий коледж і вступила до Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського на спеціальність "Журналістика". Разом із тим уже майже два роки вона працює у кав’ярні. До цього у шкільні роки підробляла збором малини та ожини. 

"Коли я шукала роботу, на жаль, за моєю спеціальністю не було жодних пропозицій у моєму містечку, тому я розглядала будь-яку сферу діяльності. Пішла у сферу обслуговування, бо хотіла працювати і навчатися. Ця робота дозволяє мати неповний робочий день. Серед інших плюсів — гарне керівництво, яке завжди відпускало на екзамени та сесію", — розповідає Анастасія. 

Найважливішим для себе у роботі вона визначає графік та зарплатню. 

Натомість 19-річна Олександра стверджує, що її не дуже цікавила заробітна плата, коли вона шукала першу роботу в б’юті-сфері. Після 11 класу дівчина пішла навчатися на приватних курсах, аби стати візажисткою і бровисткою. Згодом почала працювати у студії краси, де й проходила навчання. 

"Мені було важливо, щоб до мене приходили молоді люди, з якими було б комфортно працювати та спілкуватися. Також я звертала увагу, чи гарно ставиться студія до клієнтів, чи не зачищає відгуки, чи платить податки. А найголовніше — аби там, де я працюю, було все чисто", — пригадує дівчина та додає: "Зарплата мене на той момент не сильно цікавила. Важливим був сам розвиток, аби я працювала, вчилася спілкуватися з клієнтами". 

Згодом Олександра відкрила власну студію і почала працювати сама на себе. Також вона має свою кав’ярню. 

"Червоні прапорці" для зумерів

Героїні цього матеріалу зізнаються, що заробітна плата не була на першому місці, коли вони шукали роботу. Більше значення мали умови, графік та можливість отримати корисний досвід для подальшої реалізації у професії. 

Втім, є і "червоні прапорці", які відштовхували зумерок від роботи в тій чи іншій компанії. Серед них: 

• репутація компанії (співпраця з Росією чи причетність до скандалів);

• несправедливе керівництво;

• відсутність можливості для зростання на посаді;

• нездорова атмосфера в колективі. 

"Мені важлива думка людей, які працювали у цьому колективі, та чому вони вирішили піти з компанії", — підсумовує Анастасія. 

Подекуди наявність цих недоліків може переважити будь-які переваги потенційного місця роботи. Тож, аби привабити молодих працівників, роботодавцям варто попрацювати і над своїм іміджем.