Їхня історія – символ усього контрнаступу: Мстислав Чернов про свій фільм "2000 метрів до Андріївки"

Після гучного успіху "20 днів у Маріуполі", що став першою українською стрічкою-лауреаткою "Оскара", Мстислав Чернов знову повертається на передову – цього разу з камерою у руках, але ще ближче до тих, хто щодня тримає оборону.

Його новий фільм "2000 метрів до Андріївки" зосереджується не на місті чи глобальній історії війни, а на долі одного підрозділу, який крок за кроком іде крізь ліси та посадки до визволення маленького українського села. У центрі – солдати, їхні обличчя, голоси й емоції, які ми бачимо не лише очима режисера, а й крізь камери, закріплені на їхніх шоломах.

Ця зміна масштабу – від образу цілого Маріуполя до історії кількох людей – здається водночас і звуженням, і поглибленням перспективи. Чернов пояснює: що ближче дивишся, то символічнішою стає кожна деталь. Андріївка може бути прочитана як метафора сотень українських сіл, а одна посадка – як символ нескінченного фронту. У розмові з кінокритикинею Наталією Серебряковою він розповідає, чому вирішив вбудуватися в бойову групу, чим відрізняється погляд нашоломних камер від традиційної документалістики, як працював разом із монтажеркою Мішель Майзнер над балансом між реальністю й етикою, а також чому для нього було принципово, щоб прем’єра стала першим переглядом фільму і для самих військових.