Історії

Світ довкола | Як живуть дельфіни у Чорному морі. Розповідає зоолог

9 хвилин
Як живуть дельфіни у Чорному морі. Розповідає зоолог - Фото
Фото з групи у фейсбуці Дельфіни Азовського та Чорного морів, автор Каріна Вишнякова
23.07.2021, 11:00

Щороку 23 липня відзначають Всесвітній День китів і дельфінів.

Дату затвердили у 1982 році на засіданні Міжнародної китобійної комісії, аби закликати людей стати на захист тварин. 

Скільки дельфінів проживає у Чорному морі, чому і від кого їх слід захищати, навіщо тварини об’єднуються в альянси та чи можуть захворіти на коронавірус?

Про це і не тільки LIGA.Life розповів український зоолог, провідний науковий співробітник відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України та співробітник Лабораторії морських хребетних тварин Українського наукового центру екології моря Павло Гольдін.

Хто з китоподібних у Чорному морі живе

У Чорному морі проживає три види китоподібних – афаліна, звичайний дельфін білобочка та дельфіноподібна істота морська свиня (яку називають також "азовкою").

У 2018-2019 роках відбулася історична подія – 100 науковців з усіх прибережних країн на 10 літаках та шести суднах взялися провести облік китоподібних Середземного та Чорного морів.

У Чорному морі обрахували понад 60% загальної площі моря й оцінили, що на цій акваторії живе щонайменше 253 000 дельфінів:

  • 41 000 дельфінів-афалін,
  • 118 000 звичайних дельфінів,
  • 94 000 морських свиней.

"Насправді цифра може бути більшою, треба внести поправки до моделей за результатами спостереження. Оскільки ми рахували тільки тварин, яких бачили над водою.

Загальна ж їхня чисельність може сягнути 400 000", – каже Гольдін. 

Багато це чи мало і як змінилась кількість за останні роки  – невідомо.

"Облік такого масштабу – перший в історії. Авіаційні обліки робили радянські науковці у 60-80-х роках. Але тоді була холодна війна і не можна було одночасно зробити, наприклад, облік і в Україні, і в Туреччині", – розповідає зоолог.

Тому робили тільки на північних акваторіях Чорного моря, але не всі дані за різні роки збігалися між собою. Адже дельфіни мігрують до турецьких вод. Одночасно турецькі колеги робили свої суднові обліки, у яких були свої підрахунки, які не збігалися з радянськими. 

Крім того, наприкінці 80-х років у Чорному морі сталася екокатастрофа, коли завезли реброплава мнеміопсіса, який завдав великої шкоди. Не маючи природних ворогів, він почав неконтрольовано розмножуватися і знищував ікру та личинки риб.

Особливо це нашкодило популяції хамси, чисельність якої на початку 90-х років впала у 200 разів.

Відповідно, зменшилася і чисельність дельфінів, які живляться хамсою.

Павло Гольдін додає, що поступово ситуація почала покращуватися лише через 20 років – після того, як у Чорне море завезли інший вид реброплава, який живиться мнеміопсісом.

"Зараз можемо обережно сказати, що наслідки катастрофи минулих років частково подолані. Чисельність дельфінів більша, ніж була 30 років тому. Але остаточні висновки важко робити, оскільки потрібні додаткові розрахунки початкових даних, і поки що говоримо лише про тенденцію", – наголошує зоолог.

Нещодавно науковці розпочали програму пасивного акустичного моніторингу. Вони слухають, які ультразвуки видають дельфіни (коли перебувають під водою), щоб дізнатися про поширення і активність китоподібних на певній території. 

Як живуть дельфіни

Павло Гольдін зазначає, що афаліни живуть великими сім’ями, чисельністю від 50 особин. Вздовж південного берега Криму можуть траплятися групи до 1500 особин. 

Залежно від району, можуть бути більші чи менші угрупування, які утворюються за принципом тимчасових альянсів. 

"Є маленькі альянси, які можуть бути дуже міцними й тримаються по десять років і більше. Зазвичай це парні альянси, що виникають між особинами однієї статі – самець-самець або самка-самка. І ці маленькі альянси утворюють більш складні, але короткочасні альянси з іншими групами. Наприклад, альянс із 20 особин, який може тривати кілька років", – розповідає науковець.

Пояснює: дельфіни об'єднуються для спілкування, полювання, гри, сексу абощо.

За його словами, для афалін дуже важливим є групове полювання.

"Живлення забирає багато часу у дельфінів, на це йде до 30% загального бюджету часу. Тому групове полювання заощаджує сили та енергію", – уточнює Гольдін. 

Комунікація є у всіх дельфінів і відбувається різними засобами.

"У дельфінів – звукова картина світу. Зазвичай є два типи звукових сигналів – комунікаційний та ехолокаційний. Ехолокаційні слугують для того, щоб розпізнавати предмети у просторі (здобич, сородичів, підводний рельєф тощо), а комунікаційний – суто для спілкування. Зазвичай такі сигнали мають нижчу частоту, ніж ехолокаційні", – пояснює експерт.

В афалінів комунікаційні сигнали розташовані у звуковому діапазоні. Тобто їх можна відчути людським вухом, як так звані клацання та свист. Ехолокаційний сигнал зазвичай людським вухом не відчувається, бо лягає в ультразвуковому діапазоні. 

"Але, наприклад, у морських свиней нещодавно науковці відкрили комунікативні сигнали, які відбуваються на ультразвукових частотах, тому можна вважати, що їхня комунікація у деяких випадках може відбуватися на частотах, близьких до ехолокаційних. Можна сказати, що вони й спілкуються і бачать дуже схожими механізмами. Це дуже незвичайно. Це треба ще вивчати", – додає зоолог.

Де можна побачити дельфінів

Дельфінів можна побачити, наприклад, біля острова Джарилгач. За цією групою дослідники спостерігають з 2016 року.

"На острові Джарилгач біля маяка вони заходять прямо в прибої, полюють там на рибу, й це рідкісна риса, яка притаманна тільки цій групі дельфінів. Загалом навколо острова Джарилгач ми нарахували трішки менш як 50 афалін. Це маленька група і вразлива. А близько до берега підпливають 5-6 дельфінів. Зазвичай, одні і ті самі. Це тому, що це культурна традиція цієї групки, вони між собою дуже соціалізовані", – пояснює Павло Гольдін. 

Наголошує: в поодиноких випадках дельфіни можуть проявити агресивну поведінку, але людина несе для них набагато більшу загрозу.

Що загрожує дельфінам

Є низка чинників, що впливають на популяцію всіх трьох видів дельфінів. 

"Найбільшу тривогу викликає випадкова загибель у рибальських сітках.  Першочергово це стосується морської свині. 

Ми зробили попередню оцінку, яка збігається з даними інших колег: щороку у Чорному морі випадково у рибальських сітках гине від 12 000 до 20 000 морських свиней.

Це висока цифра – від 5 до 20% всієї популяції залежно від методів розрахунків. Навіть якщо брати найобережнішу оцінку у 5%, це означає, що це найвищий показник у світі", – розповідає Павло Гольдін. 

Каже: це тривожний сигнал, така ситуація спостерігається щороку, постійно тисне на популяцію морської свині, не дає їй збільшуватися, або в деяких регіонах (наприклад, в Азовському морі) – знижує. 

Зменшується і тривалість життя дельфінів, додає вчений:

"Коли я починав працювати на Азовському морі 25 років тому, можна було побачити морських свиней, які помирають у віці 20 років. Зараз немає і десятирічних.

Тобто 5-8 років – і все, старшими не стають, бо гинуть у сітках", – зазначає науковець.

Натомість дельфіни афаліни доживають у Чорному морі до 40, а в інших морях – навіть до 60 років.

"Ми просимо всіх небайдужих надавати будь-яку інформацію про загиблих дельфінів, яких вони бачать на березі. Обов’язково робити фотографії та передавати їх разом з координатами науковцям, щоб вони могли відреагувати та відмітити цей інцидент. Ми зараз працюємо над моделюванням викидів мертвих китоподібних на берег для аналізу чинників, які призводять до цього і прогнозування подальших викидів", – каже Павло Гольдін і додає, що писати і телефонувати можна, як у соцмережі, так і на телефони, вказані на сайті УкрНЦЕМу.

Великою проблемою є й накопичення органічних біогенних речовин у воді. Через зарегульованість річкового стоку, будування каскаду водосховищ у минулому сторіччі та через сільськогосподарську діяльність всі стоки, добрива, фосфати тощо потрапляють у море.

"У підсумку змінюється хімічний склад води й багато організмів, які не пристосовані до нього, гинуть, а інші навпаки – розмножуються. Це погано для екосистеми, бо викликає мор риби, а дельфінам відповідно немає чим живитися і вони кидають ці райони", – пояснює Павло Гольдін.

Найбільше ця проблема стосується північних районів Чорного моря, зокрема українських північно-західних. Наприклад, в українських водах, поблизу Одеси чи Миколаївської області, щільність дельфінів набагато нижча, ніж у болгарських водах, де цієї проблеми немає. 

Є також такий негативний фактор як інфекції (вірусні, бактеріальні, грибкові), що викликають у деяких випадках масову загибель дельфінів. В останнє десятиріччя, за словами зоолога, це трапляється частіше, ніж зазвичай.

"Чому так відбувається, поки складно пояснити. У мене є гіпотеза, яку треба перевіряти. Більшість цих подій (зараження) починається у російських водах.

Тобто ми бачили, як це розгортається у лютому чи у березні у Краснодарському краї, а потім усюди – і у Криму, і в західній частині Чорного моря і південно-західній, аж до Туреччини. Влітку до нас всіх доходить. Ми спостерігали цю сумну картину у 2011, 2012 та у 2017 роках. 

Епізоотія (широке вибухоподібне поширення інфекційної хвороби тварин) невідомого походження розгортається за одним і тим самим сценарієм. Я пов’язую це із діяльністю тваринницьких величезних комплексів, які розташовані у Краснодарському краї. Тобто це якийсь виток із цих скотарських комплексів. Але треба перевіряти, брати проби, робити аналізи.

Ми всі у причорноморських країнах робимо, хто що може, та результати непевні. Але, вочевидь, низка інфекцій циркулює в чорноморському регіоні", – розповідає Гольдін. 

Дельфінарії – зло для дельфінів

Зоолог наголошує: дельфінарії використовують червонокнижний вид дельфінів – чорноморську афаліну, яку заборонено відловлювати. 

"Група афалін має складну структуру, побудовану на індивідуальних зв’язках, що тривають роками.

Відловлюють зазвичай дорослу самку з дитинчам, оскільки вони найповільніші. Це приносить непоправні втрати для всієї групи.

Адже дорослих самок може бути дуже мало і народжують вони не щороку. Тому це призводить до розпаду стабільних альянсів – дельфінячих стосунків – та ламає всю їхню соціальну структуру", – розповідає Павло Гольдін. 

З погляду природоохоронного законодавства і здорового глузду відлов дельфінів для дельфінарію – злочин. Але в Україні ще ніхто не довів такої справи до суду.

Інший аспект – жорстоке поводження з дельфінами. 

"У дельфінаріях тварин жорстоко тренують через голод, побої, ізоляцію, обмежують спілкування з собі подібними.

Вони там хворіють, їх лікують великими дозами антибіотиків, через що вони стають залежними від постійної терапії. Басейни, у яких їх утримують, не відповідають природним потребам дельфінів", – перераховує науковець негативні аспекти роботи дельфінаріїв. 

Ще один нюанс – дозвіл на фотографування з відвідувачами.

"Зараз Верховна Рада ухвалила закон №2351, який удосконалює питання охорони тваринного світу. Але там збережена норма, що можна фотографуватися з дельфінами в дельфінарії. Це абсурд, бо відвідувачі є джерелом інфекції для тварин. Зокрема, поширення того самого коронавірусу, яким дельфіни можуть хворіти", – розповідає зоолог.

Він пояснює, що під час такого контакту небезпека є як для тварини, так і для людини.

Яна Міланова
Яна Міланова
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини