"Багато важливих питань вирішуються або за столом, або в ліжку", – каже Ольга Мартиновська в новому випуску LIFE Інтервʼю. Попри те що це метафора, їжа дійсно завжди була важливою частиною дипломатії.

З одного боку, спільна трапеза допомагає налагодити взаємостосунки та зняти напругу. З іншого – це шанс продемонструвати гостинність та гастрономічну компоненту своєї культури, розповісти більше про історію традиційних страв і звичні смаки.

Отже, їжа – не менш сильний інструмент культурної дипломатії, а подекуди – пропаганди, аніж мистецтво, музика чи література.

Однак з плином часу смаки всередині країни все одно змінюються. Ба більше, вони глобалізуються. Українця вже не здивує дубайський шоколад з тістом кадаїф, васабі, соус песто, матча, пармезан тощо. Ба більше, нині можна знайти питомо українські страви з інгредієнтами, що традиційні для інших культур, наприклад, галушки під соєвим соусом або паска з турецьким пішманіє всередині.

Але чи цей процес глобалізації смаків – природний? Чи не загрожує він зникненню традиційних українських рецептур? І як щодо "радянських смаків" – олівʼє, оселедця під шубою, мімози тощо: чи це нормально, що вони досі залишаються на столах українців?

Усі ці запитання ми обговорили з Ольгою Мартиновською на YouTube-каналі LIGA Life. Детальніше – у повному випуску.

Щоб прочитати цей матеріал, підпишіться на LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO?
їжагастрономіякулінаріяінтервʼюМастерШеф