Зміст:
  1. Спортивне хобі
  2. Відмова від шкідливих звичок
  3. Спорт як рятівний круг
  4. Шлях до професійного спорту
  5. Навчання
  6. Виховання донечки
  7. Що таке здоровий спосіб життя
  8. Спорт та кризи

Кирило та Олеся Степанкови – професійно займаються спортом та виховують трирічну доньку Олександру. Ще десять років тому їхній спосіб життя у Донецьку важко було назвати здоровим. Втрата бізнесу та домівки вмотивувала пару повністю змінити рід діяльності, звички та погляди на життя. 

Ми зустрілися з усією родиною, щоб дізнатися, як їхнє захоплення спортом перетворилось у стиль життя.

Спортивне хобі

Олеся: Ми почали зустрічатись у 2008 році, тоді Кирило ходив у спортзал і думав, що він – гора м'язів. Зараз переглядаю фото і сміюсь, бо до бодибілдера йому було ще далеко. Я також хотіла займатися спортом, але завжди бракувало часу на тренажерний зал. Тому ми вирішили, що облаштуємо мініспортзал вдома. 

Кирило: На той момент спорт був лише захопленням. Коли ми переїхали з Донецька, я зібрав вдома чимало тренажерів: орбітрек, стійки для присідань та жиму лежачи, бруси, штангу вагою у 150 кілограмів. Проте вдома щось постійно відволікало і не вистачало мотивації, щоб почати займатися. До того ж у нас не було знань з дієтології. Я розумів, що, наприклад, ввечері варто їсти рибу, але не знав, що вона має бути без олії. Так, я купував сардину в олії та не розумів, чому у мене немає кубиків пресу.

О: Потім в Україні почалась економічна криза 2008 року. 

К: Я втратив роботу в банку. Потрібно було шукати нову, але ми вирішили відкрити власний бізнес. Заснували весільну агенцію у Донецьку. На той момент ми не заробляли тренуваннями, це було тільки хобі.

Відмова від шкідливих звичок

К: У мене було багато шкідливих звичок. Однією з них був алкоголь. Коли ми мали бізнес, траплялося багато зустрічей за келихом вина. Не скажу, що я зловживав, але слабоалкогольні напої любив. Зараз іноді можу дозволити собі келих сухого вина. Цікавий факт: коли перестав вживати алкоголь, почав їсти багато солодкого. Та й досі залишаюсь ласуном. Раз в тиждень влаштовуємо собі cheat meal (планове порушення дієти – прим. ред.), коли можемо їсти будь-які продукти, але в міру. Якщо людині забороняти все, то вона рано чи пізно зірветься. Краще зробити цей зрив планомірним. 

О: Я не зазнала радикальних відмов. Алкоголь я ніколи не вживала, та й солодощі не дуже люблю. Кирило себе обмежує, тому йому й хочеться чогось солоденького.

Кирило та Олеся Степанкови
Кирило та Олеся Степанкови

Спорт як рятівний круг

О: Тренувались вдома, розвивали свій бізнес, а потім почалась війна. Нам потрібно було переїжджати.

К: Спочатку був Бердянськ, потім Чернівці. У цей час я почав активно займатися спортом. Регулярно ходив в спортзал. Коли постало запитання про те, що робити далі, я почав думати про зміну сфери діяльності. Вирішив, що отримаю сертифікат тренера! Усі тоді посміялись з мене, мовляв, в такій кепській формі тренерів не буває.

Згодом ми переїхали до Києва, де я знайшов першу-ліпшу роботу. Проте я не отримував задоволення. До того ж в Донецьку був власний бізнес, а у Києві мені довелося працювати найманим працівником. Це було важко психологічно.

Ще й облаштування нової квартири вимагало грошей. На той момент не було розуміння, що робити далі. Хотілося жити минулим життям. Ми ще сподівалися, що повернемося додому. Тоді спортзал став для мене рятувальним кругом, допоміг вистояти. Так у мене з'явилась мотивація рухатися вперед. 

Шлях до професійного спорту

О: Для мене чоловік завжди був мотиватором. У Києві він пішов у зал, і я за ним теж. Я завжди була худенька, тому в спортзалі я займалася, щоб набрати м'язову масу. Тренування мені дуже подобались. Одного дня тренер жартома запропонував мені виступати на змаганнях з фітнес-бікіні. На його дотеп, я відповіла, що хочу, і почала готуватися. 

К: Ми тоді залізли в борги, а тут ще й Леся каже, що хоче виступати на змаганнях. Вирішили спробувати і вклали гроші у її виступ. Поїздки в Дніпро на Чемпіонат України, пошиття купальника, який теж тоді не мало коштував, обійшлися нам доволі дорого. Але це було недарма. 

О: На жаль, мені дуже не пощастило з тренером, який мене готував. Для виступу потрібно було висушити тіло, щоб добре було видно м'язи. Перша моя сушка принесла мені лише проблеми зі здоров’ям. Мені не потрібно було скидати багато ваги, лише налагодити харчування та виконувати менше кардіотренувань. Проте замість здорової сушки я їла лише курку, білок з яйця та листя салату з огірками. Потім довелося лікуватися, тому що втратила і жирову, і м'язову масу, а заразом і здоров'я. У результаті я нічого не виграла, але отримала неабиякий досвід і впевнилася у власних силах. 

К: Згодом я також вирішив виступити на чемпіонаті з бодибілдингу. У цьому виді спорту важливо співпрацювати з лікарем-андрологом (лікар, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань чоловічої статевої системи – прим. ред.), який стежитиме за гормональним фоном. У мене є такий спеціаліст, і його консультації дійсно позитивно впливають на перебіг підготовки до змагань та сам результат. У квітні 2020 року я був максимально готовий до змагань, але почався карантин. Можливо, спробую взяти участь у жовтні.

О: Змагання дорівнюють здоров'ю. Якщо маєте проблеми зі здоров’ям, то краще не брати участь у таких заходах. Бажаного результату не буде. Спочатку потрібно проконсультуватися з лікарем, пройти обстеження, тому що професійний спорт – це не завжди про здоров'я.

К: Після змагань нас так зацікавив бодибілдинг, що ми вирішили піти на навчання. На курсах вивчали бодибілдинг і частково дієтологію. Ми навчалися на курсах при Національному університеті фізичного виховання та спорту. Насправді, це був лише бонус у вигляді документу, тому що матеріал на лекціях був застарілий. Основні знання ми отримали від тренерів, з якими співпрацювали. 

О: Після закінчення навчання ми зрозуміли, що, попри знання, належної практики у нас немає. Ми запропонували свою кандидатуру тренерів власнику спортивного залу, у якому самі були клієнтами. Так почалась наша важка робота з ранку до ночі. Навіть коли народилась донечка, я не сиділа в декреті. Повернулася до роботи, коли їй було лише шість місяців.

Ми пережили три економічні кризи. Спорт допомагав нам не здаватися та не впадати у відчай
Кирило та Олеся з донечкою Олександрою

Виховання донечки

О: Нашій Саші вже три роки. Ми активно долучаємо її до спорту та правильного харчування. Коли вона була зовсім маленька, я думала, що не буду дозволяти їй їсти солодке. Проте, коли мене немає поруч, чоловік дозволяє Саші з’їсти цукерку чи печиво. В нашій сім’ї мама – злий поліцейський, а тато – добрий. Ми від неї не ховаємо некорисні продукти, тому що рано чи пізно вона про них дізнається.

Саша дуже активна дитина. Наприклад, ми можемо пройти пішки шість кілометрів. Я її не беру на руки, вона йде поруч зі мною. Немає нічого дивного: я працювала вагітною до останніх тижнів. Тому вона вже в утробі матері знала, що таке спорт. З двох років Саша вже грається з гантелями, присідає, знає, що таке петлі TRX, висить на них та катається. Думаю, що у неї буде бажання займатися спортом. Скоро спробуємо чирлідинг (поєднання акробатики, танців та гімнастики – Ред.).

Донечко, що тобі зі спорту подобається?

Саша: Сирники!

Що таке здоровий спосіб життя

О: Я не люблю категоричних тверджень про те, що здоровий спосіб життя – це не пити та не палити. Я також можу іноді кальян покурити і келих вина випити, але це повинно бути в міру.

90% здорового способу життя – це харчування, здоровий сон, тренування, відсутність шкідливих звичок. 10% – відпочинок, коли можна з’їсти щось заборонене або пропустити тренування. Усі ми живі люди, іноді хочемо відірватися. Це потрібно собі дозволяти. 

К: Як на мене, здоровий спосіб життя – це комплекс зі збалансованого харчування, тренувань та спорту. Не обов'язково ходити в тренажерний зал. Займайтесь будь-яким спортом, але з користю для здоров’я.
Щоб перейти до здорового способу життя треба знайти мотивацію, таку, щоб вогонь в очах горів. Потім вже варто подумати про графік. Важливо планувати життя так, щоб крім спорту та роботи, був здоровий сон для відновлення сил та енергії.

О: Важливо знайти внутрішню мотивацію. Я бачу, як деякі дівчата рівняються на професійних фітнес-тренерів, наприклад, на Катерину Усманову. Такий підхід не допоможе! Варто рівнятися тільки на себе та рухатися маленькими кроками до своєї мети. Також пам'ятаймо про харчування. Всі хочуть плоский живіт, але від качання м’язів пресу майже нічого не залежить, 80-90% успіху – це харчування. 

К: Перед тим, як почати тренування, варто здати аналізи на гормони та загальний аналіз крові. Крім цього, перевірити суглоби, в разі потреби зробити знімки. Тренери мають наполягати на зверненні до лікарів, тому що знання своїх слабких місць допоможе уникнути додаткових травм та пришвидшить досягнення результатів. 

Спорт та кризи

К: Зараз ми співвласники та тренери одного з київських спортзалів. Карантин приніс нам багато збитків. Ми провели масштабний ребрендинг і сьомого березня відкрились для відвідувачів. 15 березня оголосили карантин. Клієнтів не було, а плата за оренду залишилась. Вирішили оптимізувати свій бізнес і вели тренування онлайн. Проте і це не дуже рятувало. У людей не було грошей, настрою та мотивації. Хоча є в цій історії й позитив: після карантину ми повернулися до роботи з великою мотивацією. Це допомогло нам за літо вийти в плюс.

О: Економічна криза у 2008, війна, переїзди, тепер коронавірус – за роки нашого сімейного життя ми пережили три економічні кризи. Та спорт допомагав нам не здаватися та не впадати у відчай.