Зміст:
  1. Він міг бути металургом
  2. Експерименти на кухні
  3. З чого цукерки
  4. Коли цукерки почали приносити гроші
  5. Цукерковий бізнес зростав навіть у пандемію
  6. Вторгнення Росії та борги
  7. Як робити цукерки, коли вимикають світло
  8. Бізнес-школа і приціл на іноземні ринки

Брі, гауда, дорблю та ще майже десяток інших сирів непрофесійний шоколатьє занурює в чорний або білий шоколад і надсилає всією Україною і навіть за кордон. Уже під час великої війни Олег вступив і закінчив бізнес-школу, щоб зрозуміти, як підкорювати крафтовими солодощами іноземні ринки. Свою історію він розповів LIGA.Life.

Одна цукерка – 55 грн: як не-кондитер у Дніпрі перетворив елітний сир у шоколаді на бізнес
Олег Соловйов

Він міг бути металургом

Олег має два дипломи про вищу освіту: гірничого транспорту й електрометалургії. Але завжди хотів працювати на себе. 

За його плечима – робота в кооперативах, молодіжних центрах, брокерських конторах. 

В 90-ті й "нульові", коли були популярні лакові плащі та жакети, знайомий став возити секондхенд, і Олег почав працювати зі шкірою – найняв швачок, які перетворювали вживаний одяг на модні речі. 

Потім зайнявся аеродизайном – оформленням повітряними кульками, від якого перейшов до продажу товарів для свят (від ковпачків на голову до кульок). 

"Стосунку до кондитерства не мав, але завжди шукав для бізнесу щось, від чого горіли б очі", – пригадує Соловйов.

Експерименти на кухні

Навесні 2019 року Олег експериментував на кухні – полуниця в шоколаді, банани в шоколаді, гранола… Натрапив в інтернеті на рецепти сирних цукерок, спробував. Сподобався смак та ідея сиру з шоколадом. І продовжив експерименти з сиром: поєднував інгредієнти, додавав, змінював рецепти. 

Коли задумав перетворити ідею на бізнес, скептично налаштована дружина сказала: "Хоча б сир вдома буде". Олег продовжив  підсовувати їй свої солодкі вироби і якось почув: "Де ти це взяв?"

"Зараз жінка перейшла на норму – чотири мої цукерки на день", – сміється Соловйов. 
Одна цукерка – 55 грн: як не-кондитер у Дніпрі перетворив елітний сир у шоколаді на бізнес
Фото: Facebook/Крафтові сирні цукерки Олега Соловйова

Через кілька місяців Олег зробив свій перший сет сирних цукерок в шоколаді на продаж. 

Розповідає, що бізнес зростав через спроби та помилки. Оскільки базову інформацію шукав в мережі, всі рецепти видозмінював під свої вподобання. 

"Важливі не тільки інгредієнти, а кількість", – пояснює шоколатьє.

З чого цукерки

На сировині Олег не економить. Шоколад – бельгійсько-швейцарський. Сири – не з дешевих, більшість – закордонного виробництва. 

"Спочатку куштую сир на смак, дивлюся на стабільність постачання і якість, оцінюю, наскільки це буде виразно і смачно в цукерці", – розповідає Олег. 

Рецепти цукерок він вигадує сам. "Коли приходжу на роботу – для мене світу немає. Настільки це класно, що коли створюю рецепти, в мене не мурахи шкірою бігають, а дикобрази", – сміється. 

Що ближче до дати виготовлення, то цукерки смачніші, каже Соловйов. Тримати на сонці їх не можна, а в холодильнику зберігаються до двох тижнів. 

Спецтехніки на кухню він спочатку не купував. Вистачало звичайних мисок, щоб плавити шоколад, лопаток і кухонного термометра для темперування шоколаду. Це коли нагрівають та охолоджують шоколад до певних температур, ця процедура дозволяє шоколаду ставати твердим, надає йому блиск та хрусткість. Готував Олег спершу вдома на кухні. 

Вкладав потрохи власних коштів. Скільки саме – не знає. Бо купував мало шоколаду, сиру, інших інгредієнтів і пробував. А потім продавав у малому колі друзів. Пригадує, що рухався та збільшував обсяги й ціну на цукерки поступово. 

Зараз вдома не готує, винаймає приміщення. Планує придбати спецванну для темперування шоколаду, щоб покращити виробництво. Має трьох помічниць, які формують цукерки, темперують, розкладають по коробках. Менеджерку по роботі з клієнтами, один хлопець виготовляє термобокси, дружина допомагає з бухгалтерією, SEO.

Коли цукерки почали приносити гроші

"Виймати зароблене на цукерках" Олег потрохи почав за рік: "В економіці головне – віра і вміння користуватися калькулятором: знати, скільки повинен виробити і заробити в будь-якому разі. Якщо більше зробиш і продаси – буде прибуток".

Нещодавно ціна на цукерки зросла до 55 грн/ шт. Є коробки на 6, 9, 12, 16 та 18 штук. 

Солодощі відправляє Новою Поштою. Для надійності кладе в коробки зроблені на замовлення термобокси. Це захищає солодощі від впливу температур і "вандалізму" пошти. Гроші за термобокси додатково не бере. 

Найбільше замовлень в Олега – з Києва та області (50-55%). Далі з невеликою різницею – Львів, Дніпро. 

Багато клієнтів зараз у Європі. Це зокрема українці, які виїхали після 24 лютого або їхні родичі. Щотижня три-чотири замовлення їдуть в Англію або в Німеччину чи Польщу. 

Ринок за кордоном для його цукерок є. Але обмеження щодо зберігання впливають на можливості дистрибуції, зауважує підприємець: "Якщо збільшу терміни, вже маю думки, як це зробити, збільшу географію". Хоча, каже, цукерки не були тільки на полюсах і в Австралії. 

Цукерковий бізнес зростав навіть у пандемію

Коли 2020 року розпочався ковід, продаж впав. Та, попри це, бізнес і далі зростав: "У мене щороку бізнес потроюється: збільшується кількість клієнтів, обіг". 

За статистикою Олега, щомісяця 16%  клієнтів стають постійними. Є сезонність, наприклад, перед Новим роком – шквал замовлень, тому підприємець перестає приймати замовлення ще на початку грудня. 

"Це бізнес, який мене годує. Займаюся тільки цим", – каже Соловйов. 

Його бренд розвивався і на початку 2022 року. А потім настав ранок 24 лютого. 

Вторгнення Росії та борги

24 лютого, попри новини, Олег пішов у Дніпрі з пакунками на Нову пошту і побачив табличку на дверях: "Не працюємо". 

25 лютого йому написали замовники з Сум: "Можете не відправляти". 

Весь бізнес Олега зупинився. Він почав зв’язуватися з клієнтами і запитувати: повертати гроші чи передавати цукерками, коли буде можливість. Лише кілька попросили кошти назад. Від більшості почув: "Цукерками. Чекаємо". 

Цукерки Олег не робив ще майже пів року:

"Думав, які цукерки, коли на голову падає… Але потім вирішив, що життя триває, потрібні позитивні емоції". 

І поновив роботу два місяці тому. Свої "лютневі" цукерки клієнти отримали. 

До вторгнення цукерки коштували 40 грн/шт. А зараз – 55. Щоб покривати оренду, платити зарплати, щоб був прибуток, Олегу треба продавати щодня 85 цукерок. План виконують. 

"Але це розрахунок без врахування мого боргу – грошей, які позичив у друзів на поновлення, щоб закупити шоколад, заплатити оренду. Плюс, з цього року треба робити ISO – міжнародні вимоги ЄС до виробництва", – розповідає Соловйов.

Позичив до 100 000 грн. Планує розрахуватися з грудневих замовлень. А також цьогоріч в грудні хоче вийти на 150% від торічного грудня. 

Як робити цукерки, коли вимикають світло

Наразі ситуація ще не критична, але відключення через атаки Росії по українській енергетиці бізнесу шкодять. 

Коли Олег востаннє робив начинку, половину не зміг виготовити: "Стою з ножем, міксер працює, процес йде – раз, потухло, нічого не видно". 

Одна цукерка – 55 грн: як не-кондитер у Дніпрі перетворив елітний сир у шоколаді на бізнес
Цукерки з сиром брі (Фото: Facebook/Крафтові сирні цукерки Олега Соловйова)

Поки думає, що з цим робити. Щоб купляти генератори, пристрої безперебійного живлення, потрібні великі кошти."А я і так позичив багато", – каже. 

Більшає "підвісів" (сплачених коробок) для ЗСУ і волонтерів. Олег має багато знайомих волонтерів, а менеджерка Аліна родом із Маріуполя і знайома з волонтерами, які опікуються маріупольцями. 

Якщо люди "підвішують" солодощі для військових без конкретних імен – Олег надсилає цукерки з тими, хто найближчим часом їде на "нуль". 

Бізнес-школа і приціл на іноземні ринки

За тиждень до повномасштабного вторгнення Олег пішов навчатися в бізнес-школу MIM Business School на спеціальний курс для крафтовиків. Бажаючи розвиватися не тільки в Україні, але і за її межами, розумів – знань для цього бракує. 

Навчання, каже, дало більше, ніж розраховував. Адже там є люди, які займаються крафтом у Європі, є можливість тримати зв'язок з фондами, які допомагають у розвитку. "Там спільнота крафтова. Можна консультуватися, якщо є питання, можливі колаборації", – пояснює Олег. 

Структурно він уже уявив свій бізнес, побачив, як планувати розвиток, куди рухатися. Знає тепер, що кожну країну треба буде безпосередньо вивчати і дивитися, як там просуватися. Бо різні ринки по-різному реагують. І просувати свої цукерки там теж треба буде по-різному. 

За три з половиною роки сирно-шоколадного бізнесу Олег каже, що отримував інвестиційні пропозиції, але відмовлявся: "Бачу, як має бути. А якщо хтось вкладе гроші, то матиме на це вплив". 

Водночас, не маючи досвіду продажів за кордоном, каже, що з задоволенням скористався б допомогою в цьому. Поки таких пропозицій не було.

На авторських цукерках Олег не збирається зупинятися. Каже, що прагне змінити сталий світ солодощів: "Давно не було нового. Я хочу надихнути людей смакувати незвичайні цукерки".